Примітка

На початку 2014 року російські сили вторглись до автономного українського регіону Крим та швидко анексували його до складу Російської Федерації шляхом референдуму, який було широко засуджено за порушення міжнародного законодавства. Окупаційний уряд суворо обмежує політичні та громадянські права, обмежує незалежні ЗМІ та застосовує антитерористичне й інше законодавство проти політичних опонентів режиму. Значну кількість українців було депортовано або в інший спосіб змушено покинути Крим. Представники корінної кримськотатарської меншини, значна частина якої публічно протестувала проти російської окупації, стала об’єктом особливо жорстких репресій з боку органів влади.

КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У 2018 РОЦІ:

• Протягом року представники опозиції та активісти, що виступали проти російської окупації, продовжили страждати від переслідувань, арештів та затримань через мирну діяльність, тоді як російські органи влади на регулярній основі порушували належні процесуальні права під час розгляду судових справ проти опонентів режиму.
• У травні російська влада розпочала експлуатацію Керченського моста, що поєднує материкову Росію з Кримом. Міст було піддано жорсткій критиці з боку  міжнародної спільноти через подальше зміцнення російського контролю над півостровом.
• У листопаді російські сили атакували та захопили три українських морських суди у Чорному морі неподалік від Криму, що посилило напругу; 24-х українських військовослужбовців було затримано протягом нападу і станом на кінець року вони залишаються під  вартою.
• У грудні четверо кримських татар отримали тривалі строки увязнення нібито через зв’язки з ісламістським угрупуванням Хізб ут-Тахрір, яке визнано терористичною організацією в Росії, але не в Україні.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА:  −2 / 40 (−1)

А. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 0 / 12

А1.      Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних та чесних виборів? 0 / 4

Згідно встановленої Росією адміністративної системи, Кримський півострів поділяється на Республіку Крим та федеральне місто Севастополь - порт, де проживає близько 380,000 осіб. Політичні інституції Севастополя здебільшого віддзеркалюють відповідні інституції Криму загалом.

Голова Республіки Крим обирається її законодавчою владою, Державною Радою Криму, не більше ніж на два п’ятирічних терміни підряд. Законотворці обирають голову, спираючись на список номінантів, підготований російським Президентом. У жовтні 2014-го року законодавча влада одноголосно обрала Сергія Аксьонова  на посаду голови республіки шляхом процесу, що не відповідає демократичним стандартам. Аксьонов очолює Крим з лютого 2014-го року, коли група озброєних людей примусила законотворців обрати його прем’єр-міністром під загрозою застосування зброї.

У березні 2018-го жителі Криму, що прийняли російське громадянство, брали участь у голосуванні на президентських виборах в Росії, які спостерігачі оцінили як такі, що не були по-справжньому конкурентними. Жителям не дозволяється брати участь у деяких українських виборах, однак вони матимуть змогу взяти участь у президентських виборах, запланованих на березень 2019 року, а також у голосуванні за партійними списками під час парламентських виборів у жовтні 2019 року, якщо вони завчасно зареєструються в материковій Україні.

A2.      Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних та чесних виборів? 0 / 4

Державна рада складається з 75-ти членів, обраних на п’ятирічний термін. Дві третини членів обираються за партійними списками, одна третина – в одномандатних округах. Вибори до законодавчого органу за розробленою в Росії Конституцією пройшли у вересні 2014-го року в середовищі, що не було ані чесним, ні конкурентним. Всі партії, що були допущені до участі у виборах, підтримували анексію, проукраїнські партії було виключено, а кримськотатарська меншина бойкотувала голосування. Керівна партія Росії, «Єдина Росія», отримала 70 місць, а ультранаціоналістична ЛДПР (раніше відома як Ліберально-демократична партія Росії) закріпила за собою решту з 5 місць.

A3.  Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів? 0 / 4

Окупаційна російська влада налаштувала виборчу систему на забезпечення максимального контролю Москви. Вибір законодавцями голови уряду обмежується кандидатами, обраними російським Президентом. На виборах до законодавчого органу опозиційним силам відмовляють у реєстрації ще до початку голосування, що залишає виборцям вибір - утриматись від голосування чи підтримати проросійських кандидатів.

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 0 / 16

B1.      Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп?

 

Українські політичні партії - під забороною, що дозволяє керівній партії Росії та іншим затвердженим Кремлем фракціям домінувати у політичній системі. Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ), місцева поліція та загони проросійської «самооборони» вдаються до залякувань та переслідувань, з метою заглушити будь-яку політичну мобілізацію проти чинного уряду чи анексії Криму Росією.

B2.      Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 0 / 4

Оскільки українським політичним партіям заборонено брати участь у виборах, а Росія жорстко контролює політичну та електоральну системи, в Криму відсутня можливість формування, конкуренції чи приходу до влади реальної політичної опозиції.

Як і в Росії, влада на місцях послідовно вживає жорстких заходів щодо опозиційної політичної діяльності. Кримські татари продовжують висловлювати незгоду з та відкрито протестувати проти російської окупації, але ризикують стати об’єктами переслідувань, арештів та ув’язнення через свої дії. Інші опозиційні фігури також проходять через залякування та поліцейський нагляд. Наприклад, квартиру Дмітрія Кисєєва, прихильника російського опозиційного лідера Олексія Навального, у лютому 2018-го року обшукувала поліція. Групи громадянського суспільства повідомляють, що станом на грудень близько 70-ти українців – включно з кримськими татарами та етнічними українцями – було ув’язнено на території півострова або в Росії за їх політичну діяльність.

B3.      Чи вільний політичний вибір громадян від домінування армії, іноземних сил, релігійних ієрархій, економічних олігархій або будь-яких інших потужних груп, які не є демократично підзвітними? 0 / 4

Сергія Аксьонова, голову уряду, спочатку було призначено на посаду російськими силовими структурами, й подальші вибори відбулись під пильним контролем з боку російського уряду, що здійснював тиск на громадян з метою примусу до голосування. З-поміж інших порушень, протягом російських парламентських виборів 2016-го року працівникам державного та приватного сектору погрожували звільненням з роботи у випадку, якщо вони не братимуть участі у голосуванні. Під час президентських виборів у Росії 2018-го року кримські татари – працівники державного сектору – отримували погрозу вбивства за неучасть у голосуванні.

B4.      Чи мають різні категорії населення (включно з представниками етнічних, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ-спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 0 / 4

Окупаційна російська влада відмовляє у повній реалізації політичних прав всім жителям Криму, але до кримських татар та етнічних українців ставляться з особливою підозрою, і вони стають об’єктами більш жорстких переслідувань, ніж етнічні росіяни. Штаб-квартира Меджлісу, представницького органу кримських татар, була закрита органами влади у 2014-му році. Затвердженому на посаду голови Меджлісу Рефату Чубарову та лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву було заборонено в’їзд на територію з того часу. Меджліс було офіційно заборонено рішенням Верховного Суду Криму у 2016-му році. У 2017-му, Міжнародний суд ООН наказав Росії «утриматись від підтримки чи впровадження обмежень щодо здатності кримськотатарської спільноти до збереження її представницьких інституцій, включно з Меджлісом». Заборона українських політичних партій залишає етнічних українців без будь-якого значимого представництва.

Жінки формально мають рівні політичні права, однак на практиці залишаються недостатньо представленими на керівних позиціях, тоді як урядовці виявляють низьке розуміння проблем гендерної рівності та низьку зацікавленість у їх вирішенні. Жінки обіймають близько однієї п’ятої місць у Державній раді.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 0 / 12

C1.      Чи визначають політику уряду вільно обраний його голова і представники національного законодавчого органу? 0 / 4

Всі значні політичні рішення приймаються у Москві і впроваджуються представниками Президента Росії Володимира Путіна в Криму чи місцевою владою, яка не була вільно обраною і підзвітна Кремлю.

C2.      Чи є заходи із запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 0 / 4

У Криму розповсюджена корупція, що наявна і на найвищих щаблях влади, прикладом чого є арешт у жовтні 2018-го року заступника прем’єр-міністра Віталія Нахлупіна за хабар. Загалом, спроби розслідувань та судового переслідування корупції не є належними. Деякі представники підтримуваної Росією влади, включно з Аксьоновим, мають репутацію таких, що пов’язані з організованою злочинністю. Останніми роками ФСБ арештувала ряд кримських державних службовців у ході показової кампанії з протидії незаконному збагаченню; значна кількість арештів була пов’язана із твердженнями, що місцева влада привласнювала кошти, виділені Росією на підтримку окупації. Однак деякі з них були також пов’язані з внутрішньою боротьбою між кримськими та російськими службовцями за контроль над ресурсами півострова.

C3.      Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 0 / 4

Зважаючи на суворий контроль над ЗМІ та невелику кількість інших способів контролю за діяльністю службовців, жителям складно отримати інформацію щодо функціонування власного уряду. Бюджетні процеси є непрозорими, а вклад громадянського суспільства, що у свою чергу перебуває під рядом заборон, є обмеженим.     

ДОДАТКОВІ ДИСКРЕЦІЙНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ

Чи вдається уряд або окупаційні сили до цілеспрямованої зміни етнічного складу держави чи території з метою руйнації культури або зміни політичного балансу на користь іншої групи? −2 / 0 (−1)

З початку окупації російський уряд вжив рішучих кроків до зміцнення домінування етнічних росіян на півострові та до маргіналізації української і кримськотатарської спільнот. Виключення української мови зі шкільних програм і закриття більшості храмів Української Православної Церкви з 2014-го року є показовими прикладами спроби русифікації населення.

Політика російських та місцевих проросійських урядовців та їх дії у Криму призвели до притоку сотень тисяч людей з Росії, включно з російськими військами, цивільним персоналом та їх родинами. Люди, вимушено переміщені через бойові дії та  погіршення економічної ситуації у східній Україні – де проживає багато етнічних росіян, – також прибули до Криму. Українські громадяни з Криму були призвані на обов’язкову військову службу в російській армії, що порушує міжнародне законодавство. Станом на листопад 2018-го року близько 12 000 кримчан було призвано до лав російської армії.

Одночасно з цим, політичні переслідування призвели до відтоку етнічних українців та кримських татар. У 2014-му році Росія впровадила політику масової натуралізації всіх мешканців Криму всупереч міжнародному законодавству. Після того, як така політика вступила в дію, жителі Криму мали лише 18 днів на відмову від російського громадянства. Українських громадян, значна кількість яких довгий час проживала на півострові та мала там найближчих членів родин, депортують з Криму з часу початку окупації, часто через відмову від російського громадянства.

Зміна балу: бал знизився з -1 до -2 через триваючий притік нових резидентів з Росії для підтримки окупації та через втечу чи вимушене переселення українців і кримських татар з півострову у зв’язку з політичними переслідуваннями.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 10 / 60

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 3 / 16

D1.      Чи існують вільні та незалежні ЗМІ? 0 / 4

 Свободу ЗМІ у Криму значно обмежено. На додаток до решти обмежувального російського законодавства, положення кримінального кодексу передбачає до п’яти років ув’язнення за публічні заклики до діяльності, спрямованої проти територіальної цілісності Росії, що трактується як заборона висловлювань проти анексії, в тому числі й у медіа. Журналісти в Криму знаходяться під загрозою переслідувань, арештів та ув’язнення за виконання своєї роботи. У березні 2018-го року кримськотатарського журналіста Нарімана Мемедемінова було заарештовано за відео, які він розмістив на YouTube у 2013-му році. Станом на грудень він залишається у місці позбавлення волі у Криму.

Процес реєстрації, який почався 2015 року, що відбувався під наглядом Роскомнадзору, органу, що регулює роботу російських медіа та телекомунікацій, зменшив кількість медіа-видань у Криму більше ніж на 90%. Окупаційна влада відрізала на території доступ до українських новин, а інтернет-провайдери у Криму повинні функціонувати відповідно до російського драконівського законодавства у сфері ЗМІ. Незалежні та проукраїнські видання більше не функціонують на півострові відкрито, а російські органи влади вжили заходів для запобігання українським новинним виданням доступу у Крим. Російські урядовці заблокували ряд українських веб-сайтів у 2018-му році. Група правозахисників дійшла висновку, що російська влада також перериває сигнали українських радіостанцій у Криму шляхом транслювання російських радіопрограм на тих самих частотах.

D2.      Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати ніякої релігії у суспільному і приватному житті? 1 / 4

Окупаційна влада примусила релігійні організації перереєструватись відповідно до нового законодавства, у такий спосіб значно зменшивши кількість зареєстрованих груп. Реєстрацію всіх 22-х приходів «Свідків Єгови» було скасовано після рішення Верховного Суду Росії у 2017-му році, відповідно до якого група порушила законодавство проти екстремізму. Мечетям, що мали зв’язки з кримськими татарами, було відмовлено у реєстрації, а мусульмани стають об’єктами законодавчої дискримінації. Станом на 2018-й рік більше 24 кримчан було звинувачено у терористичних злочинах ніби-то за зв’язки з Хізб ут-Тахрір. У грудні четверо з них отримали вироки, що передбачають від 9 до 17 років позбавлення волі.

Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП) не зареєструвалась відповідно до російського законодавства після окупації і знаходиться під тиском з боку окупаційної влади, що конфіскувала частину церковного майна. До окупації УПЦ КП мала 52 приходи у Криму, але станом на жовтень 2018-го року їх залишилось лише 8. Як мінімум 3 церкви УПЦ КП було конфісковано російською владою.

D3.      Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 1 / 4

Школи повинні послуговуватись російською державною програмою. Викладання українською мовою було практично повністю скасовано. За рішенням 2017-го року Міжнародний суд ООН наказав Росії забезпечити доступ до освіти українською, однак не схоже, що станом на 2018-й рік влада виконала відповідне рішення. Доступ до освіти кримськотатарською мовою є більш стабільним, незначною мірою скоротившись з 2014-го. 

D4.      Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 1 / 4

Згідно з отриманою інформацією, ФСБ заохочує громадян інформувати про осіб, що висловлюють незгоду з анексією, а атмосфера страху та погрози суттєво обмежують приватні обговорення політичних проблем. Коментарі у соціальних медіа, відповідно до отриманої інформації, знаходяться під моніторингом з боку влади. ФСБ часто відкриває кримінальні провадження проти тих, хто критикує окупацію та утиски кримських татар. У липні 2018-го року український активіст Володимир Балух, якого було арештовано у 2016-му році за сумнівним звинуваченням у володінні зброєю та вибухівкою після підняття ним українського державного прапора на території, що знаходилась у його власності, отримав 5 років ув’язнення. Суд скасував початковий вирок 2017-го року, однак інший суд пред’явив йому ті самі обвинувачення у січні, на додаток до нових звинувачень у нападі на охоронця в’язниці, де він перебував.

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ'ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 1 / 12

E1.      Чи існує свобода зібрань? 0 / 4

Свобода зібрань значною мірою обмежена. Публічні заходи не можуть проводитись без дозволу влади, а кримський уряд пропонує лише 366 місць, де можливе їх проведення. У дозволі на проведення демонстрацій часто буває відмовлено, а у випадку, якщо вони все ж відбуваються, учасників нерідко заарештовують. Наприклад, у червні 2018-го року, організаторів протесту проти політики місцевого уряду, направленої на бізнес, було затримано правоохоронними органами.

E2.      Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, – а також діяльності у галузі державного управління? 0 / 4

Фактична влада, включно з ФСБ,  є репресивною щодо всіх незалежних політичних та громадських організацій. Недержавні організації (НДО) є суб’єктом суворих російських законів, що уможливлюють втручання з боку держави та переривання закордонного фінансування. Лідери НДО регулярно стають жертвами переслідувань та арештів через свою діяльність. У травні 2018-го року Сервера Мустафаєва та Едема Смаілова, очільників правозахисної групи «Кримська солідарність», було заарештовано і звинувачено у зв’язках з Хізб ут-Тахрір. У грудні Мустафаєва перевели до психіатричної лікарні, де він залишається станом на кінець року.

E3.      Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 1 / 4

Права профспілок формально захищено російським законодавством, але на практиці вони обмежені. Як у в Україні, так і в Росії роботодавці часто мають можливість вдаватись до діяльності, спрямованої проти профспілок, та порушувати права колективних договорів. Проросійська влада погрожувала націоналізацією майна, яким у Криму володіють профспілкові організації.

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 0 / 16

F1.       Чи існує незалежна судова система? 0 / 4

Під правлінням Москви Крим є суб’єктом російської судової системи, якій бракує незалежності та на яку суттєво впливає виконавча гілка влади. Противники анексії вважають, що судова система є політизованою та суворо карає опонентів режиму у політично вмотивованих випадках. Російське законодавство забороняє державним службовцям мати подвійне громадянство, і кримські судді були вимушені отримати російське громадянство, аби повернутись на свої посади після анексії.

F2.    Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 0 / 4

Російська влада замінила українське законодавство російським, нерідко вдаючись до заходів, які було впроваджено під приводом боротьби з тероризмом, екстремізмом та сепаратизмом, по відношенню до противників режиму. Незаконні арешти та затримання, жорсткі методи допитів, фальсифікація доказів, тиск, спрямований на відмову від допомоги адвокатів, та несправедливі судові процеси є розповсюдженими. Значну кількість заарештованих та ув’язнених було переведено з окупованого Криму до Росії, що є порушенням міжнародного законодавства. Наприклад, українського режисера Олега Сенцова та лівого активіста Олександра Кольченко, які активно висловлювались проти російської анексії Криму, було переведено в місця позбавлення волі в Росії через короткий час після їх затримання у Криму в 2014-му році; у 2015-му вони отримали довгі строки ув’язнення після вироку за звинуваченнями в екстремізмі.

F3.       Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн та заворушень? 0 / 4

Російська окупаційна влада широко застосовує щодо затриманих тортури та інші зловживання. Пенітенціарні заклади часто переповнені та не мають належних санітарних умов.

Напруга, що триває, у відносинах між Росією та Україною ставлять безпеку Криму під загрозу. У листопаді 2018-го року Росія атакувала та захопила три українських судна, що намагались увійти в Азовське море через Керченську протоку. Після цього Росія взяла 24 українських військовослужбовців під варту, де вони залишаються станом на кінець року. Порушуючи міжнародне законодавство щодо військовополонених, Росія відкрила кримінальне провадження проти моряків за незаконне входження у територіальні води Росії. У травні Росія відкрила Керченський міст, що поєднує материкову Росію і Крим. Відкриття мосту було широко засуджено міжнародною спільнотою, оскільки воно підкріплює контроль Москви над півостровом і полегшує здатність російських сил блокувати постачання до та зі східної України через Керченську протоку.

F4.       Чи гарантують законодавство, політика та практика рівне ставлення до різних верств населення? 0 / 4

На додаток до дискримінації та переслідувань на офіційному рівні, спрямованих проти етнічних українців та кримських татар, жінки підлягають фактичній дискримінації на робочих місцях, а  юридична ситуація, у якій знаходяться ЛГБТ- (лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери) люди, за часів російської окупації погіршилась. Після 2014-го  Крим став суб’єктом російського закону від 2013-го року, що заборонив поширення інформації, яка просуває «нетрадиційні сексуальні стосунки», що значно обмежує діяльність ЛГБТ-осіб та організацій.

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 6 / 16

G1.      Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 1 / 4

Окупаційна влада прагне примусити жителів Криму прийняти російське громадянство та відмовитись від українських паспортів. Ті, хто цього не робить, ризикують втратити роботу, права на власність, можливість пересуватись на територію материкової України та до інших місць,  а також ризикують з часом бути депортованими як іноземці.

G2.      Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних акторів? 1 / 4

Право власності погано захищено, і анексія з боку Росії призвела до перерозподілу майна на користь російських та проросійських суб’єктів. Після окупації власність багатьох українських компаній була конфіскована російською владою. У травні 2018-го року суд у Гаазі наказав Росії виплатити 159 млн доларів українським компаніям, власність яких було конфісковано. Власність кримських татар, що повернулись у 1990-их – після масової депортації радянської епохи – та побудували домівки без дозволів, також є вразливою до конфіскації з боку російської влади.

G3.      Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 2 / 4

Домашнє насильство залишається серйозною проблемою у Криму, і російське законодавство не надає від нього надійного захисту. В 2017-му році Путін підписав закон, що частково декриміналізує домашнє насильство в Росії, впроваджуючи лише невисокі штрафи та коротке адміністративне затримання за дії, що не мали наслідком серйозних ушкоджень. Російським законодавством не визнаються одностатеві шлюби або громадянські партнерства.

G4.      Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 2 / 4

Економічні можливості з часу окупації залишаються обмеженими у зв’язку з міжнародними санкціями, обмеженнями на торгівлю з материковою Україною та залежність від торгівлі з Росією. Проблеми забруднення навколишнього середовища погіршились у вересні 2018-го року, після того як викид діоксиду сірки на хімічному заводі призвів до евакуації 4 000 дітей з м. Армянська, розташованого біля де факто кордону з материковою Україною. Доступ жителів до товарів та послуг залишається ускладненим, а ключові галузі промисловості, такі як туризм та сільське господарство, знаходяться у стані стагнації.

Так само як в Україні та Росії, трудові мігранти, жінки та діти є вразливими до торгівлі людьми з метою примусової праці або сексуальної експлуатації.