Примітка

Показники рейтингу та оцінка стану, представлені вище, не відображають умови, що склалися на окупованих територіях України – в Криму та Східному Донбасі, які аналізуються в окремих звітах. У звіті «Свобода у світі» оцінюється рівень політичних прав та громадянських свобод на окремій географічній території, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб’єктів чи іноземних сил. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння. Для отримання детальнішої інформації див. методологію звіту та розділ «Поширені запитання».

Загальний огляд

Після усунення від влади президента Віктора Януковича під впливом масових протестів у 2014 році, Україна прийняла низку позитивних реформ. Втім, корупція залишається ендемічною, а ініціативи, спрямовані на її подолання, впроваджуються лише частково. Часто відбуваються напади на журналістів, громадських активістів та представників меншин; при цьому працівники поліції часто неналежним чином реагують на такі порушення. Росія продовжує окупацію автономного українського регіону Крим, до якого вона вторглася після відсторонення від влади Януковича, а також військову підтримку збройних сепаратистських формувань на Східному Донбасі.

Головні події 2019 року 

• У квітні президентом був обраний Володимир Зеленський, комік без жодного досвіду в політиці, який переміг чинного тоді президента Петра Порошенка в другому турі виборів, набравши 73,2% голосів. На парламентських виборах, що відбулися в липні, нова партія Президента Зеленського «Слуга народу» отримала абсолютну більшість місць у парламенті, перемігши правлячу партію «Європейська солідарність». Вибори не вдалося провести в Криму і на підконтрольних сепаратистам територіях Донбасу, і під час парламентських виборів були зафіксовані серйозні порушення. Однак і президентські, і парламентські вибори загалом були визнані змагальними та чесними.
• Новий уряд почав працювати над проведенням довгоочікуваних реформ, зокрема над внесенням змін до виборчої системи, що було завершено в грудні. Наприкінці року продовжилася робота над проєктом закону, яким нарешті буде скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
• Тривають напади та переслідування журналістів, активістів і представників меншин, зокрема ромів та ЛГБТ+ людей.
• У вересні почав працювати новий Вищий антикорупційний суд, але станом на кінець року жодних вироків він не виніс.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА: 27 / 40 (+1)

A. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 9 / 12

A1.      Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних та чесних виборів? 4 / 4

Президент обирається строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути президентом більше ніж два строки поспіль. На виборах 2019 року, які відбулися у два тури у березні та квітні, Володимир Зеленський переміг чинного тоді президента Петра Порошенка, набравши 73,2% голосів у другому турі виборів. При цьому він отримав більшість голосів у всіх областях України, крім однієї. Міжнародні спостерігачі визнали вибори змагальними та чесними попри те, що їх не вдалося провести в Криму і на підконтрольних сепаратистам територіях Донбасу.

A2.      Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних та чесних виборів? 3 / 4

Чотириста п’ятдесят народних депутатів були обрані строком на п’ять років за змішаною системою, при якій половина депутатів обирається за закритими пропорційними списками, а друга половина – в одномандатних округах. Майбутні вибори пройдуть за новою системою, затвердженою в грудні 2019 року.

На дострокових виборах до парламенту, що відбулися в липні 2019 року, партія Президента Зеленського «Слуга народу» здобула безпрецедентну більшість – 254 місця, вперше в історії незалежної України перетнувши граничний показник для створення монобільшості. Правлячий блок Порошенка, який у травні було перейменовано в партію «Європейська солідарність», отримав лише 25 місць у парламенті. «Опозиційна платформа – За життя» взяла 43 місця, «Батьківщина» – 26, «Голос» – 20.

Вибори загалом були визнані змагальними та чесними, попри деякі проблеми. Знову таки, вибори не вдалося провести в Криму та на контрольованих сепаратистами територіях Донбасу. Внаслідок цього, за результатами виборів у парламенті було заповнено лише 424 з 450 місць. Крім того, близько 1 мільйона громадян України не можуть голосувати, оскільки не мають зареєстрованого місця проживання. Місія Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами вказала на деякі порушення, зокрема «широко поширену практику купівлі голосів, зловживання владою і використання всіх можливих прогалин у законодавстві», що позбавило рівних можливостей кандидатів.

A3.      Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів? 2 / 4

Змішану виборчу систему в парламенті, яка застосовувалася під час минулих виборів, зокрема у 2019 році, критикують за те, що вона є вразливою до маніпуляцій та підкупу виборців. Президент Зеленський намагався провести реформи, спрямовані на запровадження виборчої системи виключно з відкритими партійними списками до виборів народних депутатів 2019 року, однак ця ініціатива не отримала достатньої підтримки у парламенті. Однак у грудні новий парламент прийняв виборчий закон, який частково запровадив пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками як для парламентських, так і для місцевих виборів, і Зеленський підписав його наприкінці року.

Організації зі спостереження за виборами висловили занепокоєння з приводу неоднакового тлумачення виборчого законодавства судами при розгляді справ за скаргами щодо реєстрації кандидатів та інших питань, а також з приводу затягування судами розгляду справ, пов’язаних із проведенням виборів. Нові виборчі закони іноді приймалися поспіхом буквально напередодні виборів.

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 12 / 16 (+1) 

B1.      Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп? 3 / 4

За винятком заборони Комуністичної партії України, не існує офіційних перешкод для утворення та діяльності політичних партій. Нові політичні партії створюються часто. Законом, який набув чинності у 2016 році, передбачено фінансування політичних партій з державного бюджету, проте ця норма фактично надає перевагу вже наявним партіям над новоствореними.

B2.      Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 4 / 4 (+1)

Політичне середовище в Україні відзначається динамічною міжпартійною конкуренцією. Опозиційні сили представлені в парламенті, і їхній політичній діяльності в цілому не перешкоджають ані адміністративні обмеження, ані судові переслідування. Загалом молодим політичним партіям важко конкурувати з уже відомими партіями, які користуються заступництвом та фінансовою підтримкою пов’язаних з політичними силами бізнес-магнатів, відомих як олігархи.

У другому турі виборів, який відбувся у квітні 2019 року, Зеленський з великим відривом переміг чинного тоді президента Порошенка. На виборах у липні нова партія Президента Зеленського «Слуга народу» отримала абсолютну більшість місць у парламенті, перемігши правлячу партію «Європейська солідарність».

Зміни в рейтингу: Рейтинг покращився з 3 до 4 балів завдяки тому, що нові партії, які перебували в опозиції до правлячої партії, отримали владу на президентських і парламентських виборах.

B3.     Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами? 2 / 4

Після відсторонення від влади Януковича вплив Росії на українську політику продовжив зменшуватися. Проте Москва зберігає свій вплив у деяких східних і південних областях, де «Опозиційна платформа – За життя», правонаступник «Партії Регіонів» Януковича, показала непогані результати на виборах до Верховної Ради у 2019 році.

Українські олігархи мають значний вплив на політику завдяки фінансовій підтримці різних політичних партій.

B4.      Чи мають різні категорії населення (у тому числі представники етнічних, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ-спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 3 / 4

Формальних обмежень щодо участі жінок або представників меншин у політичному житті в Україні не існує. Проте реалізації їхнього права голосувати та виставляти свою кандидатуру на виборах заважають такі фактори, як дискримінація, яка стримує жінок від активної участі у політиці, конфлікт на сході України, відсутність документів, що посвідчують особу, у багатьох ромів, а також дія правил, що забороняють представникам меншин самостійно висувати свою кандидатуру на виборах до сільських, селищних, міських, районних та обласних рад. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), яких налічується понад 1,5 млн осіб, стикаються з перепонами юридичного і практичного характеру, які обмежують їх у виборчих правах. Соціальна дискримінація представників ЛГБТ+ спільноти впливає на їхню здатність брати участь у виборах і політичному процесі.

Законом «Про місцеві вибори» встановлено 30-відсоткову квоту представництва жінок у виборчих списках партій, проте ця норма фактично не виконується. У 2019 році до парламенту було обрано рекордну кількість жінок, внаслідок чого кількість депутаток у Верховній Раді склала 87 осіб, проте цей показник становить лише 20% від загальної кількості місць у парламенті.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 6 / 12

C1.      Чи визначають політику уряду його вільно обраний голова і представники національного законодавчого органу? 3 / 4

Обрані депутати розробляють і проводять реформи, проте цей процес є поступовим і значна кількість ініціатив залишається нереалізованою через спротив впливових бізнес-груп та інших груп з особливими інтересами. Основною перешкодою для ефективного функціонування системи органів державного управління на підконтрольних українській владі частинах території України є корупція.

C2.      Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 1 / 4

Корупція залишається серйозною проблемою, і політична воля до її подолання є досить слабкою, незважаючи на значний тиск з боку громадянського суспільства. Антикорупційні органи неодноразово потрапляли в політичні конфлікти з іншими державними структурами та виборними посадовими особами. У вересні 2019 року почав працювати новий Вищий антикорупційний суд, але відчутних результатів своєї роботи він поки що не продемонстрував.

C3.      Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 2 / 4

Україна досягла певного прогресу у підвищенні прозорості, наприклад встановивши вимоги до банків щодо розкриття інформації про їхніх власників, а також прийнявши у 2016 році закон, який зобов’язував політиків і чиновників подавати електронні декларації про свої статки. Проте існує можливість обходити деякі норми законодавства, частково через те, що недостатньо розвинуті державні установи не здатні повноцінно виконувати свою роботу щодо встановлення особи порушників та притягнення їх до відповідальності.

Потужний закон про доступ до публічної інформації, який було затверджено у 2011 році, належним чином не виконується.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 35 / 60 (+1) 

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 11 / 16

D1.      Чи існують вільні та незалежні медіа? 2 / 4

            Конституція гарантує свободу слова та вираження поглядів; при цьому наклеп не вважається кримінальним злочином. У медіа-просторі спостерігається значний плюралізм думок і піддаються відкритій критиці влада та ситуація з розслідуваннями щодо впливових людей. Проте значна кількість ЗМІ перебуває у власності і під контролем бізнес-магнатів, які використовують їх як інструмент для просування власних інтересів. Президент Зеленський отримав значну підтримку від медіа, підконтрольних магнату Ігорю Коломойському, пов’язаному із банківським бізнесом. Інші партії також висвітлюються у позитивному ключі у дружніх до них ЗМІ. Зеленський іноді також відмовлявся відповідати на запитання журналістів, а його співробітники періодично не допускали журналістів до приміщень, які вони за законом мають право відвідувати.

У 2018 році влада поновила заходи, що виключають ряд російських медіа з українських систем комунікації та забороняють  журналістам, що представляють ці медіа, в’їзд до країни. Різними мовними законами встановлено вимоги до новинних ресурсів щодо мовлення певного обсягу контенту українською мовою. У 2019 році Верховний Суд України підтримав заборони на публічне використання на території деяких областей російськомовного «культурного продукту», зокрема книг та фільмів.

У 2019 році журналісти продовжили стикатися з фізичним насильством і залякуваннями, а українськими судами і правоохоронними органами часто не забезпечувався належний захист їхніх прав. У травні було скоєно напад на черкаського журналіста Вадима Комарова, якого невідомі жорстоко побили молотком серед білого дня в центрі міста. Після нападу Комаров впав у кому, а через 40 днів помер, так і не прийшовши до свідомості. Справу про побиття журналіста було кваліфіковано як замах на вбивство у зв’язку з його професійною діяльністю; наприкінці року поліція так і не назвала імена підозрюваних. 

За період з січня по початок грудня 2019 року Інститутом масової інформації, незалежною громадською організацією, було зафіксовано 226 випадків порушення свободи слова, включаючи вбивство Комарова. Серед інших порушень було зафіксовано 20 випадків побиття, 16 випадків кібератак, 93 випадки перешкоджання, 34 випадки погроз та 21 випадок обмеження доступу до публічної інформації.

Крім того, у грудні поліція затримала п’ятьох підозрюваних у скоєному 2016 року вбивстві журналіста Павла Шеремета, який загинув внаслідок спрацювання вибухового пристрою, закладеного в його автомобіль.

D2.      Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати ніякої релігії у суспільному і приватному житті? 3 / 4 

Конституція і закон 1991 року визначають релігійні права, що існують в Україні; ці права загалом поважаються. Проте про прояви дискримінації продовжують заявляти невеликі релігійні групи. Продовжуються акти вандалізму щодо єврейських споруд та кладовищ. Висловлювання атеїстичних переконань може бути підставою для дискримінації.

У жовтні 2018 року українська православна церква отримала дозвіл Вселенського патріарха у Стамбулі, історичному місці розташування Східної Православної Церкви, на створення власної «автокефальної» церкви та вихід з-під канонічної юрисдикції Московського патріархату. Пізніше у грудні була створена єдина помісна Православна церква України. Кремль та ієрархи РПЦ висловили рішучий протест проти створення в Україні нової церкви, а українські високопосадовці заявили, що вони очікують провокацій, зокрема спорів щодо поділу церковного майна. Проте з часу складання повноважень Порошенком, який зробив лозунг «Армія! Мова! Віра!» одним із головних гасел своєї передвиборчої кампанії, напруга між новою Українською православною церквою та українським екзархатом Російської православної церкви спала.

D3.      Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 3 / 4 

Законом, прийнятим у 2014 році, було значно послаблено контроль держави у галузі вищої освіти і надано вищим навчальним закладам значно більше свободи у розробці власних навчальних програм та управлінні власними фінансовими ресурсами.

У 2017 році було прийнято закон, покликаний привести освітню систему країни у відповідність зі стандартами Європейського Союзу (ЄС), проте він викликав критику через положення, які передбачають перехід до 2020 року на навчання українською мовою як основною мовою освітнього процесу у більшості державних закладів загальної середньої освіти, що вплине на значну кількість шкіл, в яких зараз навчання ведеться мовами національних меншин.

D4.      Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 3 / 4 

Загалом українці відкрито та вільно висловлюють свої думки у приватних розмовах; поділ суспільства на два протилежні табори внаслідок політичного конфлікту зумовив розбіжність політичних поглядів, особливо в питаннях особистої та національної ідентичності. Далеко не поодиноким явищем є гарячі перепалки в ефірі ЗМІ та випадки насильства щодо осіб, які висловлюють погляди, що вважаються суперечливими, що ймовірно призводить до самоцензури серед простих людей. 

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 7 / 12

E1.      Чи існує свобода зібрань? 2 / 4

Конституція гарантує право на мирні зібрання, проте вимагає від організаторів акцій завчасно сповіщати органи влади про проведення будь-яких демонстрацій. В Україні відсутній закон, який би регламентував порядок проведення демонстрацій і, зокрема, передбачав свободу зібрань.

Погрози та насильство з боку недержавних суб’єктів регулярно позбавляють можливості проведення зібрань деякі групи населення, зокрема тих, що відстоюють рівні права жінок та ЛГБТ+ людей. У 2019 році в Києві, Одесі, Кривому Розі та Харкові без серйозного насильства пройшли декілька гучних зібрань та заходів представників ЛГБТ+ спільноти, після відчутного міжнародного тиску на владу щодо надання дозволу на їх проведення. Проте декілька інших заходів було скасовано або припинено через погрози або насильство. При цьому охорона, яка забезпечується працівниками поліції, здійснюється лише під час самого зібрання, тоді як до і після заходу учасники продовжують зазнавати нападів.

E2.      Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, – а також діяльністю у галузі державного управління? 2 / 4

Після повалення режиму Януковича у 2014 році почали виникати численні нові або активізувалися вже наявні громадські групи, значна кількість яких здатні впливати на прийняття рішень на різних щаблях влади. У 2019 році Конституційний Суд України скасував закон, який зобов’язував керівників, співробітників та підрядників громадських організацій (ГО), які займаються протидією корупції, подавати декларації про майно та доходи, що отримало схвальні відгуки від національних та міжнародних спостерігачів. Законотворці-популісти пізніше використали цю інформацію для звинувачення груп у тому, що вони наносять шкоду Україні на користь зловмисних «іноземних агентів».

Проте в останні роки громадські організації стикаються з дедалі більшими загрозами насильства, тоді як винуватці злочинів рідко отримують покарання. У червні 2019 року п’ятеро чоловіків були засуджені за статтею «умисне тяжке тілесне ушкодження» за скоєний 2018 року напад на Катерину Гандзюк, громадську активістку, яка займалася антикорупційними розслідуваннями і здійснювала моніторинг діяльності херсонської поліції; того ж року Катерина померла від травм, завданих сірчаною кислотою, якою її облили під час нападу. Активісти продовжують вимагати від влади знайти замовників нападу та притягнути їх до відповідальності. За перші п’ять місяців 2019 року український Центр Громадянських Свобод зафіксував 36 нападів на активістів та журналістів.

E3.      Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 3 / 4

У країні функціонують профспілки, однак страйки та протести з боку робітників відбуваються нечасто, оскільки найбільшому об’єднанню профспілок, що походить від трудової спілки радянської епохи, на практиці бракує незалежності від уряду та роботодавців. Власники заводів досі мають можливість примушувати своїх робітників голосувати за потрібних їм кандидатів. 

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 6 / 16 (+1)

F1.       Чи існує незалежна судова система? 1 / 4 

Україна довгий час страждала від корумпованих та політизованих судів, й останні ініціативи з реформування судової системи сповільнились або не виправдали очікувань. У вересні почав працювати новий Вищий антикорупційний суд, але відчутних результатів своєї роботи він поки що не продемонстрував.

F2.   Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 2 / 4

Попри існування гарантій належного здійснення правосуддя, на практиці особи, що мають фінансові ресурси і політичний вплив, можуть уникати судового переслідування за вчинені правопорушення.

Влада не дуже просунулася в питанні виконання вимог, висунутих до неї українським суспільством і міжнародною спільнотою, щодо розслідування та покарання за злочини, вчинені в останні місяці правління Януковича наприкінці 2013 – початку 2014 року, у тому числі щодо проведення розслідувань та покарання за вбивства протестувальників. Відсутність підзвітності знову привернула до себе увагу у 2019 році, коли уряд обмінював осіб, звинувачених у вчиненні тяжких злочинів під час Євромайдану, на українців, яких російські та підтримувані Росією сепаратистські сили утримували в полоні на сході країни.

Згідно зі статистикою Міжнародного бюро з визволення політв’язнів та військовополонених, опублікованою у 2019 році, близько 36% ув’язнених перебувають у слідчих ізоляторах. 

F3.  Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн та заворушень? 2 / 4 (+1)

Ситуація з безпекою загалом є стабільною за межами окупованих територій. Проте в останні роки сталася низка гучних вбивств та замахів, деякі з яких були вчинені проти політиків. Умови в багатьох в’язницях є жахливими та небезпечними для життя.

Зміни в рейтингу: Рейтинг покращився з 1 до 2 балів через те, що у цьому виданні звіту «Свобода у світі» вперше було окремо розглянуто Східний Донбас, що означає, що рейтинг, присвоєний Україні, більше не відображає умови, що склалися на території Східного Донбасу.

F4.       Чи гарантують законодавство, політики та практики рівне ставлення до різних верств населення? 2 / 4

Законом 2012 року було запроваджено невичерпний перелік підстав, з яких заборонена дискримінація. Ґендерна дискримінація прямо заборонена конституцією. Однак заходи із захисту від дискримінації втілюються недостатньо послідовно, і представники ромської меншини та ЛГБТ+ персони на практиці зазнають значної дискримінації. Роми та ЛГБТ+ персони і меншини загалом користуються захистом поліції чи судової системи від спрямованих на них нападів лише під сильним тиском з боку громадянського суспільства або міжнародних спостерігачів. За повідомленнями правозахисних груп, роботодавці відкрито проявляють дискримінацію стосовно працівників за ознаками статі та віку.

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 10 / 16

G1. Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 3 / 4

Свобода пересування в цілому не обмежується на підконтрольних українській владі територіях. Недосконала система реєстрації місця проживання в Україні, яка вимагає від осіб наявності зареєстрованого місця проживання для того, щоб мати можливість голосувати та отримувати певні послуги, створює при цьому перешкоди для повної свободи пересування, зокрема для переселенців та осіб, які не мають офіційного місця проживання.

G2.      Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних акторів? 2 / 4

В останні роки влада вжила заходів для послаблення регулювання приватного бізнесу. Проте на бізнес-середовище негативно впливає масштабна корупція. Водночас залишається в силі мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Однак у листопаді 2019 року Верховна Рада прийняла у першому читанні проєкт закону про скасування мораторію.

G3.      Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 3 / 4

Влада в цілому не обмежує свободи особистості, проте одностатеві шлюби в Україні офіційно не визнаються. Масштабним явищем залишається домашнє насильство, а працівники поліції неналежним чином реагують на поодинокі звернення осіб, які постраждали від таких правопорушень.

G4.      Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 2 / 4

Продовжується практика торгівлі жінками в межах країни і за її кордоном для заняття проституцією. ВПС є особливо уразливими до сексуальної експлуатації та примусової праці.

Трудовим законодавством встановлено розмір мінімальної заробітної плати, що відповідає межі бідності, а також 40-годинний робочий тиждень та стандарти безпеки на робочому місці. Однак іноді працівники не отримують зарплату, а покарання за порушення правил безпеки на робочому місці є недостатньо суворими.