Примітка

У звіті «Свобода у світі» оцінюється рівень політичних прав та громадянських свобод на окремій географічній території, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб’єктів чи іноземних сил. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким, як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння. Для отримання детальнішої інформації див. методологію звіту та розділ «Поширені запитання».

Загальний огляд

На початку 2014 року російські сили вторглись до автономного українського регіону Крим та швидко анексували його до складу Російської Федерації за результатами референдуму, який було широко засуджено як такий, що був проведений з порушенням норм міжнародного права. Окупаційна влада жорстко обмежує політичні та громадянські права, знищила незалежні ЗМІ та застосовує антитерористичне й інше законодавство проти політичних опонентів режиму. Значну кількість українців було депортовано або в інший спосіб змушено залишити територію Криму. Представники корінної кримськотатарської меншини, багато хто з яких продовжує відкрито виступати проти російської окупації, зазнають жорстких репресій з боку органів влади.

Головні події 2021 року

• У жовтні було поширено проєкт резолюції Генеральної Асамблеї ООН, в якому констатовано продовження порушення прав людини в Криму, зокрема використання російських військових судів для розгляду справ, порушених щодо кримчан, та проведення базової військової підготовки школярів на території Криму. В середині грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію щодо ситуації з правами людини в Криму.
• У вересні було затримано Нарімана Джелялова, першого заступника голови Меджлісу — представницького органу кримськотатарського народу — і ще чотирьох кримських татар нібито за вчинення диверсії. У той час як двох затриманих відпустили до середини вересня, Джелялов залишався під вартою до кінця року.
• У січні прихильники російського опозиціонера Олексія Навального вийшли на мітинги в Севастополі та Сімферополі після арешту Навального в Росії. Влада затримала учасників щонайменше одного мітингу в Севастополі та двох мітингів у Сімферополі.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА: −2 / 40

A. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 0 / 12

A1.     Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних і чесних виборів? 0 / 4 

Згідно з адміністративно-територіальним поділом, запровадженим Росією, Кримський півострів поділяється на Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, портове місто, населення якого складає близько 437 000 осіб. У Севастополі переважно функціонують такі ж політичні інститути, що й на решті території Криму.
Голова Республіки Крим обирається її законодавчим органом, Державною радою Криму, строком на п’ять років і не може займати цю посаду більше ніж два строки поспіль. Законодавчий орган обирає голову Республіки Крим з числа кандидатів, поданих президентом Російської Федерації. В жовтні 2014 року депутати Державної ради, провівши вибори, які не відповідали демократичним стандартам, одностайно обрали головою республіки Сергія Аксьонова. (Аксьонов очолював керівництво Криму з лютого 2014 року, коли група озброєних осіб змусила депутатів обрати його прем’єр-міністром під загрозою застосування зброї). Його було одноголосно переобрано на новий строк у 2019 році.
Місія Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами зазначила, що голосування на виборах Президента України, які проводилися у два тури в березні та квітні 2019 року, не вдалось організувати в Криму.

A2.     Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних та чесних виборів? 0 / 4 

До складу Державної ради, яка обирається строком на п’ять років, входить 75 депутатів. Дві третини депутатів обираються за партійним списком, а одна третина – в одномандатних округах. До участі у виборах до законодавчого органу у 2014 році за розробленою в Росії Конституцією були допущені лише ті партії, які підтримували російську окупацію, тоді як проукраїнським партіям було заборонено брати участь у виборах. Умови, в яких відбувалися вибори у вересні 2019 року, були схожими на ситуацію з попередніми виборами, хіба що керівна партія Росії «Єдина Росія» втратила частину підтримки, отримавши 60 місць у парламенті порівняно з 70 місцями на попередніх виборах. Ультранаціоналістична Ліберально-демократична партія Росії здобула 10 місць, а Комуністична партія – 5.
Місія ОБСЄ зі спостереження за виборами зазначила, що голосування на парламентських виборах в Україні в 2019 році не вдалось організувати в Криму, в результаті чого 12 одномандатних виборчих округів випали з виборчого процесу. Так само жителі Криму не змогли взяти участь у місцевих виборах, що відбулися в Україні в жовтні 2020 року.

A3.     Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів? 0 / 4 

Російська окупаційна влада налаштувала виборчу систему на забезпечення максимального контролю з боку Москви. Вибір законодавцями голови уряду обмежується кандидатами, обраними російським президентом. На виборах до законодавчого органу опозиційним силам відмовляють у реєстрації ще до початку голосування, що залишає виборцям вибір – утриматись від голосування чи підтримати проросійських кандидатів.
Російські вибори проводяться в Криму з моменту його анексії в 2014 році. Кримчани брали участь у виборах до Держдуми у 2016 і 2021 роках, у президентських виборах у 2018 році і в референдумі 2020 року щодо продовження повноважень президента Росії.

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 0 / 16

B1.     Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп? 0 / 4 

Українські політичні партії перебувають під забороною, що дозволяє партії «Єдина Росія» та іншим схваленим Кремлем фракціям домінувати у політичній системі. Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ), місцева поліція та загони проросійської «самооборони» вдаються до залякувань та переслідувань з метою заглушити будь-яку політичну мобілізацію проти чинного уряду чи анексії Криму Росією. 
Як і в Росії, влада на місцях послідовно вживає жорстких заходів щодо опозиційної політичної діяльності. Кримські татари продовжують висловлювати незгоду з російською окупацією та відкрито виступати проти неї, але ризикують стати об’єктами переслідувань, арештів та ув’язнення через свої дії. Інші опозиціонери стикаються з залякуваннями та поліцейським стеженням. У 2019 році російський суд за звинуваченням у тероризмі засудив до шести років позбавлення волі опозиційного політичного активіста Євгена Каракашева. У березні 2021 року за звинуваченням у тероризмі було засуджено проукраїнського активіста Олега Приходька, який отримав п’ять років позбавлення волі.
Прихильники російського опозиціонера Олексія Навального також ставали об’єктами переслідування з боку окупаційної влади. Затримань зазнали учасники мітингів, що відбулися в січні 2021 року в Севастополі та Сімферополі.

B2.     Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 0 / 4 

Оскільки українським політичним партіям заборонено брати участь у виборах, а Росія жорстко контролює політичну та електоральну системи, в Криму відсутня можливість формування, конкуренції чи приходу до влади реальної політичної опозиції. 

B3.     Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами? 0 / 4 

Сергія Аксьонова, голову уряду, спочатку було призначено на посаду російськими силовими структурами, й подальші вибори відбулись під пильним контролем з боку російського уряду, що здійснював тиск на громадян з метою примусу до голосування. З-поміж інших порушень, під час виборів президента Росії у 2018 році та місцевих виборів у 2019 році працівникам державного сектору погрожували звільненням з роботи у випадку, якщо вони не братимуть участі у голосуванні. Під час виборів до Держдуми у 2021 році директори шкіл отримали вказівки чинити тиск на своїх підлеглих, щоб ті зареєструвалися для голосування і проголосували за «Єдину Росію».

B4.     Чи мають різні категорії населення (включно з представниками етнічних, расових, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ+-спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 0 / 4 

Російська окупаційна влада відмовляє у повній реалізації політичних прав усім жителям Криму, але до кримських татар та етнічних українців ставляться з особливою підозрою, і вони стають об’єктами більш жорстких переслідувань, ніж етнічні росіяни. 
У 2014 році органами влади було закрито штаб-квартиру Меджлісу, представницького органу кримських татар. Відтоді було заборонено в’їзд до Криму чинному голові Меджлісу Рефату Чубарову і лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. У 2016 році Меджліс було офіційно заборонено рішенням Верховного суду Криму. У червні 2021 року Чубарова було звинувачено в організації масових заворушень на мітингу 2014 року і заочно засуджено до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Водночас Джемілєву було пред’явлено звинувачення у «незаконному перетині державного кордону Російської Федерації» у 2020 році. Станом на кінець 2021 року справа ще не була закрита. У вересні 2021 року було заарештовано першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова разом із ще 4 особами за звинуваченнями в організації диверсії на газопроводі поблизу Сімферополя в серпні. До середини вересня двох із п’яти затриманих відпустили, проте Джелялов і ще 2 осіб залишилися під вартою. Наприкінці жовтня суд продовжив термін тримання Джелялова під вартою до січня 2022 року.
Заборона українських політичних партій залишає етнічних українців без будь-якого вагомого представництва.
Жінки формально мають рівні політичні права, однак на практиці залишаються недостатньо представленими на керівних посадах, тоді як урядовці виявляють низьке розуміння проблем гендерної рівності та низьку зацікавленість у їх вирішенні. Після виборів, які відбулися у вересні 2019 року, жінки отримали 21% місць у Державній раді.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 0 / 12

C1.     Чи визначають політику уряду вільно обраний його голова і представники національного законодавчого органу? 0 / 4 

Усі значні політичні рішення приймаються в Москві і виконуються представниками російського президента Путіна в Криму або місцевою владою, яка не була вільно обрана і є підзвітною Кремлю.

C2.     Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 0 / 4 

У Криму розповсюджена корупція, яка має місце на найвищих щаблях влади. Загалом, спроби розслідувань та судового переслідування корупції не є належними. Деякі представники підтримуваної Росією влади, включно з Аксьоновим, відомі своїми зв’язками з організованою злочинністю. В останні роки ФСБ Роcії арештувала низку кримських чиновників у ході показової кампанії з протидії незаконному збагаченню; значна кількість арештів стала реакцією на повідомлення про привласнення місцевою владою коштів, виділених Росією на підтримку окупації. Однак деякі з арештів здійснювалися в рамках внутрішньої боротьби між кримськими та російськими держслужбовцями за контроль над ресурсами півострова.
У вересні 2021 року було звільнено з посади віцепрем’єр-міністра Криму Євгена Кабанова, якого того ж дня було затримано за звинуваченням у корупції.

C3.     Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 0 / 4 

Зважаючи на суворий контроль над ЗМІ та невелику кількість інших способів контролю за діяльністю службовців, жителям складно отримати інформацію щодо функціонування власного уряду. Бюджетні процеси є непрозорими, а внесок громадянського суспільства, яке саме перебуває під низкою заборон, є обмеженим. 
Аналогічним чином, влада приховує реальні дані про ситуацію з пандемією COVID-19. Наприкінці 2020 року медичні працівники в Криму повідомили, що окупаційна влада занижує статистику смертності від коронавірусу. Колишній голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що російська влада приховує правдиву інформацію щодо пандемії, та повідомив, що медичні установи в Севастополі переповнені хворими.
 

ДОДАТКОВЕ ДИСКРЕЦІЙНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ

Чи здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи? −2 / 0

З початку окупації російський уряд вжив рішучих кроків для зміцнення домінування етнічних росіян на півострові та маргіналізації української і кримськотатарської громад. Виключення української мови зі шкільних програм і закриття більшості храмів Української Православної Церкви з 2014 року є показовими прикладами спроби русифікації населення. 
Політика російських та місцевих проросійських урядовців та їхні дії у Криму призвели до притоку сотень тисяч людей з Росії, включно з російськими військами, цивільним персоналом та їхніми родинами. Також до Криму прибули люди, вимушено переміщені через бойові дії та погіршення економічної ситуації у Східній Україні, де проживає багато етнічних росіян. Українські громадяни з Криму були призвані на обов’язкову військову службу в російській армії, що є порушенням міжнародного права. До 2021 року до лав російської армії було призвано більш ніж 34 000 кримчан, велику кількість яких було відправлено на військову службу далеко від Криму.
Водночас, політичні переслідування призвели до відтоку етнічних українців та кримських татар. У 2014 році Росія впровадила політику масової натуралізації всіх мешканців Криму всупереч міжнародному праву. Після набрання чинності цією політикою жителі Криму мали лише 18 днів на відмову від російського громадянства. Українських громадян, багато хто з яких довгий час проживав на півострові та мав там найближчих родичів, продовжують депортувати з Криму, часто через відмову від російського громадянства.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 9 / 60

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 2 / 16

D1.     Чи існують вільні та незалежні ЗМІ? 0 / 4 

Свободу ЗМІ у Криму значно обмежено. На додаток до інших обмежувальних норм російського законодавства, положення кримінального кодексу передбачає позбавлення волі за публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії, що трактується як заборона висловлювань проти анексії, в тому числі й у медіа. 
Журналісти в Криму знаходяться під загрозою переслідувань, арештів та ув’язнення за свою діяльність. У 2019 році кримськотатарського громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова було засуджено до двох з половиною років позбавлення волі за розміщені ним у 2013 році відеоролики в YouTube про діяльність панісламського руху «Хізб ут-Тахрір», який прагне створити халіфат, але не пропагує насильство для досягнення своєї мети. Організація «Хізб ут-Тахрір» на законних підставах діє в Україні, але визнана терористичною організацією в Росії. На своєму каналі в YouTube Мемедемінов також висвітлював репресії проти кримських татар. Мемедемінов вийшов на свободу з російської в’язниці у вересні 2020 року. У грудні того ж року місцевий суд заочно засудив до 19 років ув’язнення Ленура Іслямова, власника кримськотатарського телеканалу ATR, за звинуваченням, зокрема, у «диверсії».
У березні 2021 року за звинуваченням у володінні вибуховим пристроєм та шпигунстві було заарештовано Владислава Єсипенка, журналіста-фрілансера, що співпрацював з інформаційною службою «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (РВЄ/РС). Станом на середину грудня Єсипенко, який, за наявною інформацією, зазнав катувань з боку співробітників російських спецслужб, продовжував перебувати під вартою. 
У квітні 2021 року було оштрафовано Бекіра Мамутова, головного редактора кримськотатарської газети «Qirim», за поширення «інформації про заборонену організацію». У жовтні 2020 року в газеті «Qirim» вийшла стаття з текстом доповіді Генерального секретаря ООН про ситуацію з правами людини в Криму, в якій згадувався Меджліс; в статті не було ані слова про те, що цей орган перебуває під забороною в Росії.
Незалежні та проукраїнські медіа більше не функціонують на півострові відкрито. У результаті розпочатого в 2015 році процесу реєстрації, який відбувався під наглядом Роскомнадзору, російського регулятора у сфері медіа та телекомунікацій, кількість медіа-ресурсів у Криму фактично зменшилася більш ніж на 90%. Окупаційна влада відрізала на території доступ до українського телебачення, а інтернет-провайдери у Криму повинні дотримуватися драконівських норм російського законодавства про ЗМІ. У 2021 році російська влада продовжила блокувати низку українських новинних сайтів, а також глушити сигнали українських радіостанцій, транслюючи російські радіопрограми на тих самих частотах.

D2.     Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати ніякої релігії у суспільному і приватному житті? 0 / 4

Окупаційна влада примусила релігійні організації перереєструватись відповідно до нового законодавства, у такий спосіб значно зменшивши кількість зареєстрованих груп. Реєстрацію всіх 22 приходів «Свідків Єгови» було скасовано після ухвалення рішення Верховним Судом Росії у 2017 році, яким було визнано факт порушення цим об’єднанням законодавства про боротьбу з екстремізмом. У 2020 році місцеві суди почали виносити вироки про тюремне ув’язнення послідовникам «Свідків Єгови» за їхню діяльність. Станом на кінець грудня 2021 року було засуджено до позбавлення волі п’ятьох «Свідків Єгови», сім членів цієї організації перебували під домашнім арештом та ще дев’ять – під підпискою про невиїзд.
Мечетям, що мали зв’язки з кримськими татарами, було відмовлено у реєстрації, а мусульмани зазнають дискримінації на рівні законодавства. У серпні 2021 року військовий суд Росії засудив до позбавлення волі чотирьох кримських татар за звинуваченнями в участі в осередку «Хізб ут-Тахрір». У жовтні той самий суд виніс вироки ще чотирьом обвинуваченим у причетності до цієї організації. У звіті громадської організації «Кримська правозахисна група» (КПГ), опублікованому в грудні 2021 року, повідомлялося про позбавлення волі 79 осіб за звинуваченнями в участі в мусульманських організаціях, які визнані в Росії «терористичними» або «екстремістськими». 
Окупаційна влада конфіскувала численні об’єкти нерухомості в Криму, що належали Православній Церкві України (ПЦУ). У 2019 році де-факто суд ухвалив рішення про розірвання договору оренди приміщень відомого кафедрального собору в Сімферополі, який було укладено з українською владою; цей собор був останнім оплотом української церкви в Криму. У 2020 році влада наказала знести храм ПЦУ, розташований в Євпаторії. У серпні 2021 року місцевий суд оштрафував архімандрита ПЦУ за те, що він проводив богослужіння в монастирі в селі Балки.

D3.     Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 1 / 4 

Школи в Криму працюють за російською навчальною програмою. Школярі в Криму зазнають впливу російської військової пропаганди. В останні роки частина школярів пройшла початкову військову підготовку. У проєкті резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в Криму, який було оприлюднено в жовтні 2021 році, відзначається продовження цих тенденцій.
Викладання українською мовою практично повністю скасовано. Рішенням, винесеним у 2017 році, Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію забезпечити доступ до освіти українською мовою, однак місцева влада не виконала це зобов’язання. Доступ до освіти кримськотатарською мовою є більш стабільним і лише незначною мірою скоротився з 2014 року. 

D4.     Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 1 / 4 

За наявними повідомленнями, ФСБ заохочує місцевих жителів доносити на осіб, які висловлюються проти анексії Криму, а атмосфера страху і залякування значно сприяє уникненню обговорення політичних питань у приватних розмовах. Відомо, що влада здійснює моніторинг коментарів у соціальних мережах. ФСБ часто відкриває кримінальні провадження проти осіб, які критикують окупацію та утиски кримських татар. 

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 1 / 12

E1.    Чи існує свобода зібрань? 0 / 4 

Свобода зібрань значною мірою обмежена. Публічні заходи не можуть проводитись без дозволу влади, і кримською владою відведено лише 366 місць, де можливе їх проведення. У наданні дозволу на проведення демонстрацій часто відмовляють, а у випадку, якщо протести все ж відбуваються, учасників нерідко заарештовують. Співробітники поліції іноді завчасно вручають активістам попередження з погрозами адміністративного або кримінального переслідування за проведення несанкціонованих заходів. Відомо, що такі попередження отримували кримськотатарські активісти напередодні річниці депортації кримськотатарського народу сталінським режимом та перед Днем кримськотатарського прапора. На початку 2020 року влада продовжила дію обмежень на проведення масових зібрань у відповідь на пандемію COVID-19. Проте ці обмеження застосовувалися вибірково.
Прихильники Олексія Навального провели мітинги в Севастополі та Сімферополі після арешту Навального в Росії в січні 2021 року. Після мітингу, який відбувся 23 січня в Севастополі, влада затримала 13 осіб. Щонайменше 16 осіб було затримано того ж дня під час мітингу в Сімферополі, і ще 7 осіб було затримано під час акції, яка пройшла в Сімферополі 31 січня.
У вересні 2021 року силовики, серед яких був принаймні один чоловік у формі російської поліції, затримали 53 людини біля офісу ФСБ у Сімферополі за порушення введених Росією обмежень у зв’язку з COVID-19; частина затриманих були родичами кримських татар, які потрапили під арешт раніше того ж місяця за звинуваченням у диверсії. 

E2.     Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, а також діяльністю у галузі державного управління? 0 / 4 

Де-факто влада, включно з ФСБ, проводить репресії проти всіх незалежних політичних і громадських організацій. Громадські організації (ГО) підпадають під дію жорстких російських законів, які допускають втручання держави в діяльність ГО і забороняють їх фінансування з іноземних джерел. Лідери ГО регулярно стають жертвами переслідувань та арештів через свою діяльність. 
У 2020 році до 14 років колонії суворого режиму було засуджено Сервера Мустафаєва, координатора ГО «Кримська солідарність», за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір». У листопаді 2021 року перед будівлею суду було затримано координатора «Кримської солідарності» Ділявера Меметова. Суд відправив його під адміністративний арешт на 12 діб.
У серпні 2021 року під домашній арешт на місяць потрапила активістка Людвіка Пападопулу за звинуваченням у наклепі згідно з Кримінальним кодексом РФ. У лютому силовики провели обшук у будинку Пападопулу через допис у соцмережі, авторство якого, за словами адвоката Людвіки, їй не належить.

E3.     Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 1 / 4 

Права профспілок формально захищені російським законодавством, проте на практиці вони обмежені. Як і в Україні та Росії, роботодавці часто мають можливість вдаватися до дискримінаційних дій, спрямованих проти профспілок, та порушувати права, надані колективним трудовим договором. Проросійська влада погрожувала націоналізувати майно, що належить профспілкам у Криму.

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 0 / 16

F1.     Чи існує незалежна судова система? 0 / 4

В Криму, що перебуває під владою Москви, діє судова система РФ, якій бракує незалежності і яка фактично підпорядковується виконавчій владі. Російським законодавством заборонено подвійне громадянство держслужбовців, і кримські судді були вимушені отримати російське громадянство, щоб утриматися на посаді після анексії Криму. 
В останні роки російських суддів почали переводити з Росії на роботу в Крим. Ці судді регулярно ухвалюють політично вмотивовані рішення щодо мешканців, які виступають проти анексії.

F2.     Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 0 / 4 

Російська влада замінила українське законодавство російським. У 2020 році президент Росії Путін підписав зміни до кримінального кодексу, якими посилено покарання за «порушення» територіальної цілісності Росії або «відчуження» частини її території. 
Місцева влада продовжує переміщати багатьох затриманих та ув’язнених з окупованого Криму до Росії, що є порушенням міжнародного права. У проєкті резолюції Генеральної Асамблеї ООН, оприлюдненому в жовтні 2021 року, зазначається, що кримчан продовжують судити у військових судах Росії.
Поширеним явищем є свавільні арешти та затримання, жорсткі методи допитів, фальсифікація доказів, тиск, спрямований на відмову від допомоги адвокатів, та несправедливі судові процеси. У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за 2020 рік зазначено, що під час проваджень у військових судах останні практично завжди стають на бік сторони обвинувачення, а також окремо вказано, що призначені державою захисники, які беруть участь у справах, що розглядаються в Криму, часто не забезпечують ефективного захисту обвинувачених.
Право бути присутнім у судовому засіданні в якості глядача може обмежуватися владою. У жовтні та листопаді 2021 року співробітники поліції неодноразово затримували учасників відкритих судових засідань у справах проти кримських татар.

F3.     Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн і заворушень? 0 / 4 

Російська окупаційна влада широко застосовує до затриманих тортури та інші знущання. У доповіді УВКПЛ, оприлюдненій у 2020 році, йдеться про випадки «імітації страти, побиття, ураження електричним струмом та сексуального насильства». Жертви катувань практично позбавлені правового захисту, що дозволяє силовикам діяти безкарно. У звіті КПГ за 2020 рік зазначено, що у протоколах судових засідань, що відбувалися в Криму, лише зрідка згадуються факти насильства з боку посадових осіб.
У вересні 2021 року тортур зазнав Асан Ахтемов, якого разом із Наріманом Джеляловим було звинувачено у диверсії; співробітники ФСБ катували його, поки не вибили зізнання. У доповіді УВКПЛ, оприлюдненій в листопаді, зазначено, що катувань або жорстокого поводження зазнали троє з п’яти затриманих у цій справі.
Пенітенціарні заклади часто переповнені та не мають належних санітарних умов, а особи, які перебувають під вартою, не отримують необхідної медичної допомоги.
У адвокатів, які захищають клієнтів від протиправних дій співробітників поліції чи ФСБ, зв’язані руки. У жовтні 2021 року було заарештовано адвоката Едема Семедляєва, коли той приїхав до відділу поліції Сімферополя для надання юридичної допомоги затриманим клієнтам. У листопаді сімферопольський суд засудив його до 12 діб адміністративного арешту та оштрафував за «непокору законним вимогам співробітників поліції».
Напруга, що триває у відносинах між Росією та Україною, ставить під загрозу безпеку Криму. У 2018 році російські силовики атакували і захопили три українських судна в акваторії Чорного моря поблизу берегів Криму, коли ті намагались увійти в Азовське море через Керченську протоку. Тоді співробітники ФСБ Росії взяли під варту 24 українських військовослужбовців, які перебували на борту кораблів; їх було звільнено з полону у 2019 році в рамках обміну утримуваними особами, через декілька місяців після того, як Міжнародний трибунал з морського права ухвалив рішення, яким зобов’язав Росію звільнити моряків. Росія продовжує проводити в Криму масштабні військові навчання.

F4.     Чи гарантують законодавство, політики та практики рівне ставлення до різних верств населення? 0 / 4 

Додатково до дискримінації та переслідувань на офіційному рівні, спрямованих проти етнічних українців та кримських татар, жінки зазнають фактичної дискримінації на робочому місці, а правова ситуація, в якій знаходяться ЛГБТ+ люди, тільки погіршилась під час російської окупації. Після 2014 року Крим почав підпадати під дію російського закону, прийнятого у 2013 році, яким було заборонено поширення інформації, яка пропагандує «нетрадиційні сексуальні стосунки», що значно обмежує діяльність ЛГБТ+ людей та організацій.

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 6 / 16

G1.    Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 1 / 4 

Окупаційна влада намагалася змусити мешканців Криму прийняти російське громадянство і здати українські паспорти. Тим, хто цього не зробить, загрожує звільнення з роботи, позбавлення майнових прав, заборона виїзду на материкову частину України та за кордон, а також, у кінцевому підсумку, депортація як іноземних громадян.
З початку окупації з Криму було примусово видворено 4700 осіб, з них половина – це громадяни України, а решта є громадянами 37 інших країн та особами без громадянства.

G2.    Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних суб’єктів? 1 / 4 

Майнові права в Криму погано захищені, і анексія Криму Росією мала наслідком перерозподіл майна на користь російських і проросійських суб’єктів. Після окупації майно багатьох українських компаній було конфісковане російською владою. У 2018 році суд у Гаазі зобов’язав Росію виплатити 159 млн. доларів США компенсації українським компаніям, майно яких було конфісковано. Власність кримських татар, які повернулися в 90-х рр., після масової депортації радянської епохи, та побудували домівки без дозволу, також є вразливою до конфіскації з боку російської влади. 
У 2020 році Путін підписав указ, який забороняє іноземцям володіти земельними ділянками в Криму; указ також містить нові обмеження майнових прав, які не поширюються на жителів Криму, що мають російські паспорти. Указ набув чинності наприкінці березня 2021 року.

G3.    Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 2 / 4 

Домашнє насильство залишається серйозною проблемою в Криму, і російське законодавство не забезпечує належного захисту від нього. У 2017 році Путін підписав закон, що частково декриміналізує домашнє насильство в Росії, впроваджуючи лише невеликі штрафи та адміністративне затримання на короткий строк за діяння, що не спричинили тяжких тілесних ушкоджень. Російським законодавством не визнаються одностатеві шлюби або цивільні партнерства.

G4.     Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 2 / 4 

Економічні можливості з часу окупації залишаються обмеженими у зв’язку з міжнародними санкціями, обмеженнями торгівлі з материковою Україною та залежністю від торгівлі з Росією. Проблеми забруднення довкілля в Криму пов’язані з викидом діоксиду сірки на хімічному заводі, що стався у 2018 році, внаслідок чого було евакуйовано 4 000 дітей з м. Армянськ. Доступ жителів до товарів та послуг залишається ускладненим, а ключові галузі промисловості, такі як туризм та сільське господарство, знаходяться у стані стагнації.
Так само як в Україні та Росії, робітники-мігранти, жінки й діти є вразливими до торгівлі людьми з метою примусової праці або сексуальної експлуатації.