Загальний огляд

Ситуація зі свободою в інтернеті в Україні покращилася через відсутність навмисних перебоїв у доступі до інтернету та меншу кількість зафіксованих випадків ув'язнення користувачів за діяльність в інтернеті, захищену міжнародними стандартами в галузі прав людини. При цьому негативною тенденцією в інтернет-середовищі залишається цензура. Президент Володимир Зеленський підписав новий пакет обмежувальних заходів щодо російських інтернет-ЗМІ, а суди продовжили сумнівну практику блокування інтернет-ресурсів, постановляючи ухвали «про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності користувачів мережі Інтернет». Крім того, народні депутати внесли на розгляд парламенту низку законопроєктів, які забороняють трансляцію чи публікацію матеріалів, що заперечують факт збройної агресії Росії в Україні і створюють сформульовані в загальних формулюваннях передумови для блокування інтернет-ресурсів, іноді без рішення суду. Завдаючи удару по захисту персональних даних та праву на недоторканість приватного життя, як Закон «Про електронні комунікації», так і Закон «Про розвідку» дозволяють владі обмежувати доступ до інтернету під час антитерористичних операцій та під час дії надзвичайного чи воєнного стану; посилювати державні заходи спостереження; та свавільно перехоплювати приватні повідомлення. Журналісти продовжили зазнавати загроз фізичній та цифровій безпеці у зв’язку зі своєю професійною діяльністю.

З 2014 року, коли масові протести призвели до втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича, Україна прийняла низку реформ для вирішення актуальних системних проблем масштабної корупції, нападів на журналістів, активістів та представників меншин. Однак урядовим ініціативам, спрямованим на вирішення цих проблем, іноді не вистачає політичної волі, і вони залишаються нереалізованими. Напруга через конфлікт з Росією, спричинений вторгненням Росії до Криму, є помітною у суспільній сфері, і влада застосовує санкції по відношенню до осіб або груп, які сприймаються як такі, що становлять загрозу суверенітету України.

Примітка редактора: для приведення цього дослідження у відповідність зі звітом Freedom House «Свобода у світі», в якому окремо аналізуються умови, що склалися на окупованому Східному Донбасі, оскільки вони значно відрізняються від ситуації на контрольованій українською владою території України, з 2020 року Східний Донбас виключено зі звіту «Свобода в мережі». Крим також не розглядається в цьому звіті. Він разом із іншими територіями, які аналізуються в окремому звіті Freedom House «Свобода у світі», виключений з відповідного аналізу ситуації в країні, якому присвячений звіт «Свобода в мережі».

Головні події: 1 червня 2020 року – 31 травня 2021 року

• У вересні 2020 року та грудні 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про розвідку» та Закон «Про електронні комунікації», які дозволяють органам влади за певних умов обмежувати доступ до інтернету на деяких територіях, надають органам влади розширений доступ до інформації з телекомунікаційних мереж та дозволяють здійсювати спостереження і свавільне перехоплення повідомлень (див. A3 та C6).
• Протягом періоду, що охоплюється цим звітом, влада не блокувала доступ до інтернету (див. A3).
• На початку 2021 року Президент підписав новий пакет санкцій, яким зобов’язав заблокувати російські медіаресурси, платіжні системи, IT-компанії, проросійські кримські медіа та українські телеканали (див. B1).
• Протягом періоду, проаналізованого в цьому звіті, українська влада стала більш проактивно звертатися до іноземних технологічних компаній, зокрема Apple та Google, з проханням видалити зі своїх магазинів додатки нещодавно включених до санкційного списку юридичних осіб (див. B1, B2).
• Facebook включив Україну до п’ятірки країн-лідерів за кількістю мереж скоординованої недостовірної поведінки, що виникли у період з 2017 року по 2020 рік (див. B5).
• Протягом періоду, який охоплюється цим звітом, покарання у вигляді позбавлення волі за вираження поглядів в інтернеті стали менш суворими (див. C3).

A. Перешкоди для доступу

A1: Чи обмежують інфраструктурні обмеження доступ до інтернету або швидкість та якість інтернет-з’єднання? (від 0 до 6 балів) (5/6)

Протягом періоду, що охоплюється цим звітом, рівень доступу до інтернету в Україні залишився приблизно на тому ж рівні, проте значно зросло використання технології мобільного зв’язку четвертого покоління (4G). За останніми даними Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), станом на 2019 рік рівень проникнення інтернету склав 70,1%. Станом на 2020 рік рівень проникнення фіксованого широкосмугового доступу в інтернет становив 18,62%, тоді як рівень проникнення широкосмугового мобільного зв’язку склав 85,3%.1 Водночас, згідно з узагальненими даними, оприлюдненими аналітичною ініціативою DataReportal у січні 2021 року, частка користувачів інтернету в загальній чисельності населення України (43,6 млн. осіб) становить 29,47 млн. індивідуальних користувачів; при цьому загальний рівень проникнення інтернету складає 67,6%.2 Доступність інтернету та легкість доступу є різними в різних регіонах. З вересня 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), зобов’язана оприлюднювати відкриті дані про проникнення фіксованого широкосмугового доступу в інтернет в розрізі кожного населеного пункту (наприклад, по кожному селу чи місту).3 На деяких підконтрольних українській владі територіях в зоні конфлікту швидкість інтернет-з’єднання є низькою (див. A2).

Більшість українців заходять в інтернет зі своїх мобільних телефонів; при цьому безкоштовний Wi-Fi надається багатьма кафе і ресторанами. Wi-Fi також доступний у державних бібліотеках, школах, торгових центрах та аеропортах. Доступ до інтернету також з’явився в деяких видах громадського транспорту, зокрема у швидкісних поїздах і зовсім нещодавно – в літаках.4

За оцінками організації Statista, у 2020 році кількість власників смартфонів сягнула 57%.5 Згідно з індексом мобільного зв’язку за 2019 рік, Асоціація операторів глобальних систем мобільного зв’язку (GSMA) дала Україні 66,9 балів (зі 100) за загальне впровадження мобільного інтернету, тоді як інфраструктура та доступність були оцінені в 60,7 та 61,5 балів, відповідно.6 У 2021 році кількість користувачів мобільного інтернету в Україні за оцінками складає 26,4 млн. осіб, але швидкість мобільного інтернету залишається низькою.7 За даними компанії Ookla, середня швидкість завантаження мобільного інтернету у квітні 2021 року становила 30,47 Мбіт/с, порівняно з середнім всесвітнім показником 53,38 Мбіт/с.8 За інформацією Ookla, фіксований широкосмуговий доступ в інтернет в Україні був значно швидшим – 67,52 Мбіт/с, порівняно з середнім всесвітнім показником 102,12 Мбіт/с. Зростання використання інтернету під час пандемії COVID-19 особливо не вплинуло на швидкість інтернет-з’єднання.

Наприкінці червня 2020 року три провідних оператори мобільного зв’язку Київстар, Vodafone та Lifecell розпочали перерозподіл радіочастот для розширення покриття зв’язком четвертого покоління за технологією LTE–900 в рамках загальнонаціональної програми забезпечення доступу до зв’язку 4G 90% населення до 2024 року.9 У підписаному з цього приводу меморандумі оператори погодили спільне використання телекомунікаційної інфраструктури для сприяння збільшенню території покриття мережею 4G за технологією LTE.10 У грудні 2020 року мережа LTE (на частотах 900 МГц, 1800 МГц та 2600 МГц) мобільного оператора «Київстар» охоплювала 85% населення України; від «Київстар» не відставав оператор «Vodafone Україна», LTE-мережа якого стала доступна більш ніж 80% українців.11 За даними МСЕ, станом на 2019 рік LTE та технологія бездротового зв’язку в мікрохвильовому діапазоні (WIMAX) охоплюють 78,1% населення.12

В листопаді 2020 року уряд затвердив покроковий план впровадження технології п’ятого покоління (5G). Перший державний тендер на прокладання мережі 5G мав бути оголошений у жовтні 2021 року, а початок розгортання 5G, спершу у найбільших населених пунктах, був запланований урядом на 2022 рік.13

Міністерство цифрової трансформації продовжує збирати актуальну інформацію про покриття та швидкість інтернету по всій країні через спеціальний сайт.14 Станом на кінець вересня 2020 року уряд схвалив план заходів щодо покращення якості мобільних послуг на 2020 – 2022 роки, передбачивши прозорішу роботу операторів.15

A2: Чи є інтернет занадто дорогим або недоступним для деяких верств населення з причин географічного розташування, через соціальні або інші фактори? (від 0 до 3 балів) (2/3)

Інфраструктура ІКТ краще розвинена у містах, проте розрив у рівні розвитку ІКТ між містом і селом продовжив скорочуватися. У 2020 році Міністерство цифрової трансформації України вперше в історії України провело загальнонаціональне дослідження наявності доступу населення до високошвидкісного фіксованого інтернету. Згідно з отриманими даними, 5,75 млн. громадян не мають доступу до інтернету; з них 4,2 млн. осіб проживають в населених пунктах, де взагалі не працюють провайдери оптоволоконного інтернету, а 1,55 млн. громадян мешкають у селах, де вартість підключення до оптичного інтернету є надто високою. При цьому 17 000 з 28 000 населених пунктів не мають доступу до високошвидкісного інтернету. Шістдесят п’ять відсотків сіл досі не мають можливості підключитися до оптичного інтернету, хоча уряд затвердив план заходів з покриття інтернетом зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с 95% сільського населення (див. A1).16

При середній заробітній платі 13 543 грн. (471 дол. США) на місяць станом на квітень 2021 року,17 щомісячна абонентна плата за користування інтернетом є досить помірною для більшості населення. За даними проведеного Міністерством дослідження, вартість підключення до оптичного інтернету варіює від 1 200 грн. (41,75 дол. США) на одне домогосподарство в містах до 1 300 грн. (45,23 дол. США) в сільській місцевості. При цьому 18% сільського населення, зазвичай мешканці віддалених населених пунктів, не мають можливості підключитися до інтернету менше ніж за 2 500 грн. (87 дол. США), що на 150% вище за середню ринкову вартість.18 За даними МСЕ за 2020 рік, середня абонплата за пакет послуг фіксованого широкосмугового доступу до мережі інтернет (5 Гб) становила 1,6% валового національного доходу (ВНД) на душу населення (4,77 дол. США), тоді як середня абонплата за пакет мобільного інтернету обсягом 1,5 Гб складала 1,54% ВНД на душу населення (4,59 дол. США).19 Як показали приватні дослідження, ціни як на фіксований (дротовий) широкосмуговий доступ (6,41 дол. США на місяць)20 , так і на мобільний (бездротовий) ШСД (в середньому 0,75 дол. США за 1 ГБ)21 в Україні є найнижчими у світі. Інтернет-провайдери збиралися підвищити абонплату на початку 2020 року, але відмовилися від цього наміру після початку пандемії COVID-19.22 В середині 2021 року основні мобільні оператори не планували суттєво підвищувати тарифи, проте зростання вартості електроенергії може змусити їх переглянути ціни.23 Висока конкуренція серед операторів загалом утримує абонплату за інтернет на доступному для населення рівні.

Коли на початку 2020 року в Україні почалося поширення коронавірусної інфекції COVID-19, деякі інтернет-провайдери вирішили не відключати за несплату тих абонентів, які не могли здійснювати щомісячні платежі.24 Крім того, багато постачальників послуг мобільного зв’язку пропонували безкоштовний доступ до державних електронних інформаційних ресурсів. Компанія «Vodafone Україна» навіть запровадила нульовий тариф, надаючи безкоштовний доступ до низки соціальних мереж.25

Внутрішньо переміщені особи та громадяни, які постраждали від конфлікту на Сході України, загалом мають доступ до надійного інтернету.

За наявною інформацією, гірший доступ до інтернету мають представники ромської меншини в Україні. У звіті Організації Об’єднаних Націй за червень 2020 року зазначається, що деякі ромські діти не можуть брати участь у програмах дистанційного навчання під час пандемії COVID-19, оскільки «багато сімей ... не мають доступу до інтернету та відповідного обладнання (комп’ютерів, смартфонів тощо)».26

Згідно з даними МСЕ за 2018 рік, існує невеликий розрив у кількості користувачів інтернету за стáттю: інтернетом частіше користуються чоловіки (65,5%), аніж жінки (60%).27

A3: Чи здійснює влада технічний або правовий контроль інтернет-інфраструктури з метою обмеження підключення до інтернету? (від 0 до 6 балів) (5/6)

Зміни в рейтингу: Рейтинг покращився з 4 до 5 балів, оскільки влада не відключала інтернет протягом проаналізованого періоду.

Хоча влада не здійснює централізованого контролю інтернет-інфраструктури, вона блокує низку популярних російських соцмереж і комунікаційних платформ, обмежуючи таким чином можливість підключення до інтернету (див. B1). Крім того, нові прийняті закони надали владі можливість обмежувати доступ до інтернету за певних умов.

Розмаїта і відкрита інтернет-інфраструктура в Україні позбавляє органи влади можливості масового блокування доступу до інтернет-ресурсів. Підключення магістральної мережі передачі даних до глобальної мережі інтернет не є централізованим, і більшість провайдерів інтернет-послуг самостійно розпоряджаються власними каналами зв’язку.28 Країна має щонайменше 15 точок обміну інтернет-трафіком (ТОІТ),29 з яких 10 є робочими станом на 2021 рік.30 Найбільша в Україні ТОІТ – UA-IX – забезпечує обмін інтернет-трафіком та підключення українських інтернет-провайдерів до глобальної мережі інтернет. У 2020 році Україна утрималася на 4-й позиції у глобальному рейтингу стійкості інтернету згідно з четвертою версією Інтернет-протоколу (IPv4), що свідчить про надійність і стабільність інтернет-інфраструктури в країні.31

Потенційно, для обмеження підключення до інтернету може використовуватися законодавство України про надзвичайний і воєнний стан. У грудні 2020 року Верховна Рада прийняла Закон «Про електронні комунікації» (див. C6), яким було внесено зміни до Закону «Про боротьбу з тероризмом» для надання органам влади можливості тимчасово обмежувати доступ до інтернету під час проведення антитерористичних операцій. Цей закон також дозволяє обмежувати доступ до інтернету під час надзвичайного або воєнного стану,32 коли уряд може запровадити «особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі».33 У випадку запровадження воєнного стану військові адміністрації мають право забороняти «передачу інформації через комп'ютерні мережі».34 Досі влада утримувалася від застосування цих положень.

A4: Чи існують правові, регуляторні або економічні перепони, які обмежують різноманітність інтернет-провайдерів? (від 0 до 6 балів) (5/6)

Український ринок ІКТ є достатньо ліберальним і наразі демонструє стабільне зростання. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), станом на кінець розглянутого періоду в країні працювало близько 4 218 провайдерів телекомунікацій.35

До приватизації, що відбулася у 2011 році, 93% акцій компанії «Укртелеком», найбільшого оператора телекомунікацій і інтернет-провайдера в Україні, належали державі.36 Зараз мажоритарним власником «Укртелекому» є Рінат Ахметов, бізнес-магнат зі зв’язками в політиці.37 Інші провайдери телекомунікацій змушені орендувати лінії зв’язку, оскільки «Укртелеком» володіє значною кількістю об’єктів інфраструктури ІКТ, а деякі провайдери мають недостатню кількість ресурсів, щоб побудувати власні мережі. Проте «Укртелеком» не чинить тиску на інших інтернет-провайдерів і не здійснює регуляторного контролю їхньої діяльності. Станом на кінець третього кварталу 2020 року компанія «Київстар» обігнала «Укртелеком» (900 000 користувачів)38 і стала лідером на ринку послуг фіксованого широкосмугового доступу до мережі інтернет, контролюючи 16% ринку (1,1 млн. користувачів) (див. A1).39 Іншими найбільшими інтернет-провайдерами в Україні є «Тріолан», «O3/Фрінет», «Фрегат» і «Датагруп».40

У грудні 2020 року «Датагруп», провідний національний провайдер волоконно-оптичної інфраструктури та цифрових послуг в Україні, оголосив про придбання інтернет-провайдера «Воля».41 За прогнозами деяких експертів, у 2021 році буде укладено більше угод щодо телекомунікаційних активів, оскільки компанії прагнуть розширити інфраструктуру та абонентську базу до розгортання мереж 5G (див. A1).42

Ринок фіксованого широкосмугового доступу до мережі інтернет, на якому працюють сотні інтернет-провайдерів на національному, регіональному і місцевому рівнях, є дуже насиченим. Водночас на ринку мобільного широкосмугового доступу в інтернет домінують три основні конкуренти: «Київстар», «Lifecell» (власником якої є турецька компанія «Turkcell») та «Vodafone Україна».43 У грудні 2019 року російська компанія «Мобільні ТелеСистеми» (МТС) завершила продаж компанії «Vodafone Україна» азербайджанському оператору мобільного зв’язку Bakcell.44 Незважаючи на те, що «Інтертелеком», четвертий за розміром оператор мобільного зв’язку країни, отримав дозвіл на розгортання мереж 4G вже з квітня 2020 року, на три місяці раніше своїх конкурентів, він не зміг оплатити ліцензію і згодом взагалі припинив надавати свої послуги у дев'яти областях України. Станом на грудень 2020 року компанія обслуговувала менше одного мільйона абонентів.45

Якихось прямих перешкод для виходу на ринок ІКТ немає, але будь-яке нове підприємство стикається з бюрократичними, законодавчими та податковими перепонами і йому часто доводиться мати справу з всепроникною корупцією, якою просякнуті бізнес і політика. Регіональні інтернет-провайдери — це зазвичай невеликі місцеві підприємства, успіх яких залежить від наявності політичних зв’язків на місцевому рівні, що робить ринок уразливим до корупції.

У вересні 2019 року Верховна Рада скасувала вимогу щодо ліцензування видів діяльності в сфері телекомунікацій, замінивши його спрощеною процедурою повідомлення.46 Проте мобільні оператори досі повинні отримувати ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для надання послуг стільникового мобільного зв’язку.

У вересні 2020 року Асоціація операторів глобальних систем мобільного зв’язку (GSMA) та аудиторсько-консалтингова компанія «Ернст енд Янг» оприлюднили звіт про оподаткування мобільного зв’язку з Україні, в якому зазначили, що податки в секторі мобільного зв’язку в Україні є вищими, ніж в інших країнах Європи, внаслідок численних регуляторних платежів та спеціального збору з послуг мобільного зв’язку до Пенсійного фонду.47

A5: Наскільки вільними, чесними та незалежними є національні регуляторні органи, що здійснюють нагляд за діяльністю інтернет-провайдерів та ринком цифрових технологій? (від 0 до 4 балів) (3/4)

Регулятором сектору ІКТ в Україні є НКРЗІ, яка підпорядкована Президенту і підзвітна Верховній Раді. Президент своїм указом призначає голову та шість членів НКРЗІ на шість років, і призначені таким чином особи не можуть виконувати свої повноваження в Комісії більше двох термінів поспіль. Станом на кінець проаналізованого періоду до складу НКРЗІ входило чотири члени, перший строк повноважень яких закінчився у 2020 році.48 Незважаючи на закінчення строку їхніх повноважень, Президент не призначив нових членів, і нинішні члени продовжують виконувати свої обов’язки.

Непрозорість процедури призначення членів НКРЗІ постійно викликає занепокоєння з огляду на поширення політичної корупції в Україні та високоприбутковий характер сектору ІКТ.49 Одним з останніх рішень, яке було прийнято колишнім президентом Петром Порошенком до його відставки в травні 2019 року, було звільнення з посади й подальше перепризначення нинішнього голови НКРЗІ Олександра Животовського. Завдяки цьому кроку Животовський зможе працювати в НКРЗІ ще шість років, замість одного року, що залишався до закінчення першого строку його повноважень. Оскільки, відповідно до Закону «Про телекомунікації», майбутня інавгурація нового президента не є вагомою підставою для звільнення членів НКРЗІ, рішення Порошенка дехто розцінив як спробу зберегти на ключовій посаді лояльну до себе людину.50 Вступивши на пост Президента України, Володимир Зеленський залишив це рішення в силі, проте скасував інше призначення до складу НКРЗІ, зроблене колишнім президентом Порошенком в останні дні своєї каденції.51

Президент Зеленський визначив своїм пріоритетом цифровізацію країни, створивши Міністерство цифрової трансформації шляхом реорганізації Державного агентства з питань електронного урядування. Цей орган відповідає за формування та реалізацію державної політики у таких сферах, як електронне урядування, і до його повноважень належить розвиток цифрових навичок громадян.52 Адміністрація Зеленського також запровадила нову посаду керівника цифрової трансформації у кожному міністерстві, обласній адміністрації, державній компанії та державній агенції.53

Декілька організацій громадянського суспільства активно впливають на ІКТ та регулювання ЗМІ в Україні, зокрема Інтернет Асоціація України та Національна спілка журналістів України.

B. Обмеження контенту

B1: Чи здійснюють державні органи блокування та фільтрування інтернет-контенту, і чи зобов’язують вони інтернет-провайдерів блокувати та фільтрувати інтернет-контент, зокрема матеріали, захищені міжнародними стандартами у сфері прав людини? (від 0 до 6 балів) (3/6)

Влада блокує велику кількість сайтів. Санкції, введені в 2017 році щодо декількох російських інтернет-платформ – зокрема соцмереж «ВКонтакте» (ВК), «Одноклассники» (ОК) та поштового сервісу Mail.ru — а також сайтів, які вважалися такими, що містять російську пропаганду, були продовжені Президентом Володимиром Зеленським у травні 2020 року ще на три роки, тоді як санкції щодо російських компаній «Доктор Веб», «Лабораторія Касперського» та ТОВ «Яндекс» були продовжені ще на один рік.54 Того ж місяця в санкційному списку опинилися ще декілька російських медіа-ресурсів, що означало, що їхні сайти мали бути заблоковані в Україні.55 У березні 2021 року були введені санкції щодо інших популярних російських інтернет-сервісів,56 а в травні 2021 року під додаткові санкції потрапили російські і проросійські ЗМІ, що працюють в Криму, платіжні системи (WebMoney, PayMaster, WM Transfer), а також ІТ-компанії («Мегасофт», «Яндекс», «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», «1C»).57

У березні 2021 року суд заблокував доступ до 12 інтернет-видань шляхом «накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів при використанні веб-ресурсів Інтернету» (див. B3), після подання відповідного клопотання Павлом Бабулом у зв’язку з розміщенням на цих веб-ресурсах публікацій щодо його діяльності як керівника «Спецтехноекспорту».58 Доступ до цих інтернет-видань був відновлений через два місяці.

У лютому 2021 року були заблоковані домени .ua трьох телеканалів («112», «ZIK» та «NewsOne»), імовірно пов’язаних із проросійським олігархом Віктором Медведчуком.59 Телеканали перейшли на резервні домени .tv, доступ до яких можливий лише через віртуальну приватну мережу (VPN). Щоб обійти блокування, телеканали продовжили мовлення на платформі YouTube до кінця квітня 2021 року, коли адміністрація YouTube заблокувала трансляцію їх ефіру.60 Зазначені санкції були оскаржені, і станом на кінець періоду, проаналізованого у цьому звіті, справа щодо їх застосування перебувала на розгляді Верховного Суду.61 Раніше Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко попросив уряд розглянути можливість застосування санкцій щодо онлайн-сервісів, які пропонують російський контент, таких як ivi.ru та library.ru.62 Примітно, що під час президентської кампанії Володимир Зеленський критично висловлювався щодо обмежень діяльності ВК та аналогічних інтернет-платформ. Проте, з часу вступу на посаду він більше не піднімав це питання.

На практиці, блокування інтернет-ресурсів на підставі відповідної постанови про продовження санкцій виконується українськими інтернет-провайдерами непослідовно, оскаржується в суді,63 а моніторинг виконання відповідного рішення не здійснюється належним чином.64 У вересні 2020 року розробники соціальної мережі «ВК» повідомили користувачів про поліпшення роботи проксі в мобільному додатку, завдяки чому ця мережа стала доступною в Україні без використання VPN.65 Станом на кінець проаналізованого періоду російські платформи «Яндекс», «ВК», «ОК» та «Mail.ru» залишилися в ТОП-20 найвідвідуваніших українцями сайтів.66 За оцінками, у 2021 році аудиторія соціальної мережі «ВК» в Україні становила близько 5,1 мільйонів користувачів.67

Міністерство культури та інформаційної політики, раніше відоме як Міністерство культури, молоді та спорту, не продовжило практику Міністерства культури, що існувало до створення обох зазначених міністерств, щодо складання списку сайтів, які підлягають блокуванню. Проте Міністерство культури та інформаційної політики співпрацює з Радою національної безпеки і оборони (РНБО) щодо блокування сайтів, які становлять загрозу національній безпеці України.68

Влада періодично віддає розпорядження інтернет-провайдерам щодо блокування сайтів, пов’язаних із кіберзлочинністю, шахрайством, незаконними азартними іграми, торгівлею наркотиками та відмиванням грошей. У 2020 році СБУ повідомила, що вона припинила функціонування 3 000 вебресурсів, що використовувались у «злочинних цілях». Крім того, у першому кварталі 2021 року СБУ також заблокувала близько 220 інформаційних ресурів у зв’язку з їх використанням у злочинній діяльності.69 У січні 2020 року НКРЗІ, на підставі ухвали суду, зобов’язала інтернет-провайдерів заблокувати 59 сайтів, які нібито використовувалися для ведення такої протизаконної діяльності.70 Незалежні аналітики висловили занепокоєння щодо цього рішення, оскільки вісім з 59 сайтів є новинними агрегаторами.

Серед позитивних змін слід відзначити те, що після президентських виборів у 2019 році СБУ, здається, перестала свавільно, без рішення суду, блокувати сайти, які нібито загрожують національній безпеці.

B2: Чи застосовують державні і недержавні суб’єкти засоби правового, адміністративного або іншого впливу для примушування видавців, хостинг-провайдерів або цифрових платформ до видалення контенту, зокрема матеріалів, захищених міжнародними стандартами у сфері прав людини? (від 0 до 4 балів) (2/4)

Влада іноді зобов’язує власників сайтів видаляти контент.

Протягом періоду, проаналізованого в цьому звіті, СБУ звертался до компаній Apple Inc. та Google LLC з проханням видалити зі своїх магазинів мобільні додатки, розроблені юридичними особами, щодо яких застосовано санкції.71 У той час як соцмережі «ВК» та «ОК» і далі залишалися доступними для завантаження, додатки декількох російських телеканалів («Россия-1», «Телерадиокомпания Россия», Вести FM, Vesti.ru) були вилучені з українського магазину додатків на прохання СБУ.72 Аналогічним чином, у лютому 2021 року Уповноважений з прав дитини заявив, що TikTok має бути заборонений в Україні через поширення шкідливого для дітей контенту.73

У 2020 році адміністрація Facebook не отримувала запитів на видалення контенту від державних органів України.74 Протягом цього ж періоду до компанії Google надійшло 88 запитів на видалення 611 акаунтів. Ці запити стосувалися наклепів (74), загроз національній безпеці (7), порушення права на приватність та безпеки (5), порушення авторських прав (1) та порушення прав на торговельну марку (1). Зрештою адміністрація Google на законних підставах видалила 251 акаунт (41,1% від загальної кількості акаунтів, які влада просила вилучити).75 З січня по червень 2020 року до керівництва Twitter надійшов єдиний запит щодо видалення 1 акаунта, проте компанія на нього не відреагувала. З липня по грудень компанія жодних запитів не отримувала.76

СБУ періодично змушує видаляти контент з соціальних мереж, які вважаються такими, що загрожують національній безпеці. В лютому 2021 року СБУ викрила агентурну мережу, координовану російськими спецслужбами, яка адмініструвала 12 Telegram-каналів з антиукраїнською пропагандою, чотири з яких згодом були заблоковані за рішенням суду (див. B3).77 Співробітники СБУ затримали двох громадян України і повідомили про підозру адміністраторці мережі, яка проживала за кордоном.78

У лютому 2021 року Посольство України в США направило офіційний запит до компанії Twitter з вимогою видалити акаунт представництва МЗС Росії в окупованому Криму, профіль якого був верифікований, стверджуючи, що цей суб’єкт є нелегітимним.79

Протягом періоду, проаналізованого у цьому звіті, акаунти декількох активістів у Facebook були помилково переведені в статус «увіковічення пам’яті померлого».80

B3: Наскільки прозорими, пропорційними переслідуваній меті та забезпеченими можливістю незалежного оскарження є обмеження інтернет-медіа та цифрового контенту? (від 0 до 4 балів) (2/4)

Наразі Кримінальний кодекс вимагає блокування зображень сексуального насильства над дітьми,81 але повноваження органів влади щодо блокування інших видів контенту здебільшого не підкріплені нормами законодавства.

Санкції щодо російських інтернет-платформ та сайтів суперечать національному законодавству та зобов’язанням України за Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), стороною якої є Україна. Вони забороняють «інтернет-провайдерам» надавати доступ до санкційних ресурсів, попри те, що цей термін не був визначений у національному законодавстві (наприклад, Закон «Про телекомунікації» регулює діяльність «операторів і провайдерів телекомунікацій»). Крім того, Закон «Про Раду національної безпеки і оборони України» передбачає, що санкції є обов’язковими лише для органів державної влади, а не «інтернет-провайдерів» або «операторів чи провайдерів телекомунікацій». Проте НКРЗІ дала зрозуміти, що інтернет-провайдери зобов’язані дотримуватися санкцій, і таку її позицію підтримали суди (див. B1).82 Коли в травні 2020 року влада продовжила санкції, ці суперечності не були усунуті.

Наприкінці січня 2021 року на розгляд Верховної Ради України у першому читанні було внесено проєкт Закону «Про Службу безпеки України» (законопроєкт 3196-д) (див. С5), яким передбачається суттєве розширення повноважень СБУ при одночасному обмеженні контролю за її діяльністю. У цьому законопроєкті перелічено необґрунтовано широкий перелік підстав для блокування інтернет-ресурсів, наприклад, з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні; протидії проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на підрив конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності України; або загострення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в країні, що передбачає застосування як правових, так і позаправових процедур. Запропонований законопроєкт також надає СБУ повноваження залучати провайдерів телекомунікацій до контррозвідувальної діяльності. Цей документ розкритикували Інтернет Асоціація України 83 та інші громадські організації.84 Наприкінці періоду, проаналізованого у цьому звіті, цей законопроєкт готувався до другого читання з урахуванням зауважень. За непідтвердженою інформацією, положення про можливість позасудового превентивного блокування, яке може тривати до 7 днів, до винесення рішення суду, було вилучено з доопрацьованого тексту, неофіційно опублікованого у Facebook народною депутаткою-співавторкою цього законопроєкту.85

Неодноразово доопрацьовувався вкрай суперечливий проєкт Закону «Про медіа», який був зареєстрований у Верховній Раді України ще в грудні 2019 року. На початку липня 2020 року його було відправлено на повторне перше читання, проте з деякими процедурними порушеннями.86 Ця редакція законопроєкту досі містить положення, які передбачають можливість обмеження свободи вираження поглядів. Зокрема вона:

• Зберігає розширені повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо контролю друкованих та інтернет-ЗМІ, монополізуючи таким чином контроль над медіа-сектором;
• Надає НРТР повноваження на складання переліку суб’єктів, які становлять загрозу національному медіа-простору;
• Зберігає заборону онлайн-медіа з непрозорою структурою власності;
• Зберігає заборону певного контенту, такого як матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора чи держави-окупанта (посилання на Росію), її посадових осіб, осіб та організацій та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію чи окупацію території України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій;
• Пропонує обмежувати контент, який створює позитивний імідж нацистського і комуністичного режимів чи їх лідерів.87

За словами очільника комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, цей доопрацьований законопроєкт був внесений на розгляд парламенту наприкінці 2021 року.88

Прийнятий у 2017 році Закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні» зобов’язує постачальників послуг хостингу обмежувати доступ до веб-сторінок, на яких здійснюється незаконне відтворення певних категорій матеріалів, захищених авторським правом, за заявою власника авторського права у випадках, якщо власник веб-сторінки не видалив такі матеріали. Хостинг-провайдер може приховати відповідну веб-сторінку без постанови суду на строк до 10 днів. Постачальники послуг хостингу можуть притягатися до відповідальності за недотримання цієї норми.89

Суди продовжили сумнівну практику «накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні веб-ресурсів». У лютому 2021 року суд зобов’язав провайдерів телекомунікацій обмежити доступ до чотирьох Telegram-каналів; проте інтернет-провайдери не змогли заблокувати доступ до окремих каналів через відсутність такої технічної можливості.90 У лютому 2021 року суд також зобов’язав інтернет-провайдерів закрити доступ до 426 сайтів після звернення громадянина зі скаргою щодо вчинення проти нього шахрайських дій.91 У березні 2021 року інший районний суд Києва виніс аналогічну ухвалу щодо 12 інтернет-ЗМІ, у тому числі відомих інтернет-видань «Главком» та «Апостроф».92 Інтернет-провайдери виконали постанову суду, але через два місяці її було скасовано (див. B1).93 У жовтні 2020 року суд зобов’язав інтернет-провайдерів обмежити доступ до спірної статті.94 Обмеження у сумнівній судовій справі 2019 року, в якій судом було винесено рішення про блокування 18 сайтів нібито за поширення наклепів та вимагань, зберігають чинність, проте на практиці це рішення виконали не всі провайдери.95 Воно було оскаржене у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).96

За словами деяких держслужбовців, Міністерство цифрової трансформації розглядало можливість створення незалежного регулятора безпеки в інтернеті, відповідального за захист прав користувачів і наділеного повноваженнями блокувати інтернет-ресурси і видаляти контент.97 Представники парламентського комітету з питань цифрової трансформації виступили проти цієї ініціативи.98

B4: Чи вдаються журналісти, коментатори та пересічні користувачі до самоцензури? (від 0 до 4 балів) (3/4)

Інтернет-журналісти і пересічні користувачі інтернету змушені вдаватися до самоцензури, зокрема при висвітленні тем, безпосередньо пов’язаних із патріотизмом, сепаратизмом, тероризмом та Росією. Згідно з Індексом медіастійкості за 2019 рік, який був запроваджений Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), «самоцензура міцно вкорінилася в українських медіа».99 За даними опитування 127 журналістів, проведеного в 2019 році, 48% вдавалися до самоцензури, тоді як 65% погодилися з тим, що війна на Сході України збільшила кількість випадків самоцензури з боку журналістів.100

За результатами іншого дослідження, проведеного в січні 2020 року, щодо журналістів-телевізійників, до самоцензури їх схиляють офіційні та неофіційні розпорядження редакторів та роботодавців, які можуть переслідувати певні політичні інтереси (див. B5).101

У вересні 2020 року голова РНБО натякнув на плани цього відомства взяти на облік усіх українських користувачів російської соціальної мережі «ВК» та моніторингу їхньої діяльності з метою визначення обсягів поширення російського контенту, що може викликати додаткову самоцензуру (див. C5).102

B5: Чи є онлайн-джерела інформації об'єктом контролю та маніпуляцій з боку органів влади або інших впливових сил з метою просування чиїхось політичних інтересів? (від 0 до 4 балів) (2/4)

Український інформаційний простір в інтернеті залишається переповненим дезінформацією і недостовірною інформацією, яку розміщують як національні, так і іноземні суб’єкти.103

В українському інтернет-просторі активно працюють проплачені коментатори та тролі. Результати деяких журналістських розслідувань свідчать про те, що значна кількість українських політичних діячів користуються послугами компаній з поширення постів у соцмережах та груп, що займаються тролінгом, для відбілюванням своєї репутації або нападок на своїх опонентів в інтернеті. Така діяльність зазвичай провадиться через мережу автоматизованих облікових записів у соцмережах або ботів. Про діяльність цих компаній відомо небагато, так само як і про фактичний вплив, який вони чинять на суспільні обговорення і громадську думку.

Соціальні медіа-платформи (насамперед Facebook) стали основним джерелом новин для багатьох українців, чим пояснюється дедалі активніше використання проплачених коментаторів та тролів на цих платформах у політичних цілях. Наприкінці 2020 року радник Офісу Президента України розкрив плани щодо залучення блогерів до співпраці, потенційно на платній основі, для просування державної політики та створення позитивного іміджу держави.104

Згідно з даними Звіту компанії Facebook щодо загроз, оприлюдненого у травні 2021 року, Україна увійшла до п’ятірки країн, звідки походили мережі найбільш координованої неавтентичної поведінки (КНП) у період з 2017 року по 2020 рік. Україна також посіла друге місце серед країн, які найчастіше стають об’єктами іноземних операцій впливу (ІОВ), та третє місце в рейтингу джерел внутрішніх операцій впливу.105 У квітні 2021 року Facebook видалив облікові записи і сторінки, на яких провадилася КНП, пов’язана з політичною партією Президента України Володимира Зеленського «Слуга народу», а також декілька сотень сторінок та облікових записів, пов’язаних із юридичними і фізичними особами, що потрапили до санкційного списку Міністерства фінансів США; також були видалені акаунти окремих фізичних осіб, які консультували колишнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.106 У грудні 2020 року компанія видалила фейкові акаунти та групи, пов’язані з ліворадикальним об’єднанням «Боротьба», яке використоувало мережу для поширення своїх меседжів по всій Європі. Того ж місяця компанія Facebook видалила й інші мережі, пов’язані з громадськими організаціями (ГО) «Антикорупційний блокпост» та «Справа громад», а також партією «Європейська солідарність», які використовували фейкові акаунти для поширення своєї ідеології в Україні.107 У жовтні 2020 року адміністрація Facebook також повідомила про видалення інших мереж, зокрема сторінки рекламного агентства MAS Agency, сторінок фізичних осіб, пов’язаних із кампанією Юлії Юлії Тимошенко, а також людей, пов’язаних з політичною партією «Батьківщина».108 У липні 2020 року Facebook повідомив про видалення мережі, пов’язаної з рекламним агентством Postmen DA. Ця мережа особливо активізувалася під час президенських і парламентських виборів 2019 року.109

Якщо не брати до уваги маніпуляції в соціальних мережах, загалом український інформаційний простір в інтернеті є значно поляризованим і часто викривленим. ЗМІ виражають політичні уподобання своїх власників. Для прикладу, медійні об’єкти, що належать на праві власності бізнесменам Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському, Віктору Пінчуку (які входять до числа найбагатших людей України), підтримували Президента Зеленського. Водночас, медійні об’єкти, пов’язані з Віктором Медведчуком, лідером групи «Опозиційна платформа – За життя», та екс-президентом Порошенком, підтримували, відповідно, Медведчука та Порошенка.110 Документи, які просочилися у ЗМІ у грудні 2019 року, також свідчили про те, що під час президентства Порошенка у 2014-2019 роках його союзники регулярно платили ЗМІ за сприятливе висвітлення подій (явище, відоме під назвою «джинса») та керували кампаніями з чорного піару проти його критиків на соціальних медіа-платформах.111

Президент Зеленський і його союзники зайняли антагоністичну позицію по відношенню до медіа, відмовляючись від інтерв’ю та пресконференцій на користь прямого спілкування з аудиторією через соціальні медіа-платфoрми та політичну рекламу.112 В деяких випадках офіс Зеленського свідомо занадто пізно відповідав на інформаційні запити журналістів й не пускав репортерів на брифінги, коли вони все ж таки відбувалися.

Український інформаційний простір в інтернеті також є полем для маніпуляцій з боку суб’єктів, які представляють російські інтереси. Підроблена чи така, що навмисно вводить в оману, інформація з дружньою до Кремля риторикою регулярно поширюється в інтернеті у новинних повідомленнях, переважно розрахованих на російськомовних українців.

В Україні працює декілька груп, які займаються виявленням інформаційних маніпуляцій. Це група під назвою «TrollessUA», яка займається виявленням підозрілих акаунтів у Facebook та подальшим інформуванням про них адміністрацію Facebook113 , та проєкт під назвою «Фейкогриз», призначений для виявлення дезінформації, недостовірної інформації та пропаганди.114

У липні 2020 року українське інтернет-видання «Заборона» провело розслідування з відкритих джерел, яке виявило зв’язки платформи StopFake, одного з двох офіційних українських партнерів Facebook із перевірки фактів, с особами, яких називають неонацистами, що поставило під сумнів неупередженість цієї платформи щодо оцінки постів, які розміщувалися неонацистськими угрупованнями (див. C7). Зв’язок цієї платформи з неонацистами і пов’язані з цим патріотичні настрої могли підштовхнути її до свавільного клеймування всіх критиків ультраправих груп як агентів Кремля.115

У 2021 році українська влада досить активно взялася за інституалізацію своїх зусиль по боротьбі з російською пропагандою. Міністерство культури та інформаційної політики створило Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, відповідальний за протидію дезінформації.116 Цей орган тісно співпрацюватиме з нещодавно створеним Центром протидії дезінформації РНБО, відповідальним за інформаційну безпеку в країні, який, згідно з анонсованими планами влади, має стати міжнародним хабом з протидії фейковим новинам та дезінформації в Україні та за кордоном.117 Одночасно Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України був відкритий Кіберцентр UA30 для посилення захисту критичної інформаційної інфраструктури та підвищення ефективності органів влади в реагуванні на кібератаки.118

У 2020 році СБУ звітувала про закриття 21 ботоферми загальною потужністю понад 60 000 ботів.119 Крім того, у першому кварталі 2021 року СБУ заборонила в’їзд в Україну 20 іноземцям, причетним до пропаганди сепаратизму в інтернеті, та заблокувала діяльність ботоферм з понад 23 тисяч акаунтів, які поширювали деструктивний контент.120

B6: Чи існують економічні, регуляторні або інші обмеження, які негативно впливають на можливість розміщення користувачами матеріалів в інтернеті? (від 0 до 3 балів) (2/3)

Інтернет-медіа в Україні загалом менше зазнають економічного тиску та контролю з боку їхніх власників, аніж друковані ЗМІ, радіо і телебачення. Менші витрати на випуск порівняно з телебаченням та загалом ліберальне регулювання сприяли формуванню активного інформаційного простору в інтернеті. В Україні немає вимог щодо реєстрації інтернет-видань, так само як і вимог щодо обсягу реклами, що публікується в онлайн-медіа, а також обсягу залучення інвестицій цими інтернет-ресурсами.121 У 2020 році році загальний обсяг інтернет-реклами в Україні склав 13,5 млрд. грн. (470 млн. дол. США), збільшившись на 7% порівняно з 2019 роком. Частка медійної інтернет-реклами зросла до 6,6 млрд. грн. (230 млн. дол. США), що на 41 % більше, ніж у 2019 році.122

Попри це зростання, багатьом інтернет-ЗМІ не просто зберегти свою фінансову життєздатність на ринку, глибоко спотвореному об’єднаними медіаконгломератами, покровителі яких готові втратити гроші, аби тільки зберегти свій політичний вплив, який вони мають завдяки контролю медіаактивів. Незалежні інтернет-ЗМІ продовжують функціонувати в основному завдяки рекламі, хоча деякі інтернет-видання отримують прибутки, публікуючи джинсу — проплачені комерційні або політичні матеріали, які публікуються під виглядом журналістських матеріалів.123 За результатами моніторингу, проведеного ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ) у вересні 2020 року, 18% опитаних журналістів сказали, що їх змушують писати джинсу, тоді як 8% пишуть джинсові матеріали з власної волі. Аналогічним чином, 33% респондентів підтвердили, що медіа, в якому вони працюють, не виживають без замовних матеріалів, а 45% опитаних вважають неприйнятними проплачені матеріали проросійських політичних сил.124 В період передвиборчої кампанії до місцевих виборів 2020 року основними замовниками політичної джинси в регіональних онлайн-медіа стали місцеві партії та партія Президента Володимира Зеленського «Слуга народу».125

Після вступу на пост Президента Зеленський неодноразово наголошував на тому, що медіавласники повинні бути аполітичними і не повинні впливати на редакційну політику своїх медіа.126 Він також відкрито заявив, що ЗМІ можуть бути незалежними, лише якщо вони належать громадянам України.127

Проєктом закону «Про медіа», внесеним на розгляд Верховної Ради в жовтні 2020 року, передбачено виділення коштів, надання фінансової підтримки та збільшення доступу до офіційної діяльності для онлайн-медіа, які добровільно пройшли реєстрацію в органах влади. Законопроєкт також забороняє володіти аудіовізуальними медіа-сервісами в Україні релігійним організаціям, державним органам інших країн та міжнародним організаціям (див. B3).128

У жовтні 2020 року Верховна Рада позбавила акредитації 22 ЗМІ, більшість з яких були онлайн-медіа, заборонивши їх журналістам ходити до парламенту, нібито через те, що вони не висвітлювали діяльність Верховної Ради.129

У червні 2021 року, після закінчення періоду, проаналізованого у цьому звіті, Президент підписав закон 4184, яким було введено податок у розмірі 20% на діяльність технологічних компаній-нерезидентів, таких як Facebook та Google, що надають електронні послуги користувачам в Україні. Ці компанії будуть зобов’язані зареєструватися платниками податку на додану вартість, якщо вартість послуг, що надаються ними, перевишує 1 млн. гривень (34 800 дол. США) на рік. У разі несплати податку передбачено накладення штрафу у розмірі 180 000 гривень (6 260 дол. США); залишається незрозумілим, чи будуть IT-компанії покривати податковий тягар за рахунок своїх клієнтів.130

Мережевий нейтралітет не закріплений у національному законодавстві. Провайдери мобільного зв’язку порушують мережевий нейтралітет, пропонуючи тарифні плани, в рамках яких користувачам непотрібно платити за доступ до соцмереж або такий доступ надається за зниженими тарифами,131 проте існування таких тарифних планів «не має істотного впливу на участь у цифрових медіа», за даними звіту Лабораторії цифрової безпеки (див. A2).132

B7: Чи бракує онлайн-медіа різноманітності поширюваного контенту та надійності? (від 0 до 4 балів) (2/4)

Інтернет-медіа в Україні загалом є плюралістичними і різноманітними, проте обмеження, введені щодо російських платформ, почали впливати на використання цих медіа. Попри існування якісних журналістських матеріалів, які публікують деякі українські інтернет-ЗМІ, загальна якість інтернет-публікацій залишається низькою через політизацію та консолідацію медіа-сектору (див. B5 та B6).

Журналісти, політики та активісти активно користуються соціальними мережами, зокрема мережею Facebook, що сприяє плюралізму інформації в інтернеті. Популярними залишаються російські соціальні медіаплатформи. Дані про використання мереж ВК, OK та інших російських інтернет-ресурсів іноді є суперечливими через різні підходи до вимірювання аудиторії; численні дослідження свідчать про зменшення їх використання. Проте, станом на травень 2021 року, і ВК, і OK продовжили входити до четвірки найпопулярніших соціальних мереж в Україні, тоді як сервіс Mail.ru був визнаний найбільш широко використовуваним сервісом електронної пошти.133

У відповідь на поширення дезінформації щодо пандемії COVID-19, влада на спеціальному сайті публікувала достовірну актуальну інформацію про епідеміологічну ситуацію в країні,134 тоді як організації громадянського суспільства започаткували ініціативи з перевірки фактів, зокрема призначені для розвінчування неправдивої інформації та теорій змови щодо коронавірусу.135 Дані останнього дослідження Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) свідчать про те, що в період з березня по листопад 2020 року українські онлайн-медіа, форуми, блоги, месенджери та соціальні мережі поширили понад 250 000 фейкових повідомлень про пандемію COVID-19. Дезінформаційні наративи, як правило, включали неправдиву інформацію щодо носіння масок, конспірологічні теорії про походження і навіть сам факт існування нового коронавірусу, неправдиві чутки про ефективність тестування на коронавірус і вакцинації.136 За даними іншого дослідження, у 2020 році понад 80% українців стикалися з дезінформацією про COVID-19. Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими і ділилися цією дезінформацією з іншими. Станом на початок 2020 року користувачі інтернету найбільше цікавилися новинами щодо COVID-19, проте до середини літа інтерес до короновірусу значно зменшився.137

Протягом періоду, проаналізованого в цьому звіті, в середньому 47 086 українських користувачів через реле щоденно отримували доступ до сервісу Tor, складаючи десятий за обсягами національний сегмент бази користувачів цього браузера, проте це на 13,2% менше ніж за попередній проаналізований період.138

У квітні 2019 року Верховна Рада прийняла суперечливий Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який, між іншого, передбачав, що сайти повинні мати україномовні версії, які мають завантажуватись за замовчуванням; а матеріали передвиборної агітації, що поширюються в інтернеті, повинні бути складені виключно українською мовою.139 Ці положення набудуть чинності у 2022 році, але вони не поширюються на ЗМІ англійською та іншими мовами Європейського Союзу (ЄС), а також мовами корінних народів, наприклад кримськотатарською. Цей закон потенційно може звузити інформаційний простір в інтернеті для значної частини російськомовного населення України. На момент прийняття цього закону лише 12 з топ-30 сайтів суспільно-політичної тематики мали україномовний або такий, який можна адаптувати іншою мовою, інтерфейс. Дев’ять сайтів пропонували користувачам переключитися з завантажуваної за замовчуванням російськомовної версії на українську. Для створення нових мовних інтерфейсів інтернет-виданням доведеться витратити додаткові кошти.140

B8: Чи перешкоджають існуючі умови здатності користувачів цифрових ресурсів мобілізуватися, згуртуватися в громади і проводити кампанії, зокрема з політичних та соціальних питань? (від 0 до 6 балів) (5/6)

Соціальні мережі в Україні, які значно розширили свій вплив після революції 2014 року, стали важливим майданчиком для суспільних дискусій про політику, реформи і громадянське суспільство. Блокування ВК та ОК продовжує обмежувати потенціал мобілізації громадян на цих популярних платформах. Дедалі активніше використовуються месенджери, серед яких найбільшою популярністю користуються Viber, Facebook Messenger та Telegram, і трохи меншою – WhatsApp та Skype.141 Швидко зростає використання каналів Telegram, які переважно присвячені політичній тематиці.142

Українці та українські державні службовці активно використовують електронні петиції та онлайн-ресурси для інформування громадськості про свою діяльність та вирішення важливих соціально-політичних питань. Державні службовці регулярно відповідають на коментарі користувачів у соціальних мережах, намагаючись прислухатися до громадської думки та підвищити підзвітність. Через запровадження владою карантинних обмежень для зупинення поширення пандемії COVID-19, КиївПрайд у 2020 році проводився онлайн.143 Інтернет-платформа LetMyPeopleGo144 надає актуальну інформацію про українських громадян, які незаконно перебувають у заручниках або незаконно засуджені проросійськими силами, а також проводить кампанії за їх звільнення. З 2014 року журналісти-розслідувачі та активісти працюють над цифровою базою податкових декларацій чиновників.145

Протягом періоду, розглянутого у цьому звіті, українці провели декілька флешмобів в інтернеті — коли користувачі масово діляться історіями і швидко поширюють хештег, щоб привернути увагу до соціальної проблеми. Наприклад, після верифікації у соціальній мережі Twitter акаунта представництва Міністерства закордонних справ Росії в Криму був запущений флешмоб із хештегом #TwitterSupportsTerrorism та #CrimeaIsUkraine (див. B2).146 Ініціатори кампанії протидії російські агресії #StopRussianBrutality закликали користувачів поділитися історіями про агресію Росії в Україні та про політичних в’язнів.147 Після проведення флешмобу під хештегом #PinterestSaveUkraine відомий хостинг Pinterest виправив помилку, яка унеможливлювала пошук за хештегами #Ukraine та #Ukrainian.148

Маргіналізовані або недостатньо представлені групи, такі як жінки та люди з обмеженими можливостями, активно використовують інтернет-платформи для відстоювання своїх прав. «Повага», інтернет-платформа, яку було запущено у 2016 році, орієнтована на боротьбу з сексизмом у ЗМІ через проведення інформаційно-пропагандистських кампаній та створення бази даних жінок-експерток.149 Двома жінками-журналістками було ініційовано проведення флешмобу під хештегом #Ятобінедорогенька з метою привернути увагу до сексистського ставлення та поведінки політиків по відношенню до жінок-журналісток. Незважаючи на широку підтримку хештегів, жінки зазнавали переслідувань також і в інтернеті.150 Члени української ЛГБТ+спільноти регулярно користуються соціальними медіа-ресурсами для організації різних заходів офлайн, таких як КиївПрайд. Проте іноді вони наштовхуються на опір, який також організовується в інтернеті, з боку ультраправих груп.151

C. Порушення прав користувачів

C1: Чи справді конституція та інші норми законодавства не захищають права, такі як право на свободу вираження поглядів, право на доступ до інформації та право на свободу преси, у тому числі в інтернеті, та чи забезпечується примусове виконання цих положень судовою владою, якій бракує незалежності? (від 0 до 6 балів) (3/6)

Право на свободу слова гарантується всім громадянам України згідно зі статтею 34 Конституції України, але це право може обмежуватися державою в інтересах національної безпеки чи громадського порядку, і на практиці воно іноді порушується. Статтею 15 Конституції України заборонена будь-яка цензура.152 Проте роботі українських судів заважають корупція та політичне втручання, а рівень довіри населення до судової гілки влади залишається низьким.153

Серйозні злочини проти журналістів часто залишаються безкарними (див. C7). Наприкінці проаналізованого періоду досі на підписі у Президента перебував законопроєкт № 3633, яким було внесено зміни до Кримінального кодексу щодо збільшення штрафів за кримінальні злочини проти журналістів.154

C2: Чи існують норми законодавства, які передбачають притягнення до кримінальної чи цивільно-правової відповідальності за діяльність в інтернеті, зокрема захищену міжнародними стандартами в галузі прав людини? (від 0 до 4 балів) (2/4)

Якогось спеціального закону, який би передбачав кримінальне покарання або притягнення до цивільно-правової відповідальності саме за діяльність в інтернеті, не існує. Проте Кримінальний кодекс передбачає покарання за екстремізм, сепаратизм або тероризм, у тому числі в інтернеті. Частиною другою статті 109 Кримінального кодексу передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років за публічні заклики до насильницького повалення конституційного ладу. Статтею 110 Кримінального кодексу до кримінально-карних діянь віднесені публічні заклики до порушення територіальної цілісності України, у тому числі будь-які такі заклики в інтернеті, і передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Статтею 161 Кримінального кодексу заборонено «розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті» і передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.155

Частиною першою статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення, і саме за цією статтею порушників карантинних заходів притягали до відповідальності під час пандемії COVID-19 (див. C3).156 З січня 2019 року Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає покарання за будь-яку форму булінгу (цькування), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій (згідно з частиною четвертою статті 173). Особи, визнані винними у булінгу, можуть бути оштрафовані або засуджені до покарання у вигляді громадських робіт. Неповідомлення про випадки цькування також карається штрафом. У лютому 2019 року було винесено перше судове рішення про притягнення до відповідальності за булінг у соцмережах.157

Кримінальна відповідальність за наклеп чи образу чинним законодавством України не передбачена.158

У лютому у Верховній Раді були зареєстровані два законопроєкти – № 5101 та № 5102, які викликають занепокоєння. Законопроєктом № 5101 передбачена заборона виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі представлення її як внутрішнього конфлікту або громадянської війни та глорифікація осіб, які здійснювали цю збройну агресію. Аналогічні вимоги до телерадіоорганізацій передбачені і законопроєктом № 4188, який був зареєстрований у Верховній Раді в жовтні 2020 року.159 Крім того, запропоновані законопроєкти передбачають можливість у судовому порядку припиняти і забороняти діяльність релігійних організацій, громадських організацій та політичних партій, які порушують вищезазначені умови або здійснюють пропаганду війни, комуністичного режиму та закликають до зміни конституційного ладу. Законопроєктом № 5102 передбачено покарання за будь-яке порушення цих заборон.160 Наступного місяця народні депутати від «Слуги народу» зареєстрували законопроєкт № 5258, який забороняє пропаганду ідеології «русского мира», прирівнюючи її до нацизму; він також надає право РНБО блокувати медіа, які підтримують таку пропаганду.161

C3: Чи притягаються громадяни до відповідальності за діяльність в інтернеті, зокрема захищену міжнародними стандартами в галузі прав людини? (від 0 до 6 балів) (3/6)

Зміни в рейтингу: Рейтинг покращився з 2 до 3 балів завдяки різкому скороченню кількості вироків про позбавлення волі на тривалий строк за поширення в інтернеті інформації, захищеної згідно з міжнародними стандартами в галузі прав людини.

В останні роки численні користувачі інтернету в Україні зазнавали затримань, штрафів або ув’язнень за діяльність, яка може охоронятися міжнародними стандартами в галузі прав людини; проте протягом періоду, проаналізованого в цьому звіті, кількість вироків про призначення суворих покарань зменшилася.

Протягом проаналізованого періоду суди розглянули значно меншу кількість справ за статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Зрештою деякі з цих справ були закриті з різних причин, зокрема через брак доказів.162

У липні 2020 року Жовтневий районний суд Полтави засудив Андрія Князєва до двох років позбавлення волі за допис у Facebook, зроблений у 2017 році, яким він намагався залякати журналістку інтернет-видання «Полтавщина» Дарину Синицьку. Суд визнав його винним за статтею 345-1 Кримінального кодексу за погрози насильством журналістці. Зрештою суд звільнив Князєва від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки, замінивши його випробувальним терміном тривалістю один рік.163

Наприкінці 2020 року СБУ відкрила кримінальне провадження щодо блогера Анатолія Шарія за розміщення на своєму YouTube-каналі мапи України без окупованих територій Криму та Донбасу. Йому було повідомлено про підозру за статтею 111 Кримінального кодексу про державну зраду та за статтею 161 про порушення рівноправності громадян. Він не з’явився на допит через втечу з України у 2012 році. СБУ оголосила його в міжнародний розшук.164 У травні 2021 року Литва позбавила Шарія статусу біженця, який він отримав у 2012 році, й оголосила його персоною нон-ґрата.165 За неофіційною інформацією, Шарій оскаржив це рішення.166

У червні 2020 року незалежний медіаканал «Громадське телебачення» звернувся до ЄСПЛ у справі щодо праворадикальної організації C14.167 У червні 2019 року C14 виграла справу за позовом до «Громадського телебачення» через допис останнього в Twitter, в якому С14 була названа «неонацистською» організацією. Суд зобов’язав «Громадське телебачення» спростувати інформацію, що містилася в дописі, який був визнаний таким, що шкодить репутації організації, і сплатити на користь C14 3 500 гривень (130 дол. США) судового збору.168

У травні 2020 року було вручено обвинувальний акт блогеру Сергію Пояркову за статтею 346 Кримінального кодексу (якою, зокрема, передбачено покарання за «погрозу вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України») нібито за погрозу вбивством Президенту Зеленському у відеоролику, завантаженому на YouTube у жовтні 2019 року. Поярков стверджує, що це відео було пародією. В обвинувальному акті зазначено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк п’ять років; станом на кінець періоду, що розглядається в цьому звіті, справа досі не була закрита.169

СБУ регулярно повідомляє про викриття нібито російських агентів, причетних до поширення в інтернеті інформації з порушенням статей 109 та 110 Кримінального кодексу.170 У 2020 році СБУ заблокувала понад 2 600 груп, чисельність аудиторії яких становила понад мільйон користувачів (див. B2), внаслідок чого було розпочато 50 кримінальних проваджень і притягнуто до кримінальної відповідальності 40 осіб за поширення антиукраїнської пропаганди в інтернеті (див. C2).171 СБУ також заборонила в’їзд в Україну 158 іноземцям за пропаганду сепаратизму в інтернеті.172 У першому кварталі 2021 року СБУ затримала вісьмох осіб, яким було висунуто обвинувачення в публікації антиукраїнської пропаганди.173 У відкритому доступі вкрай мало інформації про ці справи, і в більшості випадків правопорушники отримують умовні терміни та звільняються від відбування покарання з випробуванням.174

Іноді державні і недержавні суб’єкти, виступаючи проти журналістських репортажів, подають цивільні позови за наклеп до журналістів, які працюють в інтернеті. У березні 2020 року тодішня виконувачка обов’язків голови Державного бюро розслідувань (ДБР) і теперішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що подала позов до ГО «Центр протидії корупції» та інтернет-видання «Українська правда» за поширену ними інформацію про те, що її чоловік нібито впливає на кадрову політику ДБР.175 Незважаючи на те, що два суди задовольнили позови Венедіктової, відповідачі заявили про неправомірність судових рішень через численні порушення процесуальних норм, допущені при їх ухваленні.176

У січні 2021 року у відкритому доступі з’явися документ Міністерства цифрової трансформації, з якого стало відомо про створення цим Міністерством списку осіб, що критикують діяльність відомства, зокрема, через поводження з відкритими даними. Цей документ був швидко видалений.177

C4: Чи встановлює влада обмеження щодо анонімності користувачів інтернету та шифрування даних? (від 0 до 4 балів) (4/4)

На даний момент не існує обов’язкових вимог щодо реєстрації інтернет-користувачів або абонентів передплаченого мобільного зв’язку. Інтернет-користувачі можуть анонімно купувати SIM-карти передплаченого зв’язку, а також анонімно розміщувати коментарі на багатьох сайтах. Нещодавно прийнятим Законом «Про електронні комунікації» (див. A3 та C6), який набуде чинності в січні 2022 року, передбачено право анонімного користування комунікаційними послугами.

На даний момент жодних обмежень щодо засобів шифрування не встановлено, проте комерційне поширення засобів шифрування інформації підлягає ліцензуванню.178

C5: Чи порушує стеження органів влади за діями громадян в інтернеті право інтернет-користувачів на недоторканність приватного життя? (від 0 до 6 балів) (3/6)

У відкритому доступі мало інформації про ведення стеження та перехоплення інформації українськими органами влади. В Україні відсутнє комплексне законодавство, яке б регулювало питання захисту права на недоторканність приватного життя та запобігало зловживанням повноваженнями щодо стеження. СБУ та поліція можуть розпочати кримінальне розслідування і використовувати пристрої перехоплення повідомлень, проте чинним законодавством, а саме Законом «Про оперативно-розшукову діяльність»,179 не визначено, за яких саме обставин дозволяється застосовувати ці заходи, а також не встановлено строки та обсяг їх реалізації. Законопроєкт № 1129, зареєстрований у Верховній Раді у вересні 2019 року, надає слідчим органам повноваження на доступ до електронних інформаційних систем і зняття з них інформації, а також на здійснення контролю приватної кореспонденції без рішення суду у невідкладних випадках. Законопроєктом передбачена вимога щодо необхідності отримання дозволу суду на продовження оперативно-розшукових заходів протягом 48 годин після їх початку.180 Станом на кінець періоду, проаналізованого у цьому звіті, законопроєкт так і не був прийнятий і досі перебував на доопрацюванні в Комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

Попередньою владою було придбано обладнання, що відповідало розробленій Росією архітектурі Системи технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів (СОРМ).181 Деякі аналітики вважають, що правоохоронні і розвідувальні органи України наразі використовують аналогічну архітектуру, зобов’язуючи операторів встановлювати спецобладнання, яке дозволяє перехоплювати дані користувачів на законних підставах.182 Мобільні оператори «Київстар» та «Vodafone» використовують системи глибокої перевірки пакетів мережевого трафіку (Deep Packet Inspection (DPI)), нібито для ефективнішого розподілу ресурсів, вивчення користувацьких вподобань і пропонування саме тих мобільних тарифів, які найкраще підійдуть абонентам. «Київстар» заявляє, що його система обробляє деперсоналізовані дані. Мобільний оператор Lifecell утримується від коментарів щодо того, чи використовується ним система DPI.183

Технологія DPI може використовуватися для фільтрації трафіка й стеження за користувачами. Органи влади неодноразово намагалися зобов’язати інтернет-провайдерів встановлювати систему DPI для зазначених цілей, але їхні зусилля досі не увінчалися успіхом. Протягом періоду, що аналізується в цьому звіті, з Верховної Ради був відкликаний законопроєкт № 3080, який надавав СБУ повноваження встановлювати системи DPI в мережах інтернет-провайдерів. Проте нові законодавчі ініціативи аналогічного змісту внесені не були (див. C6).

У квітні 2020 року Верховною Радою були прийняті зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,184 якими були запроваджені нові правила обробки персональних даних для запобігання поширенню COVID-19. Обробка цих даних без згоди особи дозволяється виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів у період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби, та протягом 30 днів з дня його відміни.185

У квітні 2020 року Міністерство цифрової трансформації запустило мобільний застосунок «Дій вдома» для моніторингу режиму обов'язкової самоізоляції людьми, які повернулися із-за кордону.186 Дані з цього застосунку збирає Міністерство цифрової трансформації; при цьому вони можуть бути на законних підставах передані третім особам, таким яким Міністерство внутрішніх справ і Національна поліція. Ці дані повинні бути знищені протягом 30 днів з моменту скасування карантину, пов’язаного з COVID-19.187

C6: Чи порушує право користувачів на недоторканість приватного життя моніторинг і збір даних користувачів провайдерами послуг та іншими технологічними компаніями? (від 0 до 6 балів) (3/6)

Зміни в рейтингу: Рейтинг знизився з 4 до 3 балів через запровадження новими Законами «Про електронні комунікації» та «Про розвідку» заходів, які надають органам влади право на доступ до інформації з електронних інформаційних систем до отримання рішення суду.

Раніше провайдери послуг не були зобов’язані без рішення суду сприяти органам владі в здійсненні моніторингу інформації, яку передають або зберігають користувачі їхніх послуг, але завдяки нещодавно прийнятим законам «Про електронні комунікації» та «Про розвідку» органи влади отримали можливість обходити рішення суду.

Закон «Про електронні комунікації», який був ухвалений у грудні 2020 року і введений у дію в січні 2021 року, зобов’язує постачальників електронних комунікаційних послуг зберігати «персональні дані користувачів, у тому числі зміст інформації, що передається їхніми мережами, дані про місцезнаходження особи та маршрути передачі інформації». Ці дані можуть передаватися органам влади лише у випадку порушення законодавства та на вимогу слідчого судді або суду. Цим законом також передбачено, що електронні комунікаційні послуги повинні забезпечувати органам влади технічну можливість доступу до інформації; при цьому органам влади надано право автономного доступу до електронних комунікаційних мереж для зняття такої інформації.

В жовтні 2020 року набув чинності новий Закон «Про розвідку», який також надав право розвідувальним органам знімати інформацію з електронних інформаційних систем на умовах автономного доступу. Відповідо до цього закону зняття інформації може розпочатися за 72 години до отримання рішення суду. До того ж ухвала суду (як про надання дозволу на проведення розвідувального заходу, так і про відмову в наданні такого дозволу) не підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень. Громадянське суспільство заявляє, що закон був ухвалений без належних консультацій з громадськістю і порушує низку норм Конституції України та суперечить практиці Європейського суду з прав людини.188

З вересня 2020 року на розгляді парламенту перебуває пакет законопроєктів про внесення змін до законодавства, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та забезпечення дотримання санкційного режиму (законопроєкти № 4002, № 4003, № 4004). Ці законопроєкти надають органам влади право на доступ до інформації у смартфоні чи на персональному комп’ютері, без рішення суду, і зобов’язують інтернет-провайдерів встановлювати за власний кошт технічні засоби для зняття інформації з електронних інформаційних мереж.189

Законопроєкт 3196-д (див. B3), який був прийнятий у першому читанні в лютому 2021 року, розширює повноваження СБУ, надаючи цьому відомству право на доступ у позасудовому порядку до персональних даних громадян та інформації, знятої з телекомунікаційних мереж, на визначених СБУ умовах.190

Відповідно до Закону «Про телекомунікації» (стаття 39), який зберігатиме чинність до січня 2022 року, коли його має замінити Закон «Про електронні телекомунікації», оператори телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах спеціальні технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів (див. C5 для ознайомлення з останніми змінами).191 Інформація щодо того, в якому обсязі виконуються ці положення, відсутня.

У квітні 2020 року Міністерство цифрової трансформації на основі даних мобільних операторів «Київстар», «Lifecell» та «Vodafone Україна» створило мапу для моніторингу дотримання карантину людьми, які повернулися із-за кордону, починаючи з 17 березня 2020 року.192 За наявною інформацією, ці дані не містять достатньо персональної інформації для того, щоб можна було проводити відстеження, і вони використовувалися Міністерством охорони здоров’я та РНБО для коригування заходів, що вживаються державою для реагування на пандемію COVID-19.193 Відповідно до положень Закону «Про телекомунікації» оператори зобов’язані забезпечувати схоронність відомостей про своїх абонентів, які можуть бути розкриті лише після надання абонентами прямої згоди на це (за деякими винятками).194

C7: Чи зазнають громадяни незаконних залякувань або фізичного насильства з боку органів державної влади чи будь-яких інших суб'єктів за свою діяльність в інтернеті? (від 0 до 5 балів) (2/5)

Користувачі, зокрема журналісти, які працюють в інтернеті, часто стикаються з незаконними актами помсти за свою професійну діяльність онлайн. У 2020 році Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував 229 випадків «порушень свободи слова», що дещо менше ніж у 2019 році, коли було зафіксовано 243 випадки. Більшість зафіксованих порушень (171 випадок) стосувалися фізичної агресії проти журналістів як друкованих, так і інтернет-видань.195 Станом на жовтень 2020 року національною поліцією було зафіксовано 41 випадок погроз або насильства щодо журналістів.196 Про ще 11 випадків було повідомлено на кінець першого кварталу 2021 року; два з цих випадків стосувалися журналістів інтернет-видань і були пов’язані з пошкодженням їхніх автомобілів.197 Громадська організація «Справедливість для журналістів», яка займається розслідуванням злочинів, скоєних проти журналістів, зафіксувала 76 інцидентів побиття журналістів, один випадок сексуального домагання та 38 випадків відбирання або умисного пошкодження професійного обладнання.198 Проте залишається незрозумілим, скільки саме цих порушень були спрямовані саме проти журналістів чи інших суб’єктів, які працюють в інтернеті.

У липні 2020 року Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальні акти стосовно Владислава Мангера та Олексія Левіна, чиновників Херсонської обласної ради, підозрюваних в організації вбивства журналістки Катерини Гандзюк у 2019 році. Гандзюк, яка використовувала соціальні медіа-платформи і місцевий сайт громадянської журналістики МОСТ для викриття корупції, померла від травм, завданих сірчаною кислотою, якою її облили під час нападу у 2018 році. У квітні 2020 року Офіс Генпрокурора й СБУ оголосили про завершення затягнутого слідства у справі про організацію її вбивства, в результаті чого до позбавлення волі було засуджено безпосередніх виконавців нападу199 й була оголошена підозра ще трьом особам, причетним до організації цього злочину.200 Проте правозахисники не погодилися з цим рішенням, заявивши, що влада зарано направила цю справу до суду, влаштувавши піар-шоу навколо загибелі Гандзюк.201

У 2016 році внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва загинув журналіст інтернет-видання «Українська правда» Павло Шеремет.202 У грудні 2019 року Офіс Генпрокура, Міністерство внутрішніх справ і поліція повідомили про затримання п’ятьох підозрюваних у його вбивстві, анонсувавши фактичне завершення досудового розслідування у цій справі. Проте через місяць Офіс Генпрокурора визнав, що для направлення обвинувального акту до суду бракує доказів.203 У травні 2020 року було змінено групу прокурорів у справі про вбивство Шеремета,204 і згодом троє підозрюваних постали перед судом,205 проте розслідування щодо встановлення організаторів вчинення вбивства досі триває.206 Станом на кінець проаналізованого періоду двоє підозрюваних були відправлені під домашній арешт, а одна підозрювана була звільнена під заставу.207 У вересні 2020 року почався розгляд справи і було призначено суд присяжних.208 У січні 2021 року поліція повідомила про нові докази, які можуть допомогти встановити замовників вбивства, й отримала дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн.209

У лютому 2021 року невідомі особи підпалили автівку засновника онлайн-порталу ‘dtp.kiev.ua’.210 В кінці травня 2021 року суд ухвалив рішення про взяття під варту підозрюваного у скоєнні цього злочину на період проведення досудового розслідування, з можливістю звільнення під заставу.211 Станом на кінець періоду, розглянутого в цьому звіті, тривали судові слухання в іншій справі, щодо підпалу автомобіля журналістки «Радіо Свобода».212

Справедливе та своєчасне розслідування нападів на журналістів, які працюють в інтернеті, та інших користувачів інтернету є швидше винятком, аніж правилом. У вересні 2020 року Офіс генпрокурора створив міжвідомчу групу для координації розслідувань у кримінальних провадженнях щодо цих справ.213

Невирішеною проблемою в Україні залишаються нефізичні акти цькування та доксинг. Широкого резонансу набула інформація про доксинг і залякування Катерини Сергацкової, головного редактора інтернет-порталу «Заборона», які почалися після публікації нею статті в липні 2020 року про вплив ультраправих груп на українську фактчекінгову організацію StopFake (див. B3). Коментатори у Facebook переважно звинувачували її у поширенні проросійської пропаганди, і згодом вона виїхала з території України після численних погроз її родині і витоку в мережу її особистих даних та фотографій.214 Спочатку поліція відмовлялася розпочинати розслідування, яке пізніше було відкрито за фактом «втручання у приватне життя», а не «втручання у журналістську діяльність».215 Комітет захисту журналістів,216 правозахисна організація Human Rights Watch,217 Національна спілка журналістів України 218 та група незалежних журналістів219 закликали українську владу провести швидке та справедливе розслідування.

Того ж місяця журналістка видання Texty Любов Величко опублікувала результати розслідування щодо проросійських повідомлень у телеграм-каналах та їх впливу на голосування у Верховній Раді народних депутатів від пропрезидентської партії «Слуга народу». Після цієї публікації в соціальних мережах, зокрема в Telegram, розгорнулася кампанія з залякування журналістки.220 Величко написала заяву в поліцію про погрози вбивством та перешкоджання професійній діяльності; її підтримала українська медіаспільнота.221 Нова хвиля залякувань розпочалася після публікації нею матеріалів розслідування щодо роботи нелегальних казино.222 Інші зафіксовані випадки кібербулінгу в соцмережах стосуються журналістки регіонального онлайн-порталу 061.ua223 та журналіста запорізького сайту «Акцент». 224

У березні 2021 року журналістка «Громадського» отримала погрози в соціальних мережах через проведене нею розслідування роботи ресторанів з порушенням карантинних обмежень.225  Журналістка, Олена Дуб, яка координувала відділ цифрових комунікацій для медіа, яке пише про Крим, зазнала залякування в інтернеті. Велика кількість погроз посипалася на її мобільний телефон з російських номерів.226

Інтернет-група українських націоналістів, які називають себе «Миротворець», продовжили переслідувати і публікувати персональні дані журналістів та інших осіб, яких вони вважають антиукраїнськи налаштованими. Протягом проаналізованого періоду сайт «Миротворець» вніс до свого списку низку осіб, зокрема Віктора Медведчука з дружиною Оксаною Марченко,227 депутатку Одеської обласної ради Яну Фрейман,228 журналіста-розслідувача Дениса Бігуса229 та угорського єврокомісара з питань політики сусідства та розширення ЄС Олівера Варгеї (який згодом був видалений з цього списку).230 У березні 2021 року співробітники СБУ провели обшуки у квартирі блогера, який перебував у списку сайту «Миротворець» з 2017 року.231 У лютому 2021 року Європарламент закликав Україну заборонити сайт «Миротворець»,232 проте Президент Зеленський у жовтні 2019 року заявив, що закриття сайтів, у тому числі й «Миротворця», не входить до його компетенції.233

Широко поширеним явищем є залякування представників маргіналізованих груп. За результатами дослідження регіональних онлайн-медіа, проведеного в червні 2020 року, прояви мови ворожнечі та дискримінації були виявлені в 46% публікацій, що стосувалися гендерної тематики та представників ЛГБТ+спільноти, в 14% публікацій щодо національних меншин та в 7% публікацій щодо представників соціально незахищених груп населення.234 У серпні 2020 року група місцевих жителів напала на будинок ромської родини в Харківській області після закликів у соцмережах до насильства проти ромів.235 Представники ЛГБТ+спільноти часто зазнають цькування в інтернеті.236 У 2020 році в інтернеті поширився мем «соросята», який використовувався для дискредитації громадських організацій, що отримували фінансування з фонду угорського філантропа з єврейським корінням Джорджа Сороса.237

C8: Чи стають сайти, державні структури і приватні компанії, інтернет-провайдери та індивідуальні інтернет-користувачі об’єктами масштабних хакерських атак або інших форм кібератак? (від 0 до 3 балів) (1/3)

Хоча державні і приватні суб’єкти, включаючи журналістів та правозахисників, часто зазнають кібератак, ніщо не свідчить про те, що до цих атак причетна українська держава. У 2020 році ІМІ зафіксував 11 випадків кібератак щодо журналістів,238 і ще 5 таких випадків були зафіксовані до червня 2021 року.239

У першому кварталі 2021 року СБУ звітувала про нейтралізацію 350 потенційних кібератак на сайти органів державної влади.240 У 2020 році СБУ відзвітувала, що попередила 600 кібератак.241

Протягом періоду, проаналізованого у цьому звіті, об’єктами хакерських атак та DDoS-атак стали, зокрема, національна поліція,242 Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови,243 сайт Уповноваженого ВРУ з прав людини,244 Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим,245 а також інші державні органи246 та інформаційні портали.247 Початок 2021 року ознаменувався масштабною фішинговою атакою на численні державні установи.248 У квітні 2021 року СБУ повідомила про зростання кількості кібератак на органи державної влади, об’єкти критичної інфраструктури та організації приватного сектору, заявивши про причетність до цих атак в основому хакерських угруповань, підпорядкованих спецслужбам РФ.249

Журналісти часто стикаються зі спробами зламу своєї електронної пошти, месенджерів або акаунтів у соцмережах. Згідно з результатами дослідження, проведеного українською громадською організацією «Лабораторія цифрової безпеки», у 2020 році журналісти стикалися з численними загрозами цифровій безпеці, зокрема фішингом (33,3% випадків), скиданням паролів (16,6% випадків), повторним використанням паролів (13,3% випадків) та перехопленням SMS-повідомлень (6,6% випадків).250 Аналогічним чином, Інститут масової інформації (ІМІ) також фіксував випадки вчинення атак типу «відмова в обслуговуванні» (DDoS) та кібербулінгу щодо журналістів.251

Україні продовжують загрожувати кібератаки з боку Росії, які іноді фінансує російська влада.252 В середині березня 2021 року фахівці СБУ заблокували масштабну кібератаку на органи державної влади, організовану хакерським угрупованням «Armageddon», підконтрольним ФСБ Росії.253 У січні 2020 року російське хакерське угруповання зламало сайт української енергетичної компанії Burisma, яка опинилася в центрі дебатів щодо імпічменту тодішнього президента США Дональда Трампа.254 У репортажах за лютий 2020 року фігурувало інше російське хакерське угруповання, яке шпигувало за українськими військовими установами.255

• 1“Country ICT Data (Latest available data),“ International Telecommunication Union, https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/stat/default.aspx
• 2“Digital 2021: Ukraine,” https://datareportal.com/reports/digital-2021-ukraine
• 3“Звітність операторів про покриття та проникнення інтернету стане публічною,” Official website of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine, September 23, 2020, https://thedigital.gov.ua/news/zvitnist-operatoriv-pro-pokrittya-ta-pro…; “Map on coverage of settlements by fixed broadband internet access,” Official website of the National Commission for the State Regulation of Communications and Informatization December 1, 2020, https://spz.nkrzi.gov.ua/wp-content/uploads/gsmap/Index_2.html
• 4“Українці зможуть користуватися інтернетом під час польоту в літаку — Мінцифри [Ukrainians will be able to use the internet during a flight on a plane – Digital Ministry],” Economichna Pravda, January 15, 2020, https://www.epravda.com.ua/news/2020/01/15/655848/
• 5“Forecast of the smartphone user penetration rate in Ukraine from 2015 to 2025,” Statista, September 4, 2020, https://www.statista.com/statistics/1134646/predicted-smartphone-user-p…
• 6GSMA Mobile Connectivity Index 2019. Ukraine, https://www.mobileconnectivityindex.com/#year=2019&zoneIsocode=UKR&anal…
• 7“Forecast of the number of mobile internet users in Ukraine from 2010 to 2025,” Statista, February 9, 2021, https://www.statista.com/forecasts/1146308/mobile-internet-users-in-ukr…
• 8Speedtest Global Index, “Global Speeds - April 2021,” https://web.archive.org/web/20210610083703/https://www.speedtest.net/gl…
• 9Kyivstar, Vodafone, Lifecell start collaborative LTE-900 rollouts,” TeleGeography, June 22, 2020, https://www.commsupdate.com/articles/2020/06/22/kyivstar-vodafone-lifec…
• 10“Kyivstar and Vodafone Ukraine sign mobile network sharing memorandum,” TeleGeography, July 10, 2020, https://www.commsupdate.com/articles/2020/07/10/kyivstar-and-vodafone-u…; “Lifecell joins Kyivstar, Vodafone in 4G sharing pact; Intertelecom 4G ambitions stalled,” TeleGeography, August 7, 2020, https://www.commsupdate.com/articles/2020/08/07/lifecell-joins-kyivstar…
• 11“Kyivstar, Vodafone LTE-900 reaching all regions of Ukraine,” TeleGeography, December 1, 2020, https://www.commsupdate.com/articles/2020/12/01/kyivstar-vodafone-lte-9…
• 12“Country ICT Data (Latest available data),“ International Telecommunication Union, https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/stat/default.aspx
• 13“Ministry of Digital Transformation initiated the freeing of frequencies for the introduction of 5G, says Mykhailo Fedorov,” Official Government Portal, November 19, 2020, https://www.kmu.gov.ua/en/news/mincifri-iniciyuvalo-vivilnennya-chastot…
• 14“Додай себе на мапу інтернету України” [Add Yourself to the Digital Map of Ukraine], broadband.gov.ua, https://broadband.gov.ua/
• 15“Prime Minister discussed with representatives of mobile operators the expansion of Internet coverage,” Official Government Portal, October 2, 2020, https://www.kmu.gov.ua/en/news/premyer-ministr-obgovoriv-z-predstavnika…; Order by Cabinet of Ministers of Ukraine dated 30 September 2020 No. 1189-р “On approving action plan to improve the quality of mobile services for 2020-2022,” Official Government Portal, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-a1189r
• 16“Results of the first study on public access to high-speed internet in Ukraine,” Official website of Dnipropetrovsk Regional State Administration, August 10, 2020, https://egov.dp.gov.ua/ua/novini-ta-podiyi/mediateka/rezultati-pershogo…
• 17State Statistics Service of Ukraine, Average Salary as of April 2021, http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/Zarp_ek_m/Zp_ek_m_u…
• 18“Results of the first study on public access to high-speed internet in Ukraine,” Official website of Dnipropetrovsk Regional State Administration, August 10, 2020, https://egov.dp.gov.ua/ua/novini-ta-podiyi/mediateka/rezultati-pershogo…
• 19“Policy Brief - The affordability of ICT services 2020,” International Telecommunication Union, https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/ICTprices/default.aspx
• 20“The price of fixed-line broadband in 211 countries,” Cable, https://www.cable.co.uk/broadband/pricing/worldwide-comparison/#regions
• 21Christo Petrov, “Mobile Data Cost Around the World in 2020,” Spendmenot, February 19, 2021, https://spendmenot.com/blog/mobile-data-cost-around-the-world/#:~:text=…; “Worldwide mobile data pricing 2021. The cost of 1GB of mobile data in 230 countries,” Cable, https://www.cable.co.uk/mobiles/worldwide-data-pricing/
• 22Yevgeniia Pidgayna,“Інтернет під час COVID: як почуваються провайдери та поводяться абоненти, [Internet during COVID: how providers feel and how subscribers behave],” Mind, November 4, 2020, https://mind.ua/publications/20217959-internet-pid-chas-covid-yak-pochu…
• 23Vsevolod Nekrasov, “Коронавірус на зв'язку: як мобільні оператори пройшли пандемію COVID-19 [Coronavirus in communications: how mobile operators survived COVID-19 pandemic],” Economichna Pravda, June 2, 2021, https://www.epravda.com.ua/publications/2021/06/2/674523/
• 24“Киянам дозволили не платити за Інтернет до закінчення карантину” [Kyivans were allowed not to pay for the internet until the end of quarantine],” UkrReporter, March 28, 2020, https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/kyyanam-dozvolyly-ne-platyty-za-i…
• 25“Українці отримають безкоштовний інтернет через карантин [Ukrainians will receive free internet through quarantine],” Glavcom, March 13,2020, https://glavcom.ua/techno/telecom/ukrajinci-otrimayut-bezkoshtovniy-int…
• 26“Impact of covid-19 pandemic on human rights of Roma in Ukraine,” United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine, June 3, 2020, http://www.un.org.ua/images/documents/4932/BN%20C19%20Roma%20ENG.pdf
• 27“Country ICT Data (Until 2018),“ International Telecommunication Union, https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/stat/default.aspx
• 28“Угроза с востока. Или как работает украинский интернет,” [Threat from the East. Or how Ukrainian Internet works],” Liga, https://project.liga.net/projects/eastern_threat/
• 29“Internet Exchange Map,” TeleGeography, https://www.internetexchangemap.com/
• 30“Internet Exchange Directory,” Packet Clearing House, https://www.pch.net/ixp/dir
• 31“The 2020 National Internet Segment Reliability Research,” Qrator Labs, September 10, 2020, https://blog.qrator.net/en/2020-national-internet-segment-reliability_9…
• 32“Закон про електронні комунікації: універсальний доступ, субсидії на Інтернет, захист персональних даних та ризик шатдаунів в зоні АТО [Law on electronic communications: universal access, subsidies for the Internet, protection of personal data and the risk of shutdowns in the anti-terrorist operation zone],” Digital Security Lab, October 7, 2020, https://dslua.org/publications/zakon-pro-elektronni-komunikatsii-univer…
• 33Legislation of Ukraine, “Про правовий режим надзвичайного стану” [On the legal regime of emergency], http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1550-14
• 34Legislation of Ukraine, “Про правовий режим воєнного стану” [On the legal regime of martial law], https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19
• 35“Register of telecommunications operators, providers,” National Commission for the State Regulation of Communications and Informatization, http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=55&language=uk
• 36“Укртелеком продан,” [Ukrtelecom Sold,] Dengi, March 11, 2011, http://dengi.ua/news/77761_Ukrtelekom_prodan_.html
• 37“ESU disagrees with SPF conclusions Ukrtelecom privatization obligations,” Interfax Ukraine, February 21, 2017, http://en.interfax.com.ua/news/economic/404675.html; “SCM wins appeal decision over Ukrtelecom ownership,” TeleGeography, March 29, 2019, https://www.telegeography.com/products/commsupdate/articles/2019/03/29/…
• 38Yevgeniia Pidgayna, “Укртелеком у цифрах: як оператор збирається відвойовувати у Київстар лідерство на ринку фіксованого інтернету [Ukrtelecom in numbers: how the operator plans to win back Kyivstar's leadership on fixed broadband market],” Mind, February 26, 2021, https://mind.ua/publications/20222735-ukrtelekom-u-cifrah-yak-operator-…
• 39“Домашній Інтернет від Київстар — лідер ринку фіксованого інтернету України за кількістю підключених абонентів [Kyivstar Home Internet is the leader on Ukrainian fixed broadband market by number of connected subscribers],” Kyivstar, December 23, 2020, https://kyivstar.ua/uk/mm/news-and-promotions/domashniy-internet-vid-ky…
• 40“Barometer of fixed internet connections in Ukraine,” nPerf, February 15, 2019, https://media.nperf.com/files/publications/UA/2019-02-15_fixed-internet…
• 41“Datagroup, Ukraine’s leading national fiber infrastructure and digital services provider, reached an agreement to purchase 100% of Volia, leading cable broadband service provider in Ukraine,” Horizon Capital, December 22, 2020, https://horizoncapital.com.ua/news-post/datagroup-ukraines-leading-nati…
• 42Yevgeniia Pidgayna, ““Інтрига”, “Кидалово”, “Сюрприз” року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів та інтернет-провайдерів [“Intrigue”, “Loss”, “Surprise” of the year: 11 outstanding events in mobile operators’ and Internet providers’ industry],” Mind, December 23, 2020, https://mind.ua/publications/20220139-intriga-kidalovo-syurpriz-roku-11…
• 43Elizabeth Crouch, “Exploring Fixed Broadband and Mobile Network Performance in Ukraine,” Speedtest, November 24, 2019, https://www.speedtest.net/insights/blog/ukraine-telecom-market-2019/#uk…
• 44“Bakcell completes purchase of Vodafone Ukraine from MTS,” TeleGeography, December 4, 2019, https://www.commsupdate.com/articles/2019/12/04/bakcell-completes-purch…
• 45Yevgeniia Pidgayna, ““Інтрига”, “Кидалово”, “Сюрприз” року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів та інтернет-провайдерів [“Intrigue”, “Loss”, “Surprise” of the year: 11 outstanding events in mobile operators’ and Internet providers’ industry],” Mind, December 23, 2020, https://mind.ua/publications/20220139-intriga-kidalovo-syurpriz-roku-11…
• 46“Скасовано ліцензії у сфері телекомунікацій” [Licenses in Telecom Field Have Been Abolished], Jurliga, September 18, 2019, https://jurliga.ligazakon.net/news/189406_skasovano-ltsenz-u-sfer-telek…
• 47“Mobile taxation in Ukraine: Proposals for reform to unlock economic value 2020,” GSMA, September 24, 2020, https://www.gsma.com/publicpolicy/resources/mobile-taxation-in-ukraine-…
• 48National Commission for the State Regulation of Communications and Informatization, https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=1&language=en
• 49Stas Yurasov, “Дзвінок з минулого. Суд почав відновлювати членів телеком-регулятора часів Януковича [A call from the past. The court started restoring members of telecom regulator from Yanukovych’s times in their official roles],” Ekonomichna Pravda, July 22, 2015, https://www.epravda.com.ua/publications/2015/07/22/551917/
• 50Sergey Savintsev, “Кадровий наступ: як Порошенко намагається зберегти свій вплив на держоргани [Personnel offensive: How Poroshenko is trying to maintain his influence on government agencies], Politarena, May 17, 2019, https://politarena.com.ua/kadrovyj-nastup-iak-poroshenko-namahaietsia-z…
• 51Верховний суд не задовольнив позовні вимоги Володимира Горковенка про поновлення на посаді члена Нацради та звільнення Юрія Зіневича з цієї посади [The Supreme Court did not satisfy Volodymyr Horkovenko's claims to be reinstated as a member of the National Council and to dismiss Yuri Zinevych],” Telekritika, December 19, 2019, https://telekritika.ua/uk/verhovnij-sud-vidmoviv-chinovniku-poroshenka-…
• 52“Government endorses the Regulation on the Ministry of Digital Transformation,” Official Website of the Government of Ukraine, September 18, 2019, https://www.kmu.gov.ua/en/news/uryad-zatverdiv-polozhennya-pro-minister…
• 53“Position of chief digital transformation officer to be established at executive power bodies – Fedorov,” Ukrinform, March 3, 2020, https://www.ukrinform.net/rubric-society/2888616-position-of-chief-digi…
• 54“Decree of the President of Ukraine No. 184/2020 on Approval of the National Security and Defense Council as of 14 May 2020 on Application, Elimination and Amendment of Personal Special Economic and Other Restrictive Measures (Sanctions)” [in Ukrainian], Presidential Office of Ukraine, https://www.president.gov.ua/documents/1842020-33629
• 55Mariana Zakusilo, “У нових санкційних списках – СТС, ТВ3, “Пятница”, “Муз ТВ” [In the new sanctions lists - STS, TV3, “Friday,” “MUZ TV”],” Detector Media, May 15, 2020, https://detector.media/infospace/article/177186/2020-05-15-u-novikh-san…
• 56Yaroslav Pryschepa, “Зеленський підписав рішення РНБО про нові антиросійські санкції [Zelensky signed the decision of the National Security and Defense Council on new anti-Russian sanctions],” Suspilne, March 24, 2021, https://suspilne.media/116152-zelenskij-zaprovadiv-novi-antirosijski-sa…
• 57Dmytro Gubenko, “Зеленський увів у дію санкції проти кримінальних авторитетів і злодіїв у законі [Zelensky imposed sanctions against criminal authorities and thieves in law],” Deutsche Welle, May 21, 2021, https://p.dw.com/p/3tnQs
• 58“Печерський суд заблокував “Главком” [Pechersk court blocked Glavcom],” Glavcom, March 25, 2021, https://glavcom.ua/country/incidents/pecherskiy-sud-zablokuvav-glavkom-…
• 59“Сайти телеканалів ZIK, 112 Україна та NewsOne переїхали на резервні адреси zikua.tv, 112ua.tv та newsoneua.tv,” ZIK, February 26, 2021, https://zikua.tv/news/ludyna/saity_telekanaliv_zik_112_ukraina_ta_newso…
• 60“Youtube заблокував сторінки 112, ZIK та NewsOne. Мінкульт подякував [Youtube blocked pages of 112, ZIK and NewsOne. The Ministry of Culture thanked],” BBC Ukraine, April 24, 2021, https://www.bbc.com/ukrainian/news-56871506
• 61“КАС ВС продовжив розгляд справи щодо застосування санкцій до ТОВ “Телерадіокомпанія “112-ТВ” [CAS of the Supreme Court continued consideration of the case on application of sanctions against LLC TV-RADIO COMPANY 112-TV ],” Yurydychna Gazeta, May 31, 2021, https://yur-gazeta.com/golovna/kas-vs-prodovzhiv-rozglyad-spravi-shchod…; “КАС ВС розпочав розгляд ще двох справ щодо застосування санкцій до телеканалів [The Supreme Court of Ukraine started consideration of two more cases concerning the application of sanctions against TV channels],” Supreme Court Official Website, April 19, 2021, https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1108122/
• 62“Ткаченко ініціює санкції проти онлайн-сервісів, які пропагують російський контент [Tkachenko is initiating sanctions against online services promoting Russian content],” Ukrinform, September 23, 2020, https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3105025-tkacenko-iniciue-sankc…
• 63“Київський провайдер НетАссіст відмовився блокувати вконтакті та подав до суду” [Kyiv Based ISP NetAssist Refused to Block Vkontakte and Filed a Lawsuit], Detector Media, September 6, 2019, https://ms.detector.media/videoteka/post/23466/2019-09-06-kiivskii-prov…; Decision by Kyiv District Administrative Court in Case No. 640/17037/19, Unified State Registry of Court Decisions, May 18, 2020, http://reyestr.court.gov.ua/Review/89350804
• 64Ksenia Savoskina, “Три года без «ВКонтакте»: сколько украинцев все еще пользуются соцсетями РФ” [Three years without VKontakte: How many Ukrainians still use social networks in the Russian Federation], Hromadske TV, 22 May 2020, https://hromadske.ua/ru/posts/tri-goda-bez-vkontakte-skolko-ukrainskij-…
• 65“У “ВКонтакті” заявили, що соцмережа знову доступна в Україні без VPN [VKontakte stated that social network is again available in Ukraine without VPN],” Bykvu, September 13, 2020, https://bykvu.com/ua/bukvy/vkontakti-zajavili-shho-socmerezha-znovu-dos…
• 66“Top Websites Ranking,” SimilarWeb, May 1, 2021, https://www.similarweb.com/top-websites/ukraine/
• 67“Forecast of the number of VKontakte users in Ukraine from 2017 to 2025,” Statista, February 11, 2021, https://www.statista.com/forecasts/1145819/vkontakte-users-in-ukraine
• 68“Culture Ministry ceases to compile list of websites recommended for ban in Ukraine,” Interfax, January 5, 2021, https://en.interfax.com.ua/news/general/714287.html
• 69“СБУ системно захищає кібербезпеку держави: з початку року локалізовано близько 350 атак, а 35 хакерів притягнуто до кримінальної відповідальності [SSU systematically protects state cybersecurity: since the beginning of the year about 350 attacks were localized, and 35 hackers prosecuted],” Security Service of Ukraine, April 15, 2021, https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-systemno-zakhyshchaie-kiberbezpeku-derzha…
• 70“В Україні заблокують 59 сайтів, з них вісім новинних (СПИСОК) [Ukraine will block 59 websites, including eight news aggregators (LIST)],” Detector media, February 2, 2020, https://detector.media/rinok/article/174680/2020-02-12-v-ukraini-zablok…
• 71“СБУ звернулась до Google та Apple, щоб запобігти поширенню “ВКонтакте” в Україні [SSU requested Google and Apple to prevent Vkontakte expansion in Ukraine],” Ukrinform, October 8, 2020, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3114018-sbu-zvernulas-do-google…
• 72“Ukraine Security Service demands to delete more Russian media apps from Ukraine’s AppStore,” TASS, September 11, 2020, https://tass.com/society/1199973
• 73Sasha Karter, “Отруєння школярок: дитячий омбудсмен підтримує заборону Tik Tok та інших “деструктивних мереж” [Poisoning of schoolgirls: children's ombudsman supports ban of Tik Tok and other “destructive networks”],” UNN, February 18, 2021, https://www.unn.com.ua/uk/exclusive/1917065-otruyennya-shkolyarok-ditya…
• 74“Transparency Report: Ukraine,” Facebook, https://transparency.facebook.com/content-restrictions/country/UA
• 75“Transparency Report: Government requests to remove content –Ukraine,” “Google, https://transparencyreport.google.com/government-removals/by-country/UA…
• 76“Ukraine,” Twitter Transparency, https://transparency.twitter.com/en/removal-requests.html
• 77“СБУ блокувала діяльність створених спецслужбою РФ інтернет-ресурсів [SSU blocked the activities of internet resources created by Russian secret services],” Ukrinform, January 9, 2020, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2852252-sbu-blokuvala-dialnist-…
• 78“SSU exposes Russian agent network,” Official website of the Security Service of Ukraine, February 1, 2021, https://ssu.gov.ua/en/novyny/sbu-vykryla-ahenturnu-merezhu-spetssluzhb-…
• 79“Ukraine Demands Twitter Remove 'Official' Russian Foreign Ministry Account In Occupied Crimea,” Radio Free Europe/Radio Liberty, February 09, 2021, https://www.rferl.org/a/ukraine-demands-twitter-remove-official-russian…
• 80O. Vinogradova, A. Moskvichova, T. Pechonchik, L. Yankina “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2020 році: аналітична доповідь [The situation of human rights defenders and public activists in Ukraine in 2020: analytical report],” Human Rights Centre ZMINA, https://zmina.ua/content/uploads/sites/2/2021/01/stateofhumanrightsdefe…
• 81“Criminal Code of the Republic of Ukraine,” Database of Legislation, SHERLOC, UNODC, https://sherloc.unodc.org/cld/en/legislation/ukr/criminal_code_of_the_r…?
• 82Olga Kyryliuk, “Should Ukraine Drop Sanctions against Russian Tech Companies?,” Freedom House, https://freedomhouse.org/report/policy-brief/2019/should-ukraine-drop-s…
• 83“ІнАУ вбачає в законопроекті 3196-д Про СБУ порушення прав громадян, невідповідність європейським нормам, а також технічну неможливість окремих новацій [InAU considers bill 3196-d about SSU to be in violation of citizens’ rights, contradictory to European norms, and technically non-implementable],” Internet Association of Ukraine, February 2, 2021, https://inau.ua/news/inau-vbachaye-v-zakonoproekti-3196-d-pro-sbu-porus…
• 84“Statement by the FreeNet Ukraine Coalition On threats to human rights posed by the new draft law on SSU,” Zmina, November 10, 2020, https://zmina.ua/en/statements-en/statement-by-the-freenet-ukraine-coal…; “Блокування сайтів, масове стеження, фільтрування кандидатів на виборах, або Нові повноваження СБУ [Blocking websites, mass surveillance, filtering of candidates during elections, or New SSU powers],” Digital Security Lab, November 3, 2020, https://dslua.org/publications/blokuvannia-saytiv-masove-stezhennia-fil…
• 85Mariana Bezuglaya, “Важливі зміни, про які писала, публікуючи проект #реформа_сбу [Important changes that I wrote about when publishing the draft bell #reform_ssu],” Facebook post, June 6, 2021, https://www.facebook.com/m.bezuhla/posts/10224958667624544
• 86“Законопроєкт про медіа: нові правки vs регламент [Media bill: new amendments vs regulations],” Institute of Mass Information, December 2, 2020, https://imi.org.ua/monitorings/zakonoproyekt-pro-media-novi-pravky-vs-r…
• 87Anna Belikova, “Зрада чи перемога? Доопрацьований законопроект “Про медіа” в питаннях і відповідях [Betrayal or victory? Revised draft law “On Media” in questions and answers],” Media Business Reports, July 14, 2020, https://mbr.com.ua/uk/news/analytics/2968-zrada-ili-peremoga-dorabotann…; “Проект Закону про медіа 2693-d” [Media Draft Bill], Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69353
• 88“Микита Потураєв, голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики: Закон “Про медіа” – це зброя, яку країна отримає для захисту від російської агресії [Mykyta Poturaev, Chairman of the Verkhovna Rada Committee on Humanitarian and Information Policy: The Media Law is a weapon that the country will receive to protect itself from Russian aggression],” Ukrinform, April 28, 2021, https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3235924-mikita-poturaev-golova…
• 89“Intermediaries Now Liable for Third Party Online Copyright Infringements in Ukraine,” Baker McKenzie, May 2017, http://bakerxchange.com/rv/ff003086084d2d0b0ac9cee1ae43a29287099926
• 90“До уваги операторів, провайдерів телекомунікацій [To the attention of operators, telecommunications providers],” National Commission for the State Regulation of Communications and Informatization, February 24, 2021, https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=99&id=2055&language=uk
• 91“Блокування понад 400 сайтів: кримінальну справу закрито, буде розслідування [Blocking of over 400 websites: criminal case is closed, anticipating investigation],” Ukrainska Pravda, February 25, 2021, https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/25/7284720/
• 92“Печерський суд заблокував “Главком” [Pechersk court blocked Glavcom],” Glavcom, March 25, 2021, https://glavcom.ua/country/incidents/pecherskiy-sud-zablokuvav-glavkom-…
• 93Olena Tokmach, “Свобода слова перемогла: суд скасував блокування українських сайтів [Freedom of speech won: court lifted blocking of Ukrainian websites],” Glavcom, April 28, 2021, https://glavcom.ua/columns/oksana_tokmach/svoboda-slova-peremogla-sud-s…
• 94“Моніторинг порушень цифрових прав в Україні [Monitoring of digital rights violations],” Platform of Human Rights NGO, October 2020, https://perma.cc/MPU8-68YH
• 95“Верховний Суд відмовився відкрити справу через блокування українських сайтів ,” [Supreme Court refused to open a case on blocking of Ukrainian websites], Detector Media, 27 December 2019, https://detector.media/infospace/article/173566/2019-12-27-verkhovnii-s…
• 96Платформа прав людини, @ppl.org.ua, “В продовження теми блокування веб-сайтів на підставі судових ухвал про арешт прав інтелектуальної власності [In continuation of topic about blocking websites based on court rulings regarding seizure of intellectual property rights],” June 16, 2020, https://www.facebook.com/ppl.org.ua/posts/865518630605983/
• 97“Мінцифри відстежує світовий досвід створення незалежного регулятора безпеки в Інтернеті [Digital Ministry monitors global experience of creating independent Internet security regulator],” Interfax, January 19, 2021, https://ua.interfax.com.ua/news/telecom/717127.html
• 98“У комітеті Ради з питань цифрової трансформації виступають проти регулювання в Інтернеті [Parliamentary Digital Transformation Committee opposes regulation on the Internet],” Interfax, January 19, 2021, https://ua.interfax.com.ua/news/telecom/717165.html
• 99Ukraine, Media Sustainability Index 2019, IREX, April 25, 2019, https://www.irex.org/sites/default/files/pdf/media-sustainability-index…
• 100“Journalists call censorship of media owners, low qualification of colleagues main threats to freedom of speech in Ukraine – poll,” Interfax Ukraine, June 21, 2019, https://en.interfax.com.ua/news/press-conference/595192.html
• 101Taras Fedirko, “Self-censorships in Ukraine: Distinguishing between the silences of television journalism,” European Journal of Communication 35: 1, January 6, 2020, https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0267323119897424?journalCo…
• 102Vyacheslav Masnyy, “Облік ‘Вконтакте’: в РНБО розповіли, коли візьмуться за користувачів забороненої соцмережі [Reporting ‘Vkontakte’: the National Security and Defense Council told when to take on users of the forbidden social network],” Suspilne, October 2, 2020, https://suspilne.media/110608-250-tisac-fejkiv-aki-masstabi-dezinformac…
• 103See, e.g., Samantha Bradshaw, Philip N. Howard, “The Global Disinformation Order 2019 Global Inventory of Organised Social Media Manipulation”, University of Oxford, September 26, 2019, https://comprop.oii.ox.ac.uk/wp-content/uploads/sites/93/2019/09/CyberT…
• 104Kateryna Kobernyk, Mariya Zhartovska, “‘Олігархи інвестували капітали в ‘Слугу народу’. Тепер намагаються вирішувати свої завдання’. Радник голови ОП Михайло Подоляк — про Медведчука, Порошенка і роботу з Шарієм. Інтервʼю [Oligarchs invested capital in the Servant of the People. Now they are trying to solve their problems. Mykhailo Podoliak, adviser to the head of presidential office - about Medvedchuk, Poroshenko and work with Shariy. Interview],” Babel, November 23, 2020, https://babel.ua/texts/54885-oligarhi-investuvali-kapitali-v-slugu-naro…
• 105“Threat Report: The State of Influence Operations 2017-2020,” Facebook, May 2021, https://about.fb.com/wp-content/uploads/2021/05/IO-Threat-Report-May-20…
• 106“April 2021 Coordinated Inauthentic Behavior Report,” Facebook, May 6, 2021, https://about.fb.com/news/2021/05/april-2021-coordinated-inauthentic-be…
• 107“December 2020 Coordinated Inauthentic Behavior Report,” Facebook, January 12, 2021, https://about.fb.com/news/2021/01/december-2020-coordinated-inauthentic…
• 108“October 2020 Coordinated Inauthentic Behavior Report,” Facebook, November 5, 2020, https://about.fb.com/news/2020/11/october-2020-cib-report/
• 109Nathaniel Gleicher, “Removing Coordinated Inauthentic Behavior,” Facebook, July 8, 2020, https://about.fb.com/news/2020/07/removing-political-coordinated-inauth…
• 110Oleksiy Bratuschak, “Кращі друзі олігархів. Кого з політиків підтримують медіа товстосумів” [Best Friends of Oligarchs. Which Politicians Are Supported by Media of the Richest People], Institute of Mass Information, February 24, 2020, https://imi.org.ua/monitorings/krashhi-druzi-oligarhiv-kogo-z-politykiv…
• 111Oleksiy Sorokin, “Poroshenko’s administration allegedly paid media, bloggers to sway public opinion,” Kyiv Post, December 18, 2019, https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/poroshenkos-administration-al…
• 112Ian Bateson “Volodymyr Zelensky Plays Himself,” The Atlantic, September 25, 2019, https://www.theatlantic.com/international/archive/2019/09/ukraine-volod…; Toma Istomina, “Zelensky marks first 100 days by giving interview to former TV colleague,” Kyiv Post, September 1, 2019, https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/zelensky-marks-first-100-days…
• 113113 “Зроби свій Фейсбук чистим: проект TrollessUA” [Make Your Facebook Clean: Project TrollessUA], Internews Ukraine, July 19, 2019, https://internews.ua/opportunity/trolless?fbclid=IwAR1ZpyJbvTZnrTXDrVoX…
• 114“Фейкогриз [Feykogryz],” Texty, https://fgz.texty.org/
• 115Danylo Bilyk, “Німецький експерт: В Україні є проблема з правим радикалізмом і самоцензурою [German expert: Ukraine has problem with right-wing radicalism and self-censorship],” Deutsche Welle, July 17, 2020, https://p.dw.com/p/3fPJR
• 116“Презентовано Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки [The Centre for Strategic Communications and Information Security was presented],” Official Government Portal, April 1, 2021, https://www.kmu.gov.ua/news/prezentovano-centr-strategichnih-komunikaci…
• 117“Президент затвердив Положення про Центр протидії дезінформації [President approved Regulations on the Centre for Countering Disinformation],” Official Website of the President of Ukraine, May 7, 2021, https://www.president.gov.ua/news/prezident-zatverdiv-polozhennya-pro-c…
• 118“В Україні відкрили Кіберцентр UA30, який захищатиме державу від кібератак [UA30 Cybercentre has been opened in Ukraine and will protect state from cyber attacks],” Official Government Portal, May 13, 2021, https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-vidkrili-kibercentr-ua30-yakij-z…
• 119“SSU 2020 annual report,” Official SSU website, https://ssu.gov.ua/uploads/documents/2021/01/19/rezultati-sbu-zvit-2020…
• 120“СБУ системно захищає кібербезпеку держави: з початку року локалізовано близько 350 атак, а 35 хакерів притягнуто до кримінальної відповідальності [SSU systematically protects state’s cybersecurity: since the beginning of the year around 350 attacks have been localized, and 35 hackers brought to criminal responsibility],” Official SSU website, April 15, 2021, https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-systemno-zakhyshchaie-kiberbezpeku-derzha…
• 121Ukraine, Media Sustainability Index 2019, IREX, April 25, 2019, https://www.irex.org/sites/default/files/pdf/media-sustainability-index…
• 122“ІнАУ завершила дослідження ринку інтернет-реклами за підсумками 2020 року і оголошує результати [InAU completed study of Internet advertising market in 2020 and announces results],” Internet Association of Ukraine, March 3, 2021, https://inau.ua/news/inau-zavershyla-doslidzhennya-rynku-internet-rekla…
• 123Erik Albrecht “In Ukraine’s vibrant online media landscape, viability remains a challenge,” DW, July 1, 2019, https://www.dw.com/en/in-ukraines-vibrant-online-media-landscape-viabil…
• 124“18% of journalists in Ukraine compelled to write jeansa - IMI research,” Institute of Mass Information, September 30, 2020, https://imi.org.ua/en/monitorings/18-of-journalists-in-ukraine-compelle…
• 125““Слуга народу” і місцеві партії - основні замовники політичної джинси в 20 регіонах України - дослідження ІМІ [‘Servant of the People’ and local parties - main customers for political jeans in 20 regions of Ukraine – IMI research],” Institute of Mass Information, October 20, 2020, https://imi.org.ua/monitorings/sluga-narodu-i-mistsevi-partiyi-osnovni-…
• 126“Media owners should not influence the editorial policy of their media – the Head of State,” Official Website of the President of Ukraine, October 10, 2019, https://www.president.gov.ua/en/news/vlasniki-zmi-ne-povinni-vplivati-n…
• 127Kateryna Reschuk, Sonia Lukashova, “Зеленський vs журналісти. Чому не всі ініціативи президента корисні” [Zelenskyy v. Journalists. Why Not All Presidential Initiatives Are Useful], Ukrainska Pravda, November 12, 2019, https://www.pravda.com.ua/articles/2019/11/12/7231754/
• 128“Проект Закону про медіа” [Draft Law on Media], Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67812
• 129“Комітет зі свободи слова заборонив частині журналістів ходити до Ради [Committee on Freedom of Speech banned some journalists from attending parliament],” Ukrainska Pravda, October 28, 2020, http://www.pravda.com.ua/news/2020/10/28/7271555/
• 130“Податок на Google, Netflix та Facebook: що це означає для користувачів [Tax on Google, Netflix and Facebook: what it means for users],” Minfin, June 7, 2021, https://minfin.com.ua/ua/2021/06/07/65949926/; Draft law 4184 as of October 2, 2020, Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70112
• 131Matthew Linares, “Internet equality in question again: perspectives on Net Neutrality,” openDemocracy, December 12, 2017, https://www.opendemocracy.net/en/internet-equality-in-question-again-pe…
• 132Erik Albrecht, “Low prices, good connectivity – Ukrainian Internet infrastructure allows usage to grow rapidly,” DW, July 1, 2019, https://www.dw.com/en/low-prices-good-connectivity-ukrainian-internet-i…
• 133“Top Websites Ranking,” SimilarWeb, May 1, 2021, https://www.similarweb.com/top-websites/ukraine/
• 134“COVID-19 pandemic in Ukraine,” Cabinet of Ministers of Ukraine, https://covid19.gov.ua/en
• 135Natalia Shapovalova, “The Coronavirus Crisis as an Opportunity in Ukraine,” Carnegie Europe, December 7, 2020, https://carnegieeurope.eu/2020/12/07/coronavirus-crisis-as-opportunity-…
• 136”Infodemic’ of COVID19 disinformation bad for Ukrainians health, study for UN finds,” UNICEF, March 3, 2021, https://www.unicef.org/ukraine/en/press-releases/infodemic-covid-19-dis…
• 137“Over 80% of Ukrainians Have Been Exposed to COVID-19 Disinformation, Study Reveals, ” Internews, October 16, 2020, https://internews.org/story/over-80-ukrainians-have-been-exposed-covid-…
• 138“Top 10 Countries by Relay Users,” Tor Project, https://metrics.torproject.org/userstats-relay-table.html?start=2020-06…
• 139“Новий закон про мову: що зміниться для Інтернету та ЗМ” [The New Law on Language: What Will Change for the internet and the Media], Net Freedom, April 27, 2019, https://netfreedom.org.ua/novyj-zakon-pro-movu-shho-zminytsya-dlya-inte…
• 140Victoriia Vlasenko, “Складнощі перекладу: як онлайн-ЗМІ доведеться виконувати “закон про мову” [Difficulties of Translation: How Online Media Will Be Forced to Comply With Language Law], Mind, May 7, 2019, https://mind.ua/publications/20196855-skladnoshchi-perekladu-yak-onlajn…
• 141Sergey Kulesh, “InMind: Самый популярный мессенджер в Украине — Viber (им пользуются 99% опрошенных в возрасте 25-34 лет), далее идут Facebook Messenger, Telegram, WhatsApp и Skype [InMind: The most popular messenger in Ukraine is Viber (used by 99% of respondents aged 25-34), followed by Facebook Messenger, Telegram, WhatsApp and Skype],” ITCua, July 24, 2020, https://itc.ua/news/inmind-samyj-populyarnyj-messendzher-v-ukraine-vibe…; “Most popular mobile applications on Android in Ukraine in January 2021, by user reach,” Statista, https://www.statista.com/statistics/1122569/ukraine-most-popular-androi…
• 142Miroslav Liskovich, “Telegram каналы в Украине: стоят копейки, влияние – огромное [Telegram channels in Ukraine: cost a penny, influence is huge],” Ukrinform, July 7, 2020, https://www.ukrinform.ru/rubric-society/3057639-telegram-kanaly-v-ukrai…
• 143“Бути різними добре разом: Марш Рівності відбувся онлайн [Being Different Together: pride parade took place online],” June 2020, https://nzl.theukrainians.org/film-pro-zhinok-laureatok-premiyi-women-i…
• 144Website of Let My People Go!, http://letmypeoplego.org.ua/uk/
• 145Website of Declarations, https://declarations.com.ua/
• 146Kateryna Glianko, “Twitter verified the account of the occupation branch of the Russian Foreign Ministry in Crimea, users launch a flash mob,” Suspilne Crimea, February 8, 2021, https://crimea.suspilne.media/en/news/2961
• 147“Українців закликати протидіяти російській агресії флешмобом #StopRussianBrutality [Ukrainians are called to counteract Russian aggression with the #StopRussianBrutality flashmob],” Ukrinform, February 25, 2021, https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3197649-ukrainciv-zaklikati-pr…
• 148Elena Vechkanova, “Pinterest розблокували пошук по слову Ukraine: що для цього зробили користувачі [Pinterest has unblocked search for the word Ukraine: what users have done for this],”Comments.ua, February 3, 2021, https://it.comments.ua/ua/news/Internet/pinterest-rozblokuvali-poshuk-p…
• 149Website of Povaha, https://povaha.org.ua/
• 150Oleksandra Chernova, ““Кібербулінг — це легко, просто коментуєш і ховаєшся”: історії про цькування в інтернеті [‘Cyberbullying is easy, just comment and hide:’ stories about harassment on the Internet],” Hromadske, June 7, 2020, https://hromadske.ua/posts/kiberbuling-ce-legko-prosto-komentuyesh-i-ho…
• 151“2018 Country Reports on Human Rights Practices: Ukraine,” U.S. Department of State, March 13, 2019, https://www.state.gov/reports/2018-country-reports-on-human-rights-prac…
• 152“Ukraine’s Constitution of 1996 with Amendments through 2016,” Constitute Project, August 13, 2019, https://www.constituteproject.org/constitution/Ukraine_2016.pdf?lang=en
• 153Halyna Chyzhyk et al., “Anti-corruption experts: Trust in Ukraine’s judiciary remains low,” Kyiv Post, November 20, 2019, https://www.kyivpost.com/article/opinion/op-ed/anti-corruption-experts-…
• 154“Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів [Draft Law on Amendments to Criminal Code of Ukraine to Strengthen Liability for Committing Criminal Offenses against Journalists],” Official website of the Verkhovna Rada of Ukraine, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69106
• 155“Criminal Code of Ukraine (2001, Amended 2016),” Legislationline, Organization for Security and Co-operation in Europe, http://www.legislationline.org/documents/section/criminal-codes/country…
• 156“Code of Ukraine on Administrative Offense,” Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
• 157“На Хмельниччині школяра засудили за булінг учителя” [In Khmelnytskyy region pupil was charged for bullying teacher], Zmina, March 5, 2019, https://zmina.info/news/na_khmelnichchini_shkoljiara_zasudili_za_buling…
• 158“Defamation and Insult Laws in the OSCE Region: A Comparative Study,” OSCE Representative on Freedom on the Media. March 2017, https://www.osce.org/fom/303181?download=true
• 159“Закон про протидію російській пропаганді: плюси-мінуси [Law on Countering Russian Propaganda: Pros and Cons],” Ukrinform, November 18, 2021, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3138460-ne-vvazaes-rosiu-agreso…
• 160Anna Pogrebna, “У Раді зареєстровано законопроєкт щодо заборони пропагування держави-агресора [Bill banning propaganda of aggressor state has been registered in the parliament],” February 22, 2021, https://suspilne.media/107388-u-radi-zareestrovano-zakonoproekt-sodo-za…
• 161Ostap Kramar, “У Раді пропонують заборонити пропаганду ідеології “русского мира” та прирівняти її до нацизму [Rada proposes to ban propaganda of the “Russian world” ideology and equate it to Nazism],” Hromadske, March 18, 2021, https://hromadske.ua/posts/radi-proponuyut-zaboroniti-propagandu-ideolo…
• 162Monitoring of digital rights violations, Platform of Human Rights NGO, July 2020, https://www.ppl.org.ua/wp-content/uploads/2020/08/Monitoring-report.-Ju…; Monitoring of digital rights violations, Platform of Human Rights NGO, February 2021, https://perma.cc/QES6-8WAT
• 163“Суд виніс вирок полтавцю, який у Facebook погрожував журналістці ‘Полтавщини’ [Court delivered decision against Poltava resident who threatened ‘Poltavschyna’ journalist on Facebook],” Poltavschyna, July 31, 2020, https://poltava.to/news/56690/
• 164“Ukraine Puts Pro-Kremlin Blogger Living In Europe On Wanted List,” Radio Free Europe/Radio Liberty, February 25, 2021, https://www.rferl.org/a/ukraine-puts-pro-kremlin-blogger-living-in-euro…; “Суд Києва дозволив затримати Шарія – джерело [Kyiv court allowed to detain Shariy - the source],” Interfax, March 2, 2021, https://ua.interfax.com.ua/news/general/727392.html
• 165Lithuania strips Ukrainian blogger Shariy of political asylum, LRT, June 3, 2021, https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1423969/lithuania-strips-ukrai…
• 166“Шарій оскаржив рішення Литви позбавити його статусу біженця [Shariy appealed against Lithuania's decision to deprive him of refugee status],” UNIAN, June 1, 2021, https://www.unian.ua/politics/shariy-oskarzhiv-rishennya-litvi-pozbavit…
• 167Iruna Riaboshtan, “hromadske поскаржилося ЄСПЛ через справу проти С14 [Hromadske appealed to ECtHR in C14 case],” Detector Media, July 15, 2020, https://zz.detector.media/community/texts/178804/2020-07-15-hromadske-p…
• 168“Громадське” звернеться до ЄСПЛ у справі щодо С14 після програшу касації в Україні” [Hromadske Will Appeal to ECHR in C14 Case After It Lost Cassation in Ukraine], Radio Svoboda, January 21, 2020, https://www.radiosvoboda.org/a/news-hromadske-s14-espl/30389723.html
• 169Ira Ryaboshtan, “Сергію Пояркову вручили обвинувачення в справі про “погрози Зеленському (ДОКУМЕНТ)” [Serhiy Poyarkov charged in case of “threats to Zelensky” (DOCUMENT)],” Detector Media, May 28, 2020, https://detector.media/community/article/177534/2020-05-28-sergiyu-poya…
• 170See e.g., “CБУ у вересні блокувала діяльність кількох мереж проросійських інтернет-агітаторів [In September, SSU blocked activities of several networks of pro-Russian Internet agitators],” Security Service of Ukraine, October 5, 2020, https://ssu.gov.ua/novyny/cbu-u-veresni-blokuvala-diialnist-kilkokh-mer…; “СБУ блокувала діяльність інтернет-агітатора, який діяв за завданням російських кураторів [SSU blocked activities of Internet agitator acting on behalf of Russian curators],” Security Service of Ukraine, November 13, 2020, https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-blokuvala-diialnist-internetahitatora-yak…; “В Україні засудили інтернет-агітаторку, яка публікувала заклики до міжнаціональної ворожнечі [Ukraine sentenced Internet agitator who published calls for ethnic hatred],” Dilo, July 15, 2020, https://dilo.net.ua/novyny/v-ukrayini-zasudyly-internet-agitatorku-yaka…
• 171“SSU 2020 annual report,” Official SSU website, https://ssu.gov.ua/uploads/documents/2021/01/19/rezultati-sbu-zvit-2020…
• 172Ibid.
• 173“СБУ системно захищає кібербезпеку держави: з початку року локалізовано близько 350 атак, а 35 хакерів притягнуто до кримінальної відповідальності [SSU systematically protects state cybersecurity: since the beginning of the year about 350 attacks were localized, and 35 hackers prosecuted],” Security Service of Ukraine, April 15, 2021, https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-systemno-zakhyshchaie-kiberbezpeku-derzha…
• 174Nadiya Konstantinova, “Три роки тюрми за картинку кулемета і штраф за «маріонеток Заходу». Як в Україні судять за дописи в інтернеті? [Three years in prison for gun picture and fine for ‘West puppets’ How are users judged in Ukraine for online posts?],” Radio Liberty, December 27, 2020, https://www.radiosvoboda.org/a/povalennia-konstytusiynoho-ladu-posty-v-…; “За які пости в інтернеті в Україні можуть засудити [What online posts can lead to prison sentences in Ukraine?],” Protocol, March 22, 2018, https://protocol.ua/ru/za_yaki_posti_v_interneti_v_ukraini_mogut_zasudi…
• 175“В.о. голови ДБР подала до суду проти Центру протидії корупції та ‘Української правди' [Interim SBI head filed lawsuit against Anti-Corruption Action Centre and ‘Ukrainska Pravda’],” LB, March 7, 2020, https://ukr.lb.ua/news/2020/03/07/451981_vo_golovi_dbr_podala_sudu_prot…
• 176Центр Протидії Корупції, @antac.ua, “Апеляційний суд Києва став на бік генпрокурорки Венедіктової [The Kyiv Court of Appeals supported the Prosecutor General Venediktova],” Facebook, May 14, 2021, https://www.facebook.com/antac.ua/posts/3982793728486054
• 177“Міністерський список критиків Мінцифри опинився у вільному доступі [Ministerial list of critics of the Digital Ministry was leaked online],” Bykvu, March 3, 2021, https://bykvu.com/ua/bukvy/ministerskij-spisok-kritikiv-mincifri-opiniv…
• 178“Conducting Business in Ukraine 2018,” Baker McKenzie, https://www.bakermckenzie.com/-/media/files/insight/publications/2018/0…
• 179“Про оперативно-розшукову діяльність [Law of Ukraine on Operative Investigative Activity],” Legislation of Ukraine, May 22, 2019, http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2135-12
• 180“Проект Закону про оперативно-розшукову діяльність [Draft law on Operative Investigation Activity],” Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66597
• 181AI, China, Russia, and the Global Order, U.S. Department of Defense, December 2018, https://www.ctga.ox.ac.uk/files/ai-china-russia-global-wpfinalpdf
• 182Elina Sulima, “Украинские спецслужбы следят за гражданами с использованием российской системы СОРМ-3” [Ukrainian intelligence services are surveilling citizens by using Russian SORM-3 system], Internetua, March 24, 2020, https://internetua.com/ukrainskie-specslujby-sledyat-za-grajdanami-s-is…
• 183Mykola Oliyarnyk, “Мобильщики следят за украинцами” [Mobile operators are monitoring Ukrainians], UBR, April 5, 2019, https://ubr.ua/market/telecom/kievstar-nachinaet-sledit-za-ukraintsami-…
• 184“Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” [Law of Ukraine on introducing amendments to the Law of Ukraine on Protection of Population from Infectious Diseases with regard to COVID-19 dissemination], Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-20#Text
• 185“Ukraine allows processing personal data of coronavirus-infected people without their consent,” 112 Ukraine, April 13, 2020, https://112.international/politics/rada-adopted-law-on-processing-of-pe…
• 186“Як працює застосунок ‘Дій вдома’” [How works ‘Act at Home’ app], Official Website of the Government of Ukraine, April 27, 2020, https://www.kmu.gov.ua/news/yak-pracyuye-zastosunok-dij-vdoma
• 187“Повідомлення про обробку персональних даних” [Note about personal data processing], Ministry of Digital Transformation of Ukraine, https://diia.gov.ua/policy_covid
• 188“Громадянське суспільство вимагає накласти право вето та повернути на повторний розгляд до Верховної Ради України Закон “Про розвідку” [Civil society demands to veto and return Law on Intelligence to Verkhovna Rada of Ukraine for reconsideration],” Anti-Corruption Research and Education Centre, https://acrec.org.ua/news/hromadians-ke-suspil-stvo-vymahaie-naklasty-p…
• 189“Пакет законопроектів щодо протидії кіберзлочинності та посилення санкційного механізму від 1 вересня 2020 року містить загрози для цифрових прав – заява Коаліції “За вільний Інтернет” [Package of bills on combating cybercrime and strengthening sanctions mechanism as of September 1, 2020 contains threats to digital rights - the statement of the Coalition “For Free Internet”],” Digital Security Lab, September 8, 2020, https://dslua.org/publications/paket-zakonoproektiv-shchodo-protydii-ki…
• 190“ІнАУ вбачає в законопроекті 3196-д Про СБУ порушення прав громадян, невідповідність європейським нормам, а також технічну неможливість окремих новацій [InAU considers bill 3196-d about SSU to be in violation of citizens’ rights, contradictory to European norms, and technically non-implementable],” Internet Association of Ukraine, February 2, 2021, https://inau.ua/news/inau-vbachaye-v-zakonoproekti-3196-d-pro-sbu-porus…
• 191“Про телекомунікації” [Law on Telecommunications], Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1280-15
• 192У Міністерстві цифрової трансформації України створили мапу, яка демонструє недотримання правил самоізоляції людьми, які повернулися із-за кордону, з країн де вирує коронавірус [The Ministry of Digital Transformation of Ukraine has created a map that demonstrates non-compliance with the rules of self-isolation by people who have returned from abroad, from countries where the coronavirus is rampant],” Ukrinform, March 9, 2020, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3002056-v-ukraini-stvorili-mapu…
• 193“Мінцифра використовує Big Data для боротьби з пандемією [Digital Ministry is using big data to overcome pandemic], Ministry of Digital Transformation of Ukraine,” April 9, 2020, https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-vikoristovue-big-data-dlya-bor…
• 194“Про телекомунікації [Law on Telecommunications],” Official Website of the Verkhovna Rada of Ukraine, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1280-15
• 195“In 2020, IMI recorded 229 cases of violations of freedom of speech in Ukraine,” Institute of Mass Information, December 28, 2020, https://imi.org.ua/en/monitorings/in-2020-imi-recorded-229-cases-of-vio…
• 196“У 2020 році поліція розпочала розслідування за 173 фактами перешкоджання законній професійній діяльності журналістів [In 2020, police launched investigation in 173 cases related to obstruction of lawful professional activities of journalists],” Official website of National Police of Ukraine, November 2, 2020, https://www.npu.gov.ua/news/golovne/u-2020-roczi-policziya-rozpochala-r…
• 197“В Україні у 2021 році відкрили 48 проваджень через перешкоджання діяльності журналістів – МВС [In Ukraine, in 2021, 48 proceedings were opened for obstructing the activities of journalists - the Ministry of Internal Affairs],” Radio Liberty, April 28, 2021, https://www.radiosvoboda.org/a/news-pereshkodzhannya-zhurnalisty/312270…; Police probe in 11 crimes against journalists since beginning of the year, Institute of Mass Information, April 9, 2021, https://imi.org.ua/en/news/police-probes-in-11-crimes-against-journalis…
• 198“2020 for Media Security,” Justice for Journalists , December 22, 2020, https://jfj.fund/2020-for-media-security/
• 199Tetiana Bezruk “Who ordered the murder of Katya Handziuk? A year without answers,” openDemocracy, November 4, 2019, https://www.opendemocracy.net/en/odr/who-ordered-murder-katya-handziuk-…
• 200Halya Coynash, “Handziuk murder: Ukraine’s Prosecutor General sabotages case against high-ranking suspect,” Kharkiv Human Rights Protection Group, April 28, 2020, http://khpg.org/en/index.php?id=1588024740
• 201“Справа Гандзюк: адвокати Мангера просять пред'явити йому підозру в замаху на вбивство свідків [Handziuk's case: Manger's lawyers ask for official indictment of attempted murder of witnesses],” Ukrinform, February 8, 2021, https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3186558-sprava-gandzuk-advokati…
• 202Крістофер Міллер, “У Києві внаслідок вибуху автомобіля загинув відомий журналіст білоруського походження Павло Шеремет” [“Prominent Belarusian-Born Journalist Pavel Sheremet Killed In Kyiv Car Blast], "Радіо Свобода", 20 липня 2016 року, http://www.rferl.org/a/ukraine-journalist-pavel-sheremet-killed-car-bom….
• 203Halya Coynash, “Handziuk murder: Lack of sufficient evidence admitted after suspects all but declared guilty,” Kharkiv Human Rights Protection Group, February 3, 2020, http://khpg.org/index.php?id=1580596411
• 204“Після пресконференції Зеленського змінили групу прокурорів у справі Шеремета — Безпалий [After Zelenskyy’s press-conference a prosecutor's’ group in Sheremet’s case was changed - Bezpalyy],” Hromadske TV, May 25, 2020, https://hromadske.radio/news/2020/05/25/pislia-preskonferentsii-zelens-…
• 205Halya Coynash, “Radical shift in high-profile charges over killing of journalist Pavel Sheremet in Ukraine”, Kharkiv Human Rights Protection Group, May 25, 2020, http://khpg.org/en/index.php?id=1590193886
• 206“Нацполіція підготувала матеріали справи Шеремета для захисту підозрюваних” [Nonal Police prepared Sheremet’s case materials for the suspects’ defence], Zmina, June 1, 2020, https://zmina.info/news/naczpolicziya-pidgotuvala-materialy-spravy-sher…
• 207“Суд відпустив Антоненка з-під варти [The court released Antonenko from detention],” Ukrinform, April 30, 2021, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3238527-sud-vidpustiv-antonenka…
• 208“Jury Selection Begins In Kyiv In Trial Of Suspects In Killing Of Journalist Sheremet,” Radio Free Europe/Radio Liberty, September 4, 2020, https://www.rferl.org/a/trial-of-slain-journalist-sheremet-starts-in-ky…
• 209“Нацполіція отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства Павла Шеремета [National Police received information about possible perpetrators of Pavel Sheremet’s murder],” Official website of National Police of Ukraine, January 4, 2021, https://www.npu.gov.ua/ua/news/Informacziya/naczpolicziya-otrimala-v-ro…
• 210“У столиці підпалили машину засновника порталу dtp.kiev.ua: чоловік заявив, що знає, хто замовник [In capital car dtp.kiev.ua portal founder was set on fire: man claims he knows perpetrators],” 5 Channel, February 17, 2021, https://www.5.ua/kyiv/u-stolytsi-pidpalyly-mashynu-zasnovnyka-portalu-d…
• 211“Столичний суд обрав запобіжний захід чоловіку, який підпалив автівку засновника порталу dtp.kiev.ua [The Kyiv court chose a pre-trial measure for the man who torched car of the founder of the dtp.kiev.ua portal],” Official Website of the National Police of Ukraine, May 24, 2021, https://www.npu.gov.ua/news/majnovi-zlochini/stolichnij-sud-obrav-zapob…
• 212“Підпал автомобіля журналістки Радіо Свобода: суд переходить до розгляду справи по суті [Arson of Radio Svoboda journalist's car: the court proceeds to consider the case on the merits],” Radio Liberty, April 15, 2021, https://www.radiosvoboda.org/a/news-halyna-tereshchuk-radio-svoboda/312…
• 213Iryna Riaboshtan, “Офіс генпрокурора створив міжвідомчу групу для координації розслідувань злочинів проти журналістів [Prosecutor General's Office set up interagency group to coordinate investigations in crimes against journalists],” Detector Media, September 17, 2020, https://detector.media/community/article/180690/2020-09-17-ofis-genprok…
• 214Ukraine: Journalist Katerina Sergatskova threatened and doxxed after publishing article about fact-checker,” Human Rights Watch, July 14, 2020, https://ifex.org/ukraine-journalist-katerina-sergatskova-threatened-and…
• 215Reply from the Government of Ukraine to message entitled: “Ukrainian Journalist Katerina Sergatskova in Hiding amid Threats”, Council of Europe, November 12, 2020, https://rm.coe.int/ukraine-reply-en-journalist-katerina-sergatskova-in-…
• 216“Ukrainian journalist Katerina Sergatskova in hiding amid threats, doxing,” Committee to Protect Journalists, July 20, 2020, https://cpj.org/2020/07/ukrainian-journalist-katerina-sergatskova-in-hi…
• 217“Ukraine: Independent Journalist Threatened,” Human Rights Watch, July 14, 2020, https://www.hrw.org/news/2020/07/14/ukraine-independent-journalist-thre…
• 218““Заборона” звернулася до Комітету ВР з питань свободи слова щодо цькування Катерини Сергацкової [Zaborona appealed to Parliementary Committee on Freedom of Speech regarding the harassment of Kateryna Sergatskova],” National Union of Journalists of Ukraine, August 7, 2020, http://nsju.org/novini/zaborona-zvernulasya-do-komitetu-vr-z-pytan-svob…
• 219“Журналісти звинуватили Скрипіна в кібербулінгу і звернулися до поліції [Journalists accused Skrypin of cyberbullying and applied to police],” Ukrainska Pravda, July 15, 2020, http://www.pravda.com.ua/news/2020/07/15/7259457/
• 220Sonia Maryn, “Journalist threatened after uncovering pro-Russian Telegram channels and their influence on president’s party MPs,” Euromaidan Press, July 27, 2020, http://euromaidanpress.com/2020/07/27/journalist-threatened-after-uncov…
• 221“Media Community and NGOs’ statement in unacceptability of pressure on journalist Liubov Velychko,” Zmina, July 30, 2020, https://zmina.ua/en/statements-en/media-community-and-ngos-statement-in…
• 222“Автор розслідування отримує погрози після публікації матеріалу про бізнес дружини чиновника Нацполіції [Author of investigation receives threats after publication of material about the business of National Police official’s wife],” Mind, October 28, 2020, https://mind.ua/news/20217664-avtor-rozsliduvannya-otrimue-pogrozi-pisl…
• 223“Журналістка сайту 061.ua стала об'єктом кібербулінгу [Journalist of 061.ua website became object of cyberbullying],” Institute of Masss Information, October 30, 2020, https://imi.org.ua/news/zhurnalistka-sajtu-061-ua-stala-ob-yektom-kiber…
• 224“Journalist in Zaporizhzhya faces bullying on Facebook for coronavirus news,” Institute of Masss Information, November 10, 2020, https://imi.org.ua/en/news/journalist-in-zaporizhzhya-faces-bullying-on…
• 225“Journalist for Hromadske threatened and bullied for report about Kyiv ‘off-limits’ bars,” Institute Mass Information, March 25, 2021, https://imi.org.ua/en/news/journalist-for-hromadske-threatened-and-bull…
• 226“Journalist Olena Dub subject to massive cyber-attack by Russian bots,” Institute Mass Information, April 12, 2021, https://imi.org.ua/en/news/journalist-olena-dub-subjected-to-massive-cy…
• 227“Дружину Медведчука внесли в базу сайту Миротворець [Medvedchuk's wife was added to the database of the Peacemaker website],” Interfax, February 8, 2021, https://ua.interfax.com.ua/news/general/721958.html
• 228“Депутатка від Партії Шарія потрапила до “Миротворця” [Deputy from Shariy Party added to the “Peacemaker”],” Izbirkom, April 20, 2021, https://izbirkom.org.ua/news/politika-8/2021/odeska-deputatka-sho-propo…
• 229“Журналіста Бігуса внесли до бази “Миротворця” [Journalist Bihus added to Peacemaker database],” Ukrinform, August 19, 2020, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3084185-zurnalista-bigusa-vnesl…
• 230“Миротворець вніс єврокомісара Варгеї до списку ворогів України, а потім видалив сторінку [Peacemaker added European Commissioner Varhelyi to the list of enemies of Ukraine, and then deleted the page],” European Pravda, February 18, 2021, http://www.pravda.com.ua/news/2021/02/18/7119919/
• 231“СБУ в Івано-Франківську проводить обшуки у блогера із бази “Миротворець” Шпіра [SSU in Ivano-Frankivsk searches blogger Shpir from the “Peacemaker” database],” Novynarnia, March 18, 2021, https://novynarnia.com/2021/03/18/sbu-v-ivano-frankivsku/?fbclid=IwAR0d…
• 232“Європарламент запропонував Україні заборонити сайт “Миротворець” [European Parliament proposed Ukraine to ban website “Peacemaker”],” Slovo i Dilo, February 12, 2021, https://www.slovoidilo.ua/2021/02/12/novyna/polityka/yevroparlament-zap…
• 233“Президент каже, що історія з його дружиною на сайті “Миротворець” – нечиста” [President Claims Lack of Transparency Regarding Story With His Wife Data on Myrotvorets Website], Ukrinform, October 10, 2019, https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2797017-zelenskij-kaze-so-istor…
• 234“Найбільше мови ворожнечі в онлайн-ЗМІ Львова й Одеси – дослідження ІМІ [Majority of hate speech present in online media of Lviv and Odessa - IMI study],” Institute of Mass Information, June 26, 2020, https://imi.org.ua/news/najbilshe-movy-vorozhnechi-v-onlajn-zmi-lvova-i…
• 235“Ukraine. Events of 2020,” Human Rights Watch, https://www.hrw.org/world-report/2021/country-chapters/ukraine
• 236O. Vynogradova, A. Moskvychova, T. Pechonchyk, L. Yankina, Activism 2021: Monitoring Report on the Persecution of Activists and Human Rights Defenders in the Government-Controlled Territory of Ukraine, ZMINA, January-March 2021, https://zmina.ua/content/uploads/sites/2/2021/05/activizm2021-ien_web.p…
• 237O. Vinogradova, A. Moskvichova, T. Pechonchik, L. Yankina “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2020 році: аналітична доповідь [The situation of human rights defenders and public activists in Ukraine in 2020: analytical report],” Human Rights Centre ZMINA, https://zmina.ua/content/uploads/sites/2/2021/01/stateofhumanrightsdefe…
• 238In 2020, IMI recorded 229 cases of violations of freedom of speech in Ukraine, Institute of Mass Information, December 28, 2020, https://imi.org.ua/en/monitorings/in-2020-imi-recorded-229-cases-of-vio…
• 23950 cases of freedom of speech violations recorded in the 1st quarter of 2021, Institute of Mass Information, April 7, 2021, https://imi.org.ua/en/news/50-cases-of-freedom-of-speech-violations-rec…; Freedom of speech barometer for April 2021, Institute of Mass Information, May 6, 2021, https://imi.org.ua/monitorings/barometr-svobody-slova-za-kviten-2021-ro…
• 240“СБУ системно захищає кібербезпеку держави: з початку року локалізовано близько 350 атак, а 35 хакерів притягнуто до кримінальної відповідальності [SSU systematically protects state cybersecurity: since the beginning of the year about 350 attacks were localized, and 35 hackers prosecuted],” Security Service of Ukraine, April 15, 2021, https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-systemno-zakhyshchaie-kiberbezpeku-derzha…
• 241Security Service of Ukraine, “SBU neutralizes 600 cyberattacks and exposes 20 hacker groups in 2020,” January 20, 2021, https://ssu.gov.ua/en/novyny/u-2020-rotsi-sbu-neitralizuvala-600-kibera….
• 242MoI Ukraine, “Сьогодні об 11:45 зафіксовано несанкціоноване втручання у роботу офіційного вебсайта Нацполіції [Today at 11:45 was recorded unauthorized interference in work of National Police official website],” Telegram, https://t.me/mvs_ukraine/4568; “Викид радіації у Вараші та загибель військових на Львівщині: хакери атакували регіональні сайти Нацполіції [Radiation explosion in Varash and death of servicemen in Lviv region: hackers attacked regional sites of National Police],” Hromadske Radio, September 23, 2020, https://hromadske.radio/news/2020/09/23/vykyd-radiatsii-u-varashi-ta-za…; “Зґвалтування 16-річної вінничанки виявилося фейком. Сайти поліції атакували хакери [Rape of 16-year-old girl from Vinnytsia turned out to be fake. Police sites were attacked by hackers],” Suspilne, September 23, 2020, https://suspilne.media/112932-prilad-dla-dezinfekcii-primisenna-otrimal…
• 243Commissioner for protection of state language, “Здійснено напад на мережеву ІТ інфраструктуру Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови [Attack on IT infrastructure of commissioner for protection of state language secretariat],” Facebook, December 17, 2020, https://www.facebook.com/govuamova/photos/a.105652177897486/26990541813…
• 244Liudmyla Denisova, “Увага! Чергові сторонні атаки на сайт Уповноваженого ВРУ з прав людини [Attention! ️New attacks on Commissioner for Human Rights website],” Facebook, November 10, 2020, https://www.facebook.com/denisovaombudsman/photos/a.857267731012644/459…
• 245Mission of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea “В рамках міжвідомчої співпраці та координації Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим [Within the framework of interdepartmental cooperation by Mission of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea and…],” Facebook, July 28, 2020, https://www.facebook.com/613941962327559/posts/1427146737673740/
• 246“The NCCC at the NSDC of Ukraine warns of a cyberattack on the document management system of state bodies,” NSDC, February 24, 2021, https://www.rnbo.gov.ua/en/Diialnist/4823.html
• 247“Видання “Четверта влада” зазнало кібератаки після розслідування про кандидата в мери Рівного [4vlada portal was hacked after investigation about candidate for mayor of Rivne],” Detector Media, October 23, 2020, https://vybory.detector.media/2020/10/23/vydannya-chetverta-vlada-zazna…; Rudolf Akopian, “Супер! Наш сайт уже два часа активно DDоSят [Super! Our website has been actively DDoSed for two hours],” Facebook, February 3, 2021, https://www.facebook.com/m.bezuhla/posts/3652841741466721; “Сайт LIGA.net подвергся кибератаке. Мы делаем все, чтобы вернуть вам доступ к информации [LIGA.net website was hacked. We do our best to give you back access to information],” Liga.net, October 26, 2020, https://biz.liga.net/all/it/novosti/sayt-liganet-podvergsya-kiberatake-…; “DDoS-атака та блокування журналістів на сміттєзвалищі: яким видався жовтень в медійному середовищі Тернопільщини [DDoS-attack and blocking journalists at landfill: what October looked like in media environment of Ternopil region],” terminovo.te.ua, November 3, 2020, https://poltava.to/news/40533/
• 248CERT-UA, @UACERT, “Вночі 19.01.2021 було здійснено масову розсилку по державним установам України фішингових електронних листів [On the night of January 19, 2021, phishing e-mails were massively sent to state institutions of Ukraine],” Facebook, January 19, 2021, https://www.facebook.com/m.bezuhla/posts/3820734151281296
• 249“СБУ попереджує: кількість кібератак на Україну зростає, хакери “полюють” на органи держвлади, об’єкти інфраструктури та приватні фірми [SSU warns: the number of cyber attacks on Ukraine is growing, hackers are targeting government agencies, infrastructure and private companies],” Security Service of Ukraine, April 23, 2021, https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-poperedzhuie-kilkist-kiberatak-na-ukrainu…
• 250“Найпоширеніші цифрові атаки на журналістів у 2020-му [The most common digital attacks on journalists in 2020],” Institute of Mass Information, December 23, 2020, https://imi.org.ua/monitorings/najposhyrenishi-tsyfrovi-ataky-na-zhurna…
• 251“Кібержесть. Як журналістів переслідують в інтернеті [Cyberattacks. How journalists are persecuted on the Internet],” Institute of Mass Information, February 25, 2021, https://imi.org.ua/monitorings/kiberzhest-yak-zhurnalistiv-peresliduyut…
• 252“У російських спецслужбах є підрозділи, які займаються винятково кібератаками щодо України – СБУ [In the Russian special services there are divisions which are engaged exclusively in cyberattacks against Ukraine],” Radio Liberty, March 9, 2021, https://www.radiosvoboda.org/a/news-ro-spetsslugby-pidrozdily-kiberatak…
• 253“Кіберфахівці СБУ заблокували масштабну хакерську атаку на урядові ресурси України [SSU cyber specialists blocked a large-scale hacker attack on Ukraine's government resources],” Official Website of the Security Service of Ukraine, March 16, 2021, https://ssu.gov.ua/novyny/kiberfakhivtsi-sbu-zablokuvaly-masshtabnu-kha…
• 254“Significant Cyber Incidents,” Center for Strategic and International Studies, https://www.csis.org/programs/strategic-technologies-program/significan…
• 255Tara Seals “Gamaredon APT Improves Toolset to Target Ukraine Government, Military,” Threat Post, February 5, 2020, https://threatpost.com/gamaredon-apt-toolset-ukraine/152568/