Свобода об’єднань у вільному падінні: законопроекти, які підривають українські неурядові організації

< back to Freedom At Issue Blog

Anti-corruption activist Vitaliy Shabunin, August 2017. © Hromadske Radio.

Автор: Джина С. Лентін, Менеджерка програм, Європа та Євразія

Два законопроекти, підтримані Президентом Петром Порошенком, становлять собою лише частину більш широкого наступу на групи громадянського суспільства, які ведуть боротьбу з корупцією.

Починаючи з минулого року, представники громадянського суспільства, журналісти та антикорупційні активісти зіштовхнулися із загрозливими змінами у середовищі свободи об’єднань в Україні. У нещодавно опублікованій доповіді Freedom House «Свобода у світі» бали для України було знижено через посилений тиск влади на громадські організації, зокрема, через нове законодавство, яке суттєво шкодить групам, які борються проти корупції.

Переслідування та сфабриковані звинувачення

Проти одного з провідних українських громадських активістів Віталія Шабуніна, голови Центру протидії корупції, відкрито кримінальне провадження, і йому можуть інкримінувати до 5 років позбавлення волі. 22 січня його звинуватили у нібито завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості журналісту. Ці звинувачення щонайменше перебільшені, щонайгірше – політично вмотивовані: минулого літа Шабунін вдарив Всеволода Філімоненка, який, як деякі вважають, був засланий СБУ для переслідування працівників ЦПК через їхню відкриту критику незмоги Президента Порошенка вирішити проблему поголовної корупції в Україні. Шабунін сказав, що Філімоненко ображав його колегу Олександру Устинову і довів її до сліз.

ЦПК не єдина громадська організація, яка зіштовхується з таким рівнем переслідування. Зокрема, в офісі YouControl, платформі, яка надає безкоштовний та легкий доступ до урядових баз даних, та яку постійно використовують багато антикорупційних активістів, СБУ провела обшуки та висунула неправдиві обвинувачення. Більше 90 українських організацій написали листа представникам влади із вимогою зупинити переслідування YouControl. Серед них – Автомайдан, Bihus.info та Українська Правда.

Інші представники громадянського суспільства, такі як Українська Гельсінська Спілка з прав людини, Центр громадянських свобод та Реанімаційний пакет реформ, коаліція з 80 провідних українських НУО, вважають ці справи вибірковим правосуддям. Вони стверджують, що такі дії проти Шабуніна та YouControl є не окремими інцидентами, але спробами зі сторони Порошенка придушити найгучніші голоси незгодних.  Варто відмітити, що багато з тих, хто зараз виступає проти спроб влади залякати громадянське суспільство, це ті ж самі групи та люди, які підтримували прозорість та підзвітність влади під час протестів у 2013-2014 роках проти президента Віктора Януковича.

Регуляторні бар’єри

У центрі очевидної кампанії, яку влада розгорнула проти громадянського суспільства, є два законопроекти, які Адміністрація Президента Порошенка подала на розгляд до Верховної Ради у липні 2017: законопроект про зміни до Податкового кодексу (№6675) та законопроект про зміни до Закону про Громадські об’єднання (№6674).  Обидва законопроекти передбачають, що неурядові організації повинні будуть подавати детальні фінансові звіти, із зазначенням усіх співробітників, які працюють як повний, так і неповний робочий день, а також список організацій та осіб, з якими вони співпрацюють, або яких вони фінансують. На організації, які не відповідатимуть цим вимогам стосовно звітування, чекатимуть великі штрафи, втрата статусу неприбутковості або навіть ліквідація.

Передбачається, що ці законопроекти замінять законодавство, прийняте Верховною Радою раніше у 2017, яке ставило за вимогу антикорупційним неурядовим організаціям публічно подавати електронні декларації про доходи та майно від всіх працівників та підрядників, наприклад, працівників, які прибирають офіс, або здійснюють доставку кави чи води. Таким чином, це ставить неурядові організації на той самий рівень громадського контролю та перевірки, як і державних посадовців.

Наразі перед громадянським суспільством постає непривабливий вибір: працювати у рамках чинного законодавства, яке вимагає надокучливого електронного декларування, підкоритися новим правилам звітування, які передбачені двома новими законопроектами чи ризикувати серйозними фінансовими та правовими наслідками та відмовитися від виконання попередніх вимог.

Законопроекти були представлені поспішно і без попередніх консультацій з постраждалими неурядовими організаціями. Також ці законопроекти суперечать Українській стратегії розвитку громадянського суспільства (2016-2020), яка була прийнята Президентом Порошенком у лютому 2016, щоб покращити продуктивне партнерство між владою та громадянським суспільством у сферах протидії корупції та посилення підзвітності.

Дмитро Шимків, заступник Голови Адміністрації Президента, зазначив у інтерв’ю, що Верховна Рада прийняла чинний закон про електронне декларування як «відплату» громадським активістам, які підтримували такі ж правила для політиків. Він сказав: «Позиція Парламенту була наступною: «Ви хочете перевіряти нас, а ми будемо перевіряти вас». Невелика група законодавців, особливо Демократичний Альянс, не підтримують ці два законопроекти і чекають на детальний аналіз ключових європейських інституцій для відхилення запропонованих проектів. Більша група партій підтримали зусилля Адміністрації та публічно висловилися на підтримку законопроектів, наприклад, Блок Петра Порошенка та Народний Фронт.  

Тінь над Східною Європою

Схожі положення були використані в інших країнах регіону заради тиску на незалежні громадські групи, наприклад, в авторитарних країнах як Казахстан та Росія, та нещодавно у «ліберальних демократіях»: Угорщині та Польщі.  

Польща становить для України особливо страшний приклад, враховуючи, що до 2016 вона вважалась  історією успіху демократичного розвитку у Центральній та Східній Європі. У вересні 2017 польський парламент, на чолі з партією влади «Право та справедливість», проголосували за створення Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства. Ця структура, під безпосереднім контролем офісу Прем’єр-міністра, наглядатиме за розподілом коштів серед неурядових організацій. Опозиційні партії критикували цей закон, який був розроблений та прийнятий без консультацій з громадянським суспільством. Проводячи ще одну паралель з Україною, кілька провідних активістів громадянського суспільства в Польщі – з-поміж яких Ружа Жеплінська, президентка Mam Prawo Wiedziec (Маю право знати) — зіштовхнулася із залякуванням та неправдивими обвинуваченнями у відповідь на її діяльність. Хоча Європейський Союз та польський омбудсман висловили сильне невдоволення тиском польської влади на неурядові організації, їхня критика не мала значного впливу.  

Європейські інституції також критикували українське законодавство, використовуючи обережний аналіз та заяви, а також впродовж двосторонніх зустрічей з Адміністрацією Порошенка та членами Верховної Ради з початку вересня минулого року. Обидва законопроекти розглядаються Венеціанською комісією, результати будуть оприлюднені наступного місяця.

Шанс зупинити небезпечну тенденцію  

Прийняття цих двох законопроектів позначило б відхилення на 180 градусів від важливого демократичного прогресу, який Україна зробила після подій 2014 року, відомих під назвою Революція гідності. Громадянське суспільство в Україні та міжнародна спільнота мають продовжити наголошувати, що це законодавство у його наявній формі може прямо підірвати свободу об’єднань та українську демократію в цілому.

У той час як провідні Європейські інституції підкреслили своє занепокоєння стосовно законопроектів, які порушують міжнародні стандарти, Венеціанська комісія Ради Європи має вікно можливостей, щоб тиснути на українську владу для припинення дій проти громадянського суспільства.

У цілому, національні інтереси України полягають в тому, щоб уникнути польського шляху – відступу від демократії. Справді, замість того щоб придушувати неурядові організації, офіційний Київ має підтримувати поширення свободи об’єднань та скористатися шансом стати позитивним прикладом для всього регіону.

 

Погляди, аналіз та рекомендації, висловлені автором, не обов’язково відображають погляди Freedom House.

 

Analyses and recommendations offered by the authors do not necessarily reflect those of Freedom House.

Share this story