Примітка

У звітах «Свобода у світі» оцінюється стан політичних прав і громадянських свобод на окремій географічній території незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб’єктів чи іноземних сил. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким, як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння. Для отримання більш детальної інформації див. методологію звіту та розділ «Поширені запитання».

Загальний огляд

Східний Донбас складається з частин Донецької та Луганської областей України, які ще з 2014 року були окуповані російськими військами та підтримуваними Росією сепаратистськими силами. Він займає близько третини території цих двох областей і був домівкою для більш ніж половини їхнього довоєнного населення, яке становило 6,5 мільйона осіб. Проте точно визначити кількість людей, що тут проживають зараз, неможливо. Місцева влада знаходиться в руках так званих Донецької та Луганської народних республік («ДНР» і «ЛНР» відповідно), які повністю залежать від фінансової та військової підтримки Кремля. У 2022 році Російська Федерація визнала обидва ці утворення незалежними державами, а пізніше того ж року незаконно їх анексувала. Політична діяльність на цих територіях знаходиться під жорстким контролем спецслужб, що не залишає місця для існування хоч якоїсь значущої опозиції. Діяльність місцевих ЗМІ суворо обмежується, а користувачів соціальних мереж арештовують за критичні дописи. Верховенства права та громадянських свобод на цих територіях не дотримуються.

Головні події 2023 року

•           Окупаційна влада продовжувала призивати місцевих чоловіків до російських збройних сил і залучати їх до участі в повномасштабній війні Кремля проти України. Міста Бахмут та Авдіївка, розташовані неподалік від раніше окупованої частини Донецької області, протягом року залишалися одними з епіцентрів жорстоких бойових дій. У вересні Організація Об'єднаних Націй повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року в Донецькій і Луганській областях загинули 4 287 цивільних осіб і 6 324 отримали поранення. Експерти зазначили, що, з огляду на складність збирання та підтвердження доказів, справжня кількість жертв і постраждалих, ймовірно, була більшою.

•           У вересні російська влада провела незаконні місцеві вибори на окупованих територіях України, зокрема в Донецькій і Луганській областях. Українська влада, іноземні уряди та міжнародні організації засудили ці вибори, до яких були допущені виключно російські або проросійські кандидати, які підтримали окупацію, і під час проведення яких голосування супроводжувалося залякуванням виборців російськими військовими.

•           Посилився тиск на місцевих жителів з метою примусити їх відмовитися від українських паспортів і прийняти російське громадянство. Указ, підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у квітні, передбачає депортацію тих, хто заявив про відмову від російського громадянства, якщо буде встановлено, що такі особи становлять загрозу національній безпеці.

•           У липні в РФ прийняли закон, який також набув чинності на окупованих територіях східного Донбасу, про заборону «медичних втручань, спрямованих на зміну статі людини». У листопаді Верховний суд Росії оголосив «міжнародний громадський рух ЛГБТ» «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність на території РФ; це рішення також набуло чинності на окупованих територіях Донбасу.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА: −1 / 40

A. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 0 / 12

A1.      Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних і чесних виборів? 0 / 4

До 2022 року виконавчу владу в «ДНР» і «ЛНР» здійснювали безпосередньо обрані «глави республік», які призначали прем'єр-міністра і кабінет міністрів за згодою законодавчого органу. Очільник «ДНР» Денис Пушилін і ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник, які мали дуже низьку підтримку, але були лояльними до Москви, перемогли на вкрай неконкурентних і сфальсифікованих виборах у 2018 році.

Новими конституціями, що були прийняті в грудні 2022 року, після російської анексії, прямі вибори глав «республік» були скасовані. У вересні 2023 року чинні на той час Пушилін і Пасічник були переобрані в результаті поетапного голосування двома законодавчими органами. Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що Пасічника підтримали 49 депутатів парламенту «ЛНР»; деталі голосування в «ДНР» не повідомлялися.

A2.      Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних і чесних виборів? 0 / 4

У вересні 2023 року на окупованих територіях Луганської та Донецької областей пройшли організовані Росією «місцеві вибори». Процедура їх проведення не допускала жодної значущої конкуренції та супроводжувалася залякуванням виборців озброєними військовими. Єдиними учасниками, яким було дозволено «обиратися», стали п'ять партій, що мають представництво в Державній Думі Росії: «Єдина Росія», «Справедлива Росія», Комуністична партія, ультранаціоналістична Ліберально-демократична партія і квазіліберальна партія «Нові люди». В обох регіонах переважну більшість голосів отримала «Єдина Росія». Демократичні уряди та міжнародні організації засудили ці «вибори» як грубе порушення норм міжнародного права та суверенітету України.

A3.      Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів? 0 / 4

Призначені Росією виборчі органи свавільно застосовують закони та нормативно-правові акти. Як і під час фіктивних референдумів про анексію у вересні 2022 року, значна частина голосування на парламентських виборах у вересні 2023 року, за повідомленнями, відбувалася під наглядом військових або членів виборчих дільниць, які здійснювали побудникові обходи із озброєним супроводом.

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 0 / 16

B1.      Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп? 0 / 4

Протягом восьми років після початку окупації в «ДНР» і «ЛНР» існувала політична дуополія, коли обидві офіційно санкціоновані партії (так звані «громадські рухи») підтримували приблизно однаковий політичний порядок денний. Після анексії у вересні 2022 року в обох регіонах було запроваджено російську партійну систему. І хоча формально п'ять санкціонованих російських партій пропонують ширший набір політичних можливостей, ніж два попередні «громадські рухи», їхні очільники підтримують війну та демонструють лояльність до президента РФ Володимира Путіна та Кремля. Будь-які інші політичні організації залишаються фактично забороненими.

B2.      Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 0 / 4

Реальна політична конкуренція не допускається. І хоча певна форма існування номінальної опозиції в рамках п'яти дозволених російських партій теоретично можлива, на практиці всі партії, окрім правлячої «Єдиної Росії», є маргінальними. У публічній сфері заборонені будь-які проукраїнські погляди, а за відкрите їх висловлення може загрожувати суворе покарання.

B3.      Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами? 0 / 4

Після анексії в 2022 році Москва встановила більш прямий контроль над окупованими частинами Донецької та Луганської областей, скасувавши попередні символи їхньої «незалежності», наприклад, міністерства закордонних справ. Ключові державні посади в «ДНР» і «ЛНР» обіймають російські чиновники, а в місцевих ЗМІ, школах і вищих навчальних закладах, державних службах і бізнес-структурах домінують лояльні до Путіна люди, що не залишає простору для незалежної політичної діяльності. Воєнізовані формування, відомі під назвою «народна міліція», у рядах яких налічувалося близько 20 000 озброєних осіб, увійшли до складу збройних сил РФ у січні 2023 року, а їхній особовий склад відіграє важливу роль у реалізації ініційованих Кремлем виборчих проектів.

B4.      Чи мають різні категорії населення (включно з представниками етнічних, расових, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ+ спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 0 / 4

Хоча конституції республік 2022 року гарантують усім рівні права незалежно від етнічної приналежності, раси чи релігійних переконань, на практиці представники етнічних, релігійних та інших соціально-демографічних груп не можуть отримати значущого представництва поза вузьким колом схвалених Кремлем позицій. Жоден прошарок суспільства не здатен самостійно організуватися для відстоювання своїх інтересів у політичній сфері.

У листопаді 2023 року Верховний суд РФ визнав «міжнародний громадський рух ЛГБТ» «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність на території Росії. Це рішення має силу на окупованому східному Донбасі, що робить будь-яке політичне відстоювання інтересів ЛГБТ+ людей предметом переслідування.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 0 / 12

C1.      Чи визначають політику уряду вільно обраний його глава та представники національного законодавчого органу? 0 / 4

Жоден високопосадовець на окупованому Донбасі не обирається шляхом вільних виборів. Після анексії 2022 року, не визнаної міжнародною спільнотою, Донецьк і Луганськ управляються як регіони в складі Російської Федерації, а це означає, що переважна більшість чи навіть усі основні політичні рішення приймаються у Москві.

C2.      Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 0 / 4

Вважається, що корупція на окупованих територіях є широко поширеною, а ефективні механізми боротьби з нею відсутні. І хоча місцеві органи влади регулярно повідомляють про арешти співробітників митниці та поліції, немає жодних доказів, що в результаті цього фактичний рівень системної корупції знижується.

C3.      Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 0 / 4

Стійкий брак прозорості в усіх сферах суспільного життя є основною рисою російської окупації. З роками неухильно зростає рівень секретності. «ДНР» і «ЛНР» повідомляють про призначення урядовців та інші кадрові перестановки без жодних пояснень чи попереднього публічного обговорення.

ДОДАТКОВЕ ДИСКРЕЦІЙНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ

Чи здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи? −1 / 0

Виражати українську ідентичність на підконтрольних Росії територіях небезпечно з 2014 року, і багато мешканців, що ідентифікували себе українцями, відтоді виїхали. Під час перепису населення, проведеного в 2019 році, підконтрольні сепаратистам ЗМІ наголошували, що майже всі респонденти заявили про свою російську етнічну приналежність. «ДНР» і «ЛНР» скасували державний статус української мови та привели навчальні програми шкіл і вищих навчальних закладів у відповідність із програмами, за якими навчаються у Російській Федерації.

Українська влада звинувачує уряд РФ у реалізації політики депопуляції та репопуляції на окупованих територіях з моменту початку повномасштабного російського військового вторгнення в лютому 2022 року. З того часу тисячі українців були вбиті в окупованих східних регіонах, ще тисячі стали біженцями або були примусово переміщені на інші окуповані території України та в Росію. У якості підтвердження існування більш масштабних планів російського уряду щодо зміни составу населення Донбасу, мер Маріуполя Петро Андрющенко у липні 2023 року повідомив журналістам про факт прибуття до міста понад 40 000 переселенців з Російської Федерації.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 3 / 60 (−1)

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 1 / 16

D1.      Чи існують вільні та незалежні ЗМІ? 0 / 4

Вільні та незалежні ЗМІ не працюють на окупованому Донбасі з 2014 року, а в місцевому медіапросторі домінують «офіційні» місцеві телерадіокомпанії, сайти та друковані видання. Місцеві ЗМІ зазвичай публікують інформацію та заяви місцевих і російських чиновників. Висвітлення подій війни проти України відбувається майже в унісон з російськими державними ЗМІ. Окупаційна влада безкоштовно надає місцевому населенню обладнання для супутникового ТБ, щоб збільшити масштаби споживання ним російського державного телебачення.

Як проукраїнських, так і проросійських блогерів і журналістів, які виступали з критикою місцевої влади, змусили замовкнути, засудивши до тривалих термінів ув'язнення. У жовтні 2023 року під час поїздки на окуповані території Луганщини зникла безвісти українська журналістка-фрілансер Вікторія Рощина; її рідні повідомили, що, за словами українських спецслужб, вона потрапила в полон до російських окупаційних військ.

D2.      Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати жодної релігії в суспільному та приватному житті? 1 / 4

Хоча конституції як «ДНР», так і «ЛНР» гарантують свободу віросповідання, віруючі конфесій, які не належать до Російської православної церкви, продовжують зазнавати переслідувань. Найбільших утисків зазнали Свідки Єгови – релігійної організації, яка в 2018 році була проголошена екстремістською і заборонена, – а їхнє майно було конфісковане. Вимоги щодо обов'язкової перереєстрації, рейди та перевірки були спрямовані проти баптистів, членів Української православної Церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви та деяких мусульманських громад. За оцінками, з 2014 року підконтрольні Росії території покинула більшість євреїв, католиків і представників інших релігійних меншин.

D3.      Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 0 / 4

Після 2020 року місцеві заклади вищої та середньої освіти поступово перейшли на російські освітні стандарти, запровадивши нові навчальні програми з переглянутими уроками історії та зменшеною кількістю годин на вивчення української мови. У 2022 році місцева система освіти була примусово інтегрована в російську, а шкільні підручники почали надходити з Російської Федерації.

На окупованих територіях великих масштабів набула ідеологічна обробка, спрямована на підростаюче покоління. З цією метою в «ДНР» і «ЛНР» було створено воєнізовані молодіжні організації.

D4.      Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 0 / 4

Будь-яке відкрите висловлення критики на адресу російської окупаційної влади є вкрай небезпечним і може загрожувати суворим покаранням. Розповіді колишніх ув'язнених про тортури та жорстоке поводження під час тримання під вартою слугують стримуючим фактором для вільного вираження думок. Заходи цензури в умовах воєнного часу, запроваджені в «ДНР» у вересні 2023 року, прямо дозволяють владі прослуховувати приватні телефонні розмови та відслідковувати активність людей в Інтернеті. У доповіді Організації Об'єднаних Націй, що охоплює період з 1 серпня по 30 листопада 2023 року, описується випадок, коли жінку затримали та висунули проти неї звинувачення за оприлюднення в соціальних мережах відео, на якому вона танцює під популярні українські пісні.

Місцеві інтернет-провайдери фактично витіснені російськими; підключення до мережі інтернет-користувачів на окупованих територіях України відбувається через російську телекомунікаційну інфраструктуру, тож вони підпадають під дію того самого режиму цензури та моніторингу, що й користувачі в РФ.

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 0 / 12

E1.      Чи існує свобода зібрань? 0 / 4

Російська окупаційна влада не допускає проведення жодних акцій протесту з 2014 року, коли більшість проукраїнських активістів були змушені виїхати з окупованих територій. Поодинокі спроби організації мітингів, наприклад, страйку шахтарів у 2020 році, негайно придушувалися місцевими службами безпеки. У вересні 2023 року в «ДНР», посилаючись на воєнний стан, прямо заборонили всі форми масових зібрань; аби провести в регіоні будь-яку акцію протесту її організатори мають звернутися до підконтрольного Росії місцевого міністерства державної безпеки та отримати дозвіл.

E2.      Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, а також діяльністю у галузі державного управління? 0 / 4

Діяльність незалежних громадських організацій (ГО) на окупованих територіях заборонена. Остання незалежна українська ГО – заснована мешканцями Донецької області волонтерська група «Відповідальні громадяни» – була змушена припинити свою діяльність у 2016 році, коли її лідерів примусово депортували на підконтрольну Україні територію. Також з окупованих територій були вислані всі іноземні гуманітарні організації, зокрема, чеська неурядова організація «Люди в біді» (People in Need).

У квітні 2022 року сталися два окремих епізоди затримання місцевою владою шістьох співробітників Спеціальної моніторингової місії (СММ) Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Донецьку та Луганську. Двох співробітників Місії було звільнено у травні, двох у вересні того ж року засудили до 13 років ув'язнення в «ЛНР».

E3.      Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 0 / 4

Офіційні федерації профспілок, що працюють у «ДНР» і «ЛНР», очолюються членами сепаратистського парламенту, що підпорядковуються місцевому керівництву. Метою цих профспілок є об’єднання робітників для підтримки влади, а не для захисту їхніх трудових прав. У вересні 2023 року в «ДНР» прямо заборонили страйки та протести робітників, пославшись на воєнний стан; організатори потенційних трудових акцій у регіоні повинні звертатися за дозволом до підконтрольного Росії місцевого міністерства державної безпеки.

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 0 / 16

F1.       Чи існує незалежна судова система? 0 / 4

На окупованих територіях відсутні будь-які ознаки незалежності судової системи. Суди регулярно засуджують до тривалих термінів ув’язнення нібито українських агентів та інших осіб, яких місцева та російська влада вважає ворогами, підтверджуючи своїми рішеннями сфабриковані звинувачення без урахування наявних доказів. Робота судової системи є абсолютно непрозорою, також відсутня будь-яка інформація про допуск на судові засідання сторонніх спостерігачів.

F2.       Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 0 / 4

На практиці на окупованих територіях застосовуються норми російського законодавства. Де-факто влада не дотримується основних гарантій належного здійснення правосуддя. Поширеною практикою залишаються свавільні затримання та арешти, а слідчі, за повідомленнями, для отримання зізнань застосовують до затриманих фізичну силу й тортури.

F3.       Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн і заворушень? 0 / 4

Мешканці окупованих територій Донецької та Луганської областей стикалися з фізичною небезпекою через бойові дії між збройними силами України та підтримуваними Росією сепаратистськими формуваннями з 2014 року, однак повномасштабне російське вторгнення в Україну в 2022 році спричинило більш масштабний рівень насильства та руйнувань. У вересні 2023 року Організація Об'єднаних Націй повідомила, що з лютого 2022 року в Донецькій і Луганській областях загалом загинуло 4 287 цивільних осіб і 6 324 отримали поранення. За попередніми даними ООН, з квітня 2014 року, коли розпочався конфлікт, було вбито понад 13 000 осіб, у тому числі понад 3 350 цивільних.

Надходили численні повідомлення про жорстоке поводження, сексуальне насильство та катування у в’язницях і слідчих ізоляторах. У доповіді ООН щодо ситуації з правами людини, опублікованій у грудні 2023 року, наводяться численні випадки катувань, вбивств та інших порушень прав людини на окупованих Росією територіях України.

F4.       Чи гарантують законодавство, політики та практики рівне ставлення до різних верств населення? 0 / 4

У межах вкрай недосконалої правової системи, що функціонує на окупованих територіях, жінки, які стикаються з гендерною дискримінацією, мають обмежені можливості для захисту своїх прав; також, як і в Росії, системно не визнаються основні права представників ЛГБТ+ спільноти.

В умовах переважно ворожого ставлення до української етнічної ідентичності також не діють норми, покликані захищати від дискримінації інші етнічні меншини регіону, наприклад, греків, азербайджанців і вірмен.

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 2 / 16 (−1)

G1.      Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 0 / 4

Безперешкодний в'їзд на територію, підконтрольну Києву, через війну майже неможливий. Поїздки до Росії також обмежені. У вересні 2023 року в «ДНР» запроваджено пряму заборону на виїзд для всіх працівників державного сектору, якщо за місяць до поїздки вони не подали заявку на отримання дозволу на неї. Вважається, що подібні обмеження діють і в «ЛНР».

У 2023 році Москва продовжила роздавати російські паспорти жителям окупованих територій. У травні російська влада заявила, що видала понад 2 000 000 паспортів на окупованих територіях, зокрема в частинах Херсонської та Запорізької областей, при цьому не надавши окремих цифр щодо Донецької та Луганської областей. Згідно з попередньо оприлюдненою інформацією, до кінця 2022 року було видано майже 800 000 російських паспортів.

У 2023 році примус місцевих жителів до прийняття російського громадянства та відмови від паспортів України значно посилився. Указ, підписаний президентом Путіним у квітні, містить норми, згідно з якими усім, хто відмовився це зробити, загрожує депортація у разі, якщо буде вирішено, що вони становлять загрозу національній безпеці.

G2.      Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних суб’єктів? 0 / 4

Право власності визнається російською окупаційною владою лише частково. Промислові підприємства, що належать українським власникам, були фактично націоналізовані в 2017 році, згодом реструктиризовані й передані в підпорядкування закритому холдингу ПГМК («Південний гірничо-металургійний комплекс»). За останні роки було легалізовано нові права власності на квартири, експропрійовані в законних власників, що залишили окуповані території. З моменту анексії майно, що належить власникам, які не мають російських паспортів, підлягає конфіскації.

G3.      Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 1 / 4 (−1)

Домашнє насильство є серйозною проблемою. І «ДНР», і «ЛНР» вжили номінальних кроків, спрямованих на поліпшення ситуації із захистом жінок і дітей. Однак відсутність доступу до послуг, які надавали українські державні органи та громадські організації, мала негативні наслідки для осіб, що стали жертвами домашнього насильства.

Жодне з сепаратистських утворень не визнає одностатеві шлюби, а ставлення до представників ЛГБТ+ спільноти загалом є ворожим. На додаток до рішення Верховного суду РФ від листопада 2023 року, який заборонив «міжнародний громадський рух ЛГБТ», у липні 2023 року в РФ ухвалили закон, що вводить заборону на «медичні втручання, спрямовані на зміну статі людини», а також на зміну гендерного маркера особи в публічних записах або офіційних документах. Як інше російське законодавство, цей закон застосовується на практиці на окупованих територіях. За повідомленнями правозахисних груп, майже всі представники ЛГБТ+ спільноти давно покинули окуповані території, а ті, хто залишився, відкрито не виражають і публічно не демонструють свою ідентичність. Українські правозахисні організації задокументували факт фізичної розправи російських військовослужбовців над донеччанином, якого вони прийняли за гея, у квітні 2023 року.

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 2 балів до 1, оскільки російський уряд запровадив нові законодавчі обмеження особистої незалежності трансгендерних людей, а Верховний суд Росії фактично заборонив будь-яке вираження ЛГБТ+ ідентичності як «екстремістське».

G4.      Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 1 / 4

Економічні можливості значно погіршилися через війну, введені офіційною владою України торговельні обмеження, міжнародні санкції та концентрацію багатств і ресурсів у руках російської та місцевої еліт. Значна кількість мешканців залежить від гуманітарної допомоги. Навіть у жорстко контрольованих місцевих ЗМІ часто повідомляється про експлуататорські умови праці, зокрема низьку або невиплачувану заробітну плату.

У 2023 році продовжилися примусовий призов і мобілізація, чоловіків затримували та примушували вступати до лав російських збройних сил. За наявною інформацією, очолювані Росією військові сили також проводили підготовку та залучали неповнолітніх до участі в збройному конфлікті.