Crimea*

Not Free
9
100
PR Political Rights -1 40
CL Civil Liberties 10 60
Global freedom statuses are calculated on a weighted scale. See the methodology.
* Indicates a territory as opposed to an independent country.

Загальний огляд:

На початку 2014 року російські війська вторглися на територію української Автономної Республіки Крим, невдовзі після чого Крим було включено до складу Російської Федерації за результатами референдуму, який світова спільнота засудила як такий, що був проведений з порушенням норм міжнародного права. Окупаційна влада жорстко обмежує політичні і громадянські права, унеможливила професійну діяльність незалежних ЗМІ і застосовує антитерористичні статті, а також інші норми законодавства для боротьби з опозиційними проявами. Деякі представники кримських татар, корінного населення Криму, продовжують виступати проти анексії півострова, незважаючи на ризик потрапити за ґрати. 

Головні події 2016 року:

  • В листопаді Міжнародний кримінальний суд у своєму попередньому висновку зазначив, що анексія Криму є порушенням територіальної цілісності України і «прирівнюється до міжнародного збройного конфлікту між Україною і Російською Федерацією».
  • У вересні в Криму відбулися вибори до Державної думи РФ. За повідомленнями місцевих активістів-правозахисників, деяким жителям Криму погрожували звільненням з роботи, якщо вони не прийдуть на вибори, або ж їх змушували вийти на передвиборчий мітинг на підтримку путінської партії «Єдина Росія».
  • У травні було викрадено кримськотатарського активіста Ервіна Ібрагімова, місцезнаходження якого не було встановлено станом на кінець року.

Короткий огляд:

2016 рік став третім роком життя Криму під російською окупаційною владою і відзначився репресіями проти кримськотатарських активістів, подальшим обмеженням роботи ЗМІ в Криму, а також чиненням тиску на місцевих виборців з метою змусити їх взяти участь у запланованих на вересень виборах до Держдуми Росії. В серпні президент РФ Путін заявив, що Росія попередила проникнення на територію Криму українських диверсантів, які планували вчинити терористичні акти, проте він не навів жодних доказів на підтвердження своєї заяви. Водночас, українська влада заявила, що ці обвинувачення є сфабрикованими. Наступного дня Путін звинуватив Україну в спробах спровокувати насильство в Криму, а російська влада оголосила військові навчання в акваторії Чорного моря. Окремим кроком російської влади стала заборона Меджлісу, офіційного недержавного представницького органу кримськотатарського народу. Підставою для заборони стала нібито «екстремістська діяльність» його членів. Обидва епізоди є свідченням обраної російською владою стратегії посилення контролю над територією Криму з мотивів гаданої присутності екстремістів.

На додаток до закриття Меджлісу, окупаційна влада — більшість лідерів якої була призначена з Москви і до якої входили особи, що мали зв’язки з організованими злочинними угрупованнями — продовжила переслідувати представників кримськотатарського народу, найбільш затяті активісти якого зазнали політичних переслідувань. З моменту вторгнення Росії на територію Криму в 2014 році було закрито кримськотатарські ЗМІ, а значній кількості підприємств кримськотатарських бізнесменів довелося примусово згорнути свою діяльність.

Попри сподівання кримчан на те, що російська окупація покращить рівень їхнього життя, ціни на значну кількість продуктів і товарів найпершої потреби страшенно підскочили, на відміну від зарплат і пенсій, а важливі для кримчан галузі туризму і сільського господарства опинилися на межі виживання.

Міжнародна спільнота продовжує виступати проти російській окупації Криму. Наприкінці 2016 року Сполучені Штати ввели нові санкції проти юридичних і фізичних осіб Російської Федерації, які ведуть бізнес у Криму, — зокрема тих, які були задіяні в будівництві мосту, що мав забезпечити сполучення півострова з материковою частиною Росії — а також проти низки представників окупаційної влади.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА -1/40

A. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС 0/12

A1. Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних та чесних виборів?
A2. Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних та чесних виборів?
A3. Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів?

Згідно з адміністративно-територіальним поділом, запровадженим Росією, Кримський півострів поділяється на Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, портове місто, населення якого складає близько 380 000 осіб, і яке також мало статус окремої території в період його перебування під контролем української влади. В Севастополі переважно функціонують такі ж політичні інститути, що й на решті території Криму.

Глава Республіки Крим обирається її законодавчим органом, Державною радою Криму, строком на п’ять років і не може займати цю посаду більше, ніж два строки поспіль. Законодавчий орган обирає голову Республіки Крим з числа кандидатів, поданих президентом Російської Федерації. В жовтні 2014 року депутати Державної ради одностайно обрали главою республіки Сергія Аксьонова, який одночасно виконував обов’язки прем’єр-міністра. Аксьонов очолював керівництво Криму з лютого 2014 року, коли група озброєних осіб захопила будівлю кримського парламенту і змусила депутатів обрати його прем’єр-міністром. За наявною інформацією, в 1990-ті роки він був учасником злочинного угруповання.

До складу Державної ради, яка обирається строком на п’ять років, входить 75 депутатів.Дві третини депутатів обираються за партійним списком, а одна третина – в одномандатних округах. Вибори до законодавчого органу відповідно до Конституції Республіки Крим, затвердженої російською окупаційною владою, відбулися у вересні 2014 року, одночасно з місцевими виборами в Росії. Усі партії, які були допущені до виборів, підтримували анексію Криму, тоді як проукраїнські партії були позбавлені права на участь у виборах, а кримські татари бойкотували вибори. Правляча партія Росії «Єдина Росія» отримала 70 місць у парламенті, і ще 5 місць здобула ультранаціоналістична ЛДПР (раніше відома під назвою «Ліберально-демократична партія Росії»). Жодна інша партія не подолала 5-відсотковий бар’єр для проходження до парламенту. Вибори не отримали широкого міжнародного визнання.

У вересні 2016 року окупаційна влада провела в Криму вибори до російської Державної думи. За повідомленнями місцевих правозахисників, працівникам державного і приватного секторів погрожували звільненням з роботи, якщо вони не проголосують на виборах, а деякі держслужбовці місцевих органів влади під тиском були змушені взяти участь у передвиборчому мітингу на підтримку «Єдиної Росії».

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ 0/16

B1. Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп?
B2. Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів?
B3. Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами?
B4. Чи мають різні категорії населення (у тому числі представники етнічних, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ-спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості?

Окупаційна влада використовує залякування і переслідування для усунення будь-яких проявів спротиву російській анексії Криму та своєму правлінню. Федеральна служба безпеки РФ (ФСБ), місцева поліція і загони «самооборони» з проросійськи налаштованих місцевих жителів забезпечують дотримання встановленого правопорядку. Українські політичні партії не мають змоги функціонувати в Криму, а кримські татари — єдина частина населення Криму, яка продовжує відкрито виступати проти російської окупації — зазнають жорстких політичних переслідувань. У 2014 році окупаційна влада наклала арешт і закрила головний офіс Меджлісу, представницького органу кримських татар, що складається з 33 членів. Відтоді було заборонено в’їзд до Криму чинному голові Меджлісу Рефату Чубарову і лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. У квітні 2016 року Міністерство юстиції РФ призупинило діяльність Меджлісу через здійснення «екстремістської діяльності». Тиждень потому Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу, а у вересні Верховний суд РФ підтвердив це рішення.

Політичні дисиденти зазнають утисків, арештів і переслідувань. У травні 2016 було викрадено кримськотатарського активіста Ервіна Ібрагімова, місцезнаходження якого не було встановлено станом на кінець року. В серпні колишній заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров, який відкрито виступив проти анексії Криму, був насильно поміщений до психіатричної лікарні. Через три тижні Умерова випустили з лікарні, проте йому було пред’явлено обвинувачення за статтею Кримінального кодексу РФ, яка дозволяє владі переслідувати противників анексії Криму. В жовтні було заарештовано декількох кримськотатарських активістів, яким було висунуто обвинувачення в членстві в ісламістській організації «Хізб ут-Тахрір», діяльність якої заборонена на території Росії.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ 0/12

C1. Чи визначають політику уряду його вільно обраний голова і представники національного законодавчого органу?
C2. Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними?
C3. Чи функціонує уряд відкрито та прозоро?

Усі значущі політичні рішення приймаються в Москві і виконуються представниками Путіна в Криму або примусово нав’язаною місцевою владою, яка підпорядковується Москві. Занепад ключових для місцевої економіки галузей туризму і сільського господарства після окупації поставив Крим в повну залежність від російських субсидій. Через міжнародні санкції та відсутність наземного сполучення з Росією регіон зазнав значних логістичних труднощів.

Бюрократичні чвари, корупційні скандали і протистояння між федеральним центром і місцевими органами влади позначилися на управлінні Кримом у 2016 році, зокрема на тлі намагань російських компаній заволодіти кримськими активами. ФСБ затримала декількох кримських високопосадовців в рамках кампанії боротьби з поширеною на півострові корупцією. Значна частина затримань була здійснена за обвинуваченнями у привласненні місцевими чиновниками коштів, виділених з російського бюджету на підтримку окупації.

ДОДАТКОВЕ ДИСКРЕЦІЙНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ

1. Чи здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи

2. Чи надає уряд економічні або інші привілеї певним людям з метою зміни етнічного складу регіону або регіонів?

3. Чи примушує уряд людей до переміщення на або з певної території з метою зміни етнічного складу на цій території?

4. Чи вдається уряд до арештів, позбавлення волі чи вбивства представників певних етнічних груп з метою зміни етнічного складу регіону або регіонів?

Внаслідок проваджуваної в Криму політики та дій російських і місцевих проросійських чиновників в Крим прибуло 30 000 – 35 000 російських військових і осіб у цивільному; водночас Крим залишило багато етнічних українців, а корінне кримськотатарське населення зазнає переслідувань. Російська окупація також негативно позначилася на довгостроковій кампанії кримських татар, спрямованій на відновлення їхніх майнових та інших прав, що були втрачені за радянських часів, коли було проведено масову депортацію кримськотатарського народу.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ 9/60

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАН 3/16

D1. Чи існують вільні та незалежні медіа?
D2. Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати ніякої релігії у суспільному і приватному житті?
D3. Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди?
D4. Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи?

Свобода слова в Криму помітно обмежена. Додатково до інших обмежувальних норм російського законодавства, у 2014 році набули чинності зміни до Кримінального кодексу РФ, якими було заборонено публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації, тобто за заяви проти анексії Криму, у тому числі у ЗМІ, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій «Роскомнадзор» зобов’язала всі кримські ЗМІ пройти перереєстрацію за російським законодавством до квітня 2015 року. До анексії в Криму працювало близько 3 000 засобів масової інформації. По закінченні кінцевого терміну перереєстрації у 2015 році Роскомнадзор повідомив, що було зареєстровано і допущено до роботи 232 засоби масової інформації. Окупаційна влада фактично заблокувала доступ до українського телебачення в Криму, коли у 2014 році озброєні люди захопили радіотелевізійні передавальні станції і включили російські канали замість українських. Незалежні і проукраїнські ЗМІ в Криму більше не працюють, так само як і кримськотатарські ЗМІ.

Інтернет-провайдери в Криму повинні дотримуватися драконівських норм російського законодавства про ЗМІ. У квітні 2016 року в Криму затримали журналіста Миколу Семену, співробітника новинного сайту «Крим Реалії», проекту медіакорпорації «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» (RFE/RL), через підготовку статті, в якій він підтримав блокаду півострова українськими активістами. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років за обвинуваченнями в екстремізмі. Також протягом року окупаційна влада вжила заходів для блокування новинних сайтів, зокрема таких інформаційних ресурсів як «Крим. Реалії», «События Крыма»,  «АТР» та «Чорноморська ТРК».

Окупаційна влада змусила пройти перереєстрацію релігійні організації. На момент анексії в Криму налічувалося близько 1 400 офіційно зареєстрованих релігійних організацій, а також ще 674 незареєстровані релігійні громади. Станом на серпень 2015 року залишилося лише 53 зареєстровані релігійні організації і ще декілька громад, що зареєструвалися за спрощеною процедурою у Москві. Мечеті кримських татар не були допущені до перереєстрації. Прихильники Української православної церкви, діяльність якої не була заборонена в Криму, зазнають тиску з боку окупаційної влади. У жовтні 2016 року російські прикордонники ненадовго затримали архієпископа Української православної церкви Київського патріархату, який повертався до Криму після участі у сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), на якій він засудив репресії проти християн Української православної церкви та утиски української мови в Криму.

Школи в Криму працюють за російською навчальною програмою. Викладання українською мовою майже повністю припинено, і влада також суттєво обмежила можливість навчання кримськотатарською мовою.

За повідомленнями, ФСБ заохочує місцевих жителів доносити на осіб, які висловлюються проти анексії Криму, й атмосфера страху і залякування значно сприяє уникненню обговорення політичних питань у приватних розмовах.

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ 1/12

E1. Чи існує свобода зібрань?
E2. Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, – а також діяльністю у галузі державного управління?
E3. Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій?

В Криму обмежена свобода мирних зібрань та об’єднань. Де-факто влада, у тому числі ФСБ, проводить репресії проти всіх незалежних політичних і громадських організацій. Неурядові організації (НУО) підпадають під дію жорстких російських законів, які допускають втручання держави в діяльність НУО і забороняють їх фінансування з іноземних джерел.

Права профспілок формально захищені згідно з нормами російського законодавства, проте на практиці вони обмежені. В Україні, як і в Росії, роботодавці часто мають змогу проявляти дискримінацію щодо членів профспілок і порушувати права, надані колективним трудовим договором. Проросійська влада погрожувала націоналізувати майно, що належить профспілкам у Криму.

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА 0/16

F1. Чи існує незалежна судова система?
F2. Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах?
F3. Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн та заворушень?
F4. Чи гарантують законодавство, політики та практики рівне ставлення до різних верств населення?

В Криму, що перебуває під владою Москви, діє судова система РФ, якій бракує незалежності і яка підпорядковується виконавчій владі. Російським законодавством заборонено подвійне громадянство держслужбовців, а кримські судді були зобов’язані набути громадянство РФ, щоб мати змогу повернутися на свої посади після анексії Криму.

Бійці загонів «самооборони» та інших проросійських сил не понесли жодного покарання за злочини, вчинені ними ще з 2014 року, у тому числі за підозрами у вбивствах деяких активістів, викраденнях та зникненнях людей, а також свавільних вилученнях майна. Росія продовжує саджати за ґрати відомих дисидентів, таких як український режисер Олег Сенцов, який активно виступав проти анексії Криму Росією, та активіст Олександр Кольченко, що їх обох засуджено до тривалих термінів ув’язнення у 2015 році. Сенцов заявив про застосування до нього тортур під час його перебування під вартою, і значна кількість лідерів міжнародних організацій, а також правозахисні організації назвали їх обох політичними в’язнями.

Після анексії Крим став підпадати під дію російського закону 2013 року, яким було заборонено пропаганду «нетрадиційних сексуальних стосунків» і який жорстко обмежує діяльність активістів і організацій ЛГБТ-спільноти (лесбійок, геїв, бісексуалів та трансґендерних людей).

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ 6/16

G1. Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання?
G2. Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних акторів?
G3. Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду?
G4. Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації?

Окупаційна влада намагалася змусити мешканців Криму прийняти російське громадянство і здати українські паспорти. Тим, хто цього не зробить, погрожують звільненням з роботи, позбавленням майнових прав, забороною виїзду на материкову частину України та за кордон, а також, у решті решт, депортацією як іноземних громадян.

Майнові права в Криму погано захищені, і після вторгнення Росії до Криму відбувся перерозподіл активів на користь російських і проросійських суб’єктів. Окупаційна влада наклала арешт на державне майно України, а закон, прийнятий законодавчим органом Криму у 2014 році, дозволяє вилучати і примусово викуповувати «стратегічні» об’єкти.

Одностатеві шлюби в Росії офіційно не визнаються. Державні службовці мало переймаються питанням гендерної рівності і не вникають в них. Домашнє насильство щодо жінок залишається серйозною проблемою в Криму, і російське законодавство не забезпечує належного захисту від нього. Також поширеним явищем є дискримінація за ознаками статі, зовнішності та віку. Жінкам належить 14 з 75 місць у Державній раді Криму.

В Україні, як і в Росії, робітники-мігранти, жінки і діти є уразливими до торгівлі людьми з метою примусової праці або сексуальної експлуатації.

Scoring Key: X / Y (Z)
X = Score Received
Y = Best Possible Score
Z = Change from Previous Year

Full Methodology

On Crimea

See all data, scores & information on this country or territory.

See More
  • Global Freedom Score

    7 100 not free