Чисельність населення:    41 000 000 осіб

Столиця:                               м. Київ

Стан свободи:                      Частково вільна

Виборча демократія:          Ні

 

Примітка

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року призвело до значного погіршення ситуації з політичними правами і громадянськими свободами українців. Показники рейтингу та оцінка стану, представлені в цьому звіті, не відображають умови, що склалися на окупованих територіях України – в Криму та Східному Донбасі, які аналізуються в окремих звітах. У звіті «Свобода у світі» оцінюється рівень політичних прав та громадянських свобод на окремій географічній території, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб’єктів чи іноземних сил. Спірні чи окуповані території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким, як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння. Для отримання детальнішої інформації див. методологію звіту та розділ «Поширені запитання».

 

Загальний огляд

У лютому 2022 року збройні сили Росії розпочали повномасштабне вторгнення в Україну, яке супроводжувалося загибеллю великої кількості цивільних і військових та руйнуванням цивільної інфраструктури. Мільйони українців були вимушені залишити свої домівки, а російські військові вчиняли позасудові страти, катування і сексуальне насильство по відношенню до місцевих жителів. На територіях, які перебували під окупацією протягом тривалого часу, російська влада використовувала залякування, свавільні затримання й катування, щоб встановити контроль над політичними поглядами, системою освіти та багатьма іншими аспектами цивільного життя. З часу початку повномасштабного вторгнення Україна отримала значну військову, дипломатичну, гуманітарну та фінансову підтримку від Сполучених Штатів, держав-членів Європейського Союзу (ЄС) та інших демократичних країн. Одразу після вторгнення Президент Володимир Зеленський ввів воєнний стан, і, на думку багатьох, під його керівництвом Україна успішно обороняється, хоча його урядом також було внесено деякі зміни до законодавства, пов’язані з війною, які були розкритиковані міжнародною спільнотою та українцями через те, що вони зачіпають громадянські свободи. У попередні роки нинішній і попередні уряди України провели низку позитивних реформ, спрямованих на зміцнення демократичних інститутів, боротьбу з корупцією та зменшення впливу олігархів на політику.

 

Головні події 2022 року

 

• 24 лютого російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну як з території Росії, так і з території Білорусі, наносячи ракетні удари по великих містах країни і прориваючись до столиці. Президент Зеленський негайно запровадив воєнний стан, указ про введення якого був затверджений Верховною Радою і набув чинності того ж дня.
• Після того, як на початку квітня Збройні сили України відтіснили російські війська з Київської, Чернігівської та Сумської областей, більшість бойових дій розгорнулася на сході та півдні України. Проте протягом року російські військові завдавали невибіркових ракетних та артилерійських ударів по українських містах. Під ракетні обстріли потрапили цивільні та військові об’єкти по всій країні, внаслідок чого мільйони мирних жителів залишилися без електроенергії, опалення, води та належного житла. Через війну загинула значна кількість цивільного населення і військових, а мільйони українців стали внутрішньо переміщеними особами або були змушені шукати притулок за кордоном. Російські військові вчиняли позасудові страти, катування, ґвалтування та інші злочини проти мирного населення. Станом на кінець року понад 15% території України, включаючи Крим і Східний Донбас, перебували під окупацією російських військ.
• У червні Європейська Рада надала Україні статус кандидата в ЄС. Це рішення було сприйняте як важливий знак підтримки українців і сигнал засудження російського вторгнення.
• Також протягом року українська влада призначила нового очільника антикорупційної прокуратури, який швидко поновив розслідування зупинених справ та розпочав нові розслідування, а також ратифікувала Стамбульську конвенцію, угоду Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
• У липні Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Кодексу законів про працю, який фактично позбавив працівників малих і середніх підприємств багатьох засобів правового захисту. В серпні Зеленський схвалив ці зміни, в останній момент включивши до зазначеного закону застереження про те, що він діятиме лише у період дії воєнного стану в Україні. У грудні Зеленський підписав суперечливий законопроєкт, який розширив повноваження уряду щодо регулювання діяльності медіагруп і журналістів.

 

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА: 22 / 40 (-4)

A. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 9 / 12

 

A1.      Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних і чесних виборів? 4 / 4

 

Президент обирається строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути президентом більше ніж два строки поспіль. На виборах 2019 року, які відбулися у два тури у березні й квітні, Зеленський переміг чинного президента Петра Порошенка, набравши 73,2% голосів у другому турі виборів. При цьому він отримав більшість голосів у всіх областях України, крім однієї. Міжнародні спостерігачі визнали вибори змагальними й чесними попри те, що їх не вдалося провести в Криму та на Східному Донбасі.

 

A2.      Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних і чесних виборів? 3 / 4

 

450 народних депутатів Верховної Ради, однопалатного парламенту України, обираються строком на п’ять років за змішаною системою, за якої половина депутатів обирається за закритими пропорційними списками, а друга половина – в одномандатних округах.

На дострокових виборах до парламенту, що відбулися в липні 2019 року, партія Президента Зеленського «Слуга народу» здобула безпрецедентну більшість – 254 місця, вперше в історії незалежної України перетнувши граничний показник для створення монобільшості. Блок Порошенка, який було перейменовано в партію «Європейська солідарність», отримав лише 25 місць у парламенті. «Опозиційна платформа – За життя» взяла 43 місця, «Батьківщина» – 26, «Голос» – 20.

Вибори загалом були визнані змагальними й чесними, незважаючи на деякі проблеми. Вибори не вдалося провести в Криму й на Східному Донбасі. Внаслідок цього, за результатами виборів у парламенті було заповнено лише 424 з 450 місць. Крім того, близько одного мільйона громадян України не змогли проголосувати через відсутність зареєстрованого місця проживання. Місія Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами вказала на деякі порушення, зокрема «широко поширену практику купівлі голосів, зловживання владою й використання всіх можливих прогалин у законодавстві», що позбавило кандидатів рівних можливостей.

У жовтні 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. Більшість обраних депутатів місцевих рад по всій країні були самовисуванцями. Партія «Слуга народу» програла на виборах голів великих міст, проте зберегла представництво в більшості міських рад. Незважаючи на загалом професійне адміністрування виборчого процесу Центральною виборчою комісією (ЦВК) у період пандемії COVID-19, спостерігачі ОБСЄ знову висловили занепокоєння, зокрема, з приводу численних заяв про підкуп виборців та зловживання державними ресурсами.

 

A3.      Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів? 2 / 4

 

Змішану виборчу систему в парламенті, яка застосовувалася під час минулих виборів, зокрема у 2019 році, критикують за те, що вона є вразливою до маніпуляцій та підкупу виборців. Президент Зеленський намагався запровадити виборчу систему виключно з відкритими партійними списками до виборів народних депутатів 2019 року, однак не зміг заручитися достатньою підтримкою народних депутатів. У грудні 2019 року новий парламент прийняв виборчий кодекс, який частково запровадив пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками як для парламентських, так і для місцевих виборів. Зеленський підписав його наприкінці того ж року.

Місцеві вибори у 2020 році пройшли за новим виборчим кодексом, незважаючи на неодноразове внесення змін до нього протягом того ж року; з-поміж інших змін, внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які не мали зареєстрованого місця проживання, було дозволено голосувати на місцевих виборах, завдяки чому було усунуто одну з прогалин у виборчому законодавстві, що була піддана критиці під час парламентських виборів 2019 року. ЦВК було прийнято рішення не проводити місцеві вибори у 18 територіальних громадах Донецької й Луганської областей на сході України, розташованих поблизу лінії розмежування з непідконтрольними українському уряду територіями. В результаті цього рішення не змогли проголосувати 475 000 виборців-мешканців населених пунктів, які залишилися під управлінням військово-цивільних адміністрацій, що призначаються безпосередньо Президентом України. У грудні 2021 року ЦВК розпочала переговори з військово-цивільними адміністраціями Донецької і Луганської областей щодо можливості проведення там виборів у березні 2022 року, проте ці плани порушило повномасштабне вторгнення російських військ в Україну в лютому.

В умовах воєнного стану, у період його дії забороняється призначення та проведення виборів чи референдумів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Наступні парламентські вибори мали відбутися наприкінці жовтня 2023 року, а наступні президентські – у 2024 році.

 

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 11 / 16 (-1)

B1.      Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп? 2 / 4 (-1)

 

До російського вторгнення у 2022 році в Україні не існувало офіційних перешкод для утворення та діяльності політичних партій, за винятком заборони Комуністичної партії України. Однак у травні 2022 року Зеленський підписав закон про заборону політичних партій, які виправдовують, визнають правомірною або заперечують збройну агресію Росії проти України. Як наслідок, більше десятка політичних партій були визнані «проросійськими» та заборонені, включно з найбільшою опозиційною партією ОПЗЖ. П’ять партій оскаржили це рішення в судах, і деякі аналітики та організації громадянського суспільства висловили занепокоєння з приводу відсутності належних гарантій для запобігання свавільній забороні політичних партій за прискореною процедурою.

Деякі члени заборонених партій знайшли спосіб залишитися на посадах. Низка членів ОПЗЖ вийшли з партії та утворили дві нові депутатські групи «Платформа за життя та мир» (ПЗЖМ) і «Відновлення України» (ВУ). Ці депутати протягом 2022 року неодноразово голосували за підтримку ініціатив Зеленського, демонструючи готовність співпрацювати з провладною партією. Опозиційні фракції у Верховній Раді також об’єдналися в неформальну «оборонну коаліцію» з метою мінімізації внутрішньополітичної боротьби та прискорення ухвалення законів, які мають важливе значення для національної безпеки. У березні Верховна Рада позбавила мандата народного депутата Іллю Киву за підозрою в державній зраді.

На окупованих територіях України російські військові використовували залякування, свавільні затримання та катування, щоб встановити контроль над політичними поглядами та діяльністю й змусити місцеве цивільне населення підкоритися російській владі. На контрольованих російськими військами територіях російські спецслужби складали списки потенційних інакодумців і проводили «фільтрацію» на своїх блокпостах. За свідченнями декого з тих, хто втік з окупованих територій, їх змушували на камеру відмовитися від України й присягнути на вірність Росії. За оцінками, лише за 8 місяців окупації російськими військами на Херсонщині зникло понад 600 людей, які виступали проти окупації.

Законом, який набув чинності у 2016 році, передбачено фінансування політичних партій з державного бюджету, проте він фактично надає переваги вже існуючим партіям над новоствореними. Для отримання фінансування партії повинні набрати не менше 5% голосів виборців. Реєстраційний збір за реєстрацію нової політичної партії є надзвичайно високим порівняно з середнім доходом і прожитковим мінімумом. Партії можуть буть зареєстровані Міністерством юстиції, лише якщо вони зможуть продемонструвати наявність широкої бази підтримки (10 000 підписів громадян України) у двох третинах областей України. Спричинені війною масове переміщення населення та людські втрати у 2022 році створили додаткові виклики для створення політичних партій у майбутньому.

Фінансування політичних партій в Україні залишається непрозорим попри наявність потужних законів, які регулюють це питання. У листопаді 2021 набув чинності закон, який забороняє фінансування політичних партій пов’язаними з політичними силами бізнес-магнатами, відомими як олігархи.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 3 до 2 балів, оскільки російські сили жорстоко придушували політичну діяльність українців на окупованих територіях, а українська влада ввела в дію новий закон, який дозволяє у скорочені строки розглядати справи про заборону діяльності політичних партій, які вважаються «проросійськими».

 

B2.      Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 4 / 4

 

Політичне середовище в Україні відзначається динамічною міжпартійною конкуренцією. Опозиційні сили зберігають представництво в парламенті, і їхній політичній діяльності в цілому не перешкоджають ані адміністративні обмеження, ані судові переслідування. Молодим політичним партіям часто важко конкурувати з уже відомими партіями, які користуються заступництвом та фінансовою підтримкою олігархів.

 

B3.      Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами? 2 / 4

 

Москва зберігала непрямий політичний вплив у деяких східних і південних областях навіть після захоплення нею Криму та окупації частини східної України у 2014 році. Однак масштаби і розмах вторгнення у 2022 році, а також звірства, вчинені російськими військовими проти цивільного населення України, розірвали багато з цих зв’язків, і російська влада тепер переважно застосовує збройну силу для контролю політичної діяльності на підконтрольних їй територіях.

Українські олігархи мають значний прямий або опосередкований вплив на політику, зокрема шляхом фінансової підтримки політичних партій і лобіювання призначення своїх людей на ключові посади в державних структурах. Однак особам, які підпадають під визначення олігархів згідно із законом, який Президент підписав у листопаді 2021 року, було заборонено фінансувати політичні партії.

Попри встановлену виборчим законодавством заборону використання державних ресурсів у виборчих кампаніях, державні посадові особи мали можливість безкарно використовувати адміністративний ресурс під час виборчої кампанії місцевих виборів 2020 року.

 

B4.      Чи мають різні категорії населення (включно з представниками етнічних, расових, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ+-спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 3 / 4

 

Формальних обмежень щодо участі жінок або представників етнічних, расових чи інших меншин у політичному житті не існує. Проте реалізації їхнього права голосувати й висувати свою кандидатуру на виборах заважають такі фактори, як дискримінація, яка стримує від участі в політиці, а для багатьох ромів – відсутність документів, що посвідчують особу. Самовисуванці не можуть балотуватися на посади депутатів місцевих рад у містах з населенням понад 10 тис. осіб. Соціальна дискримінація представників ЛГБТ+-спільноти впливає на їхню здатність брати участь у виборах і політичному процесі. Жорстоке насильство та репресії, які супроводжували російське вторгнення у 2022 році, завадили значущій участі багатьох громадян у політичному житті.

У 2019 році до парламенту було обрано рекордну кількість жінок (87 осіб), проте цей показник склав лише 20% від загальної кількості місць у парламенті. Місцеві вибори, що відбулися в жовтні 2020 року, вперше проводилися з обов’язковою 30-відсотковою ґендерною квотою у виборчих списках партій, проте у місцевих списках кандидатів цієї вимоги дотримано не було. За результатами цих виборів рівень представництва жінок у міських радах склав 30,2%, що свідчить про покращення ситуації порівняно зі складом міських рад попереднього скликання, де цей показник становив 18,1%. Водночас рівень представництва жінок в обласних радах зріс із 15 до 27%.

 

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 4 / 12 (-1)

 

C1.      Чи визначають політику уряду вільно обраний його голова і представники національного законодавчого органу? 2 / 4 (-1)

 

Обрані депутати розробляють і проводять реформи, проте значна кількість ініціатив залишається нереалізованою через спротив впливових бізнес-груп та інших груп з особливими інтересами. Основною перешкодою для ефективного функціонування системи органів державного управління на підконтрольних українській владі частинах території України є корупція.

Обрана влада не може здійснювати повний контроль над українськими територіями, які перебувають під російською окупацією, площа яких після вторгнення у 2022 році склала понад 15% від загальної площі території країни.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 3 до 2 балів, оскільки внаслідок російського вторгнення зменшилася частина території країни, що залишилася під контролем обраної виконавчої та законодавчої влади.

 

C2.      Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 1 / 4

 

Корупція залишається серйозною проблемою, а політична воля до її подолання є нестабільною. Антикорупційні органи неодноразово були вплутані у конфлікти політичного характеру з іншими державними органами та народними обранцями. Рішенням Конституційного Суду, оприлюдненим у 2020 році, було суттєво обмежено повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, що негативно позначилося на його здатності повноцінно виконувати свої функції.

У липні 2022 року, у відповідь на рекомендації, які супроводжували рішення ЄС про надання Україні статусу кандидата, в Україні нарешті було призначено керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яким став досвідчений слідчий Олександр Клименко, за результатами тривалого відбору, що розпочався майже два роки тому, після відставки його попередника. Клименко поновив розслідування низки зупинених справ і відкрив нову справу проти нардепа Андрія Деркача за звинуваченням в отриманні ним грошей від російських спецслужб в обмін на планування підривної діяльності проти України.

У травні 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, згідно з яким особи, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності за корупційні дії, можуть уникнути покарання за умови повного відшкодування завданої ними матеріальної шкоди. Автори законопроєкту, який, як передбачалося, мав діяти у період дії воєнного стану, стверджували, що керувалися бажанням зберегти ресурси правоохоронних органів і поповнити державну скарбницю за рахунок відшкодування шкоди корупціонерами. Критики розцінили цей законопроєкт як лазівку для уникнення корумпованими чиновниками судового переслідування за злочини, вчинені до російського вторгнення у 2022 році.

У червні 2022 року Верховна Рада прийняла антикорупційну стратегію до 2025 року, яка визначає ключові показники результативності виконання заходів та інструменти контролю органів влади. Нова стратегія відображає та передбачає більш тісну координацію між різними антикорупційними інституціями та державними органами, а також вимагає розміщувати у відкритому доступі звіти за результатами моніторингу та оцінки ефективності реалізації антикорупційної політики.

 

C3.      Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 1 / 4

 

З 2014 року Україна досягла значного прогресу в забезпеченні прозорості, зокрема завдяки цифровізації містобудівної галузі та державних закупівель, моніторингу майна і способу життя державних службовців, а також проведенню журналістських розслідувань, однак невирішеною проблемою залишається ендемічна корупція. За оцінками, проведеними у 2021 році, через корупцію держбюджет України втрачає 37 мільярдів доларів на рік. У 2020 році, внаслідок ухвалення рішення Конституційного Суду, було послаблено вимоги до декларування майна; судом було скасовано відповідний закон, а пізніше прийнято новий з розмитими формулюваннями.

Прозорість влади ще більше погіршилася через триваючу війну та воєнний стан. Засідання парламентських комітетів більше не є відкритими для громадськості, як цього зазвичай вимагає закон; місце, час і порядок денний засідань більше не оприлюднюються заздалегідь, нібито з міркувань безпеки.

У травні 2022 року Президент Зеленський запустив ініціативу «United 24» для координації благодійних пожертв на підтримку України. Критики стверджували, що, незважаючи на те, що ця ініціатива є ефективним способом координації іноземної допомоги, вона стала ще одним способом централізації повноважень Офісу Президента, оскільки вважається, що розподіл коштів належить до сфери відповідальності Кабінету міністрів, який за загальним правилом підпорядковується Адміністрації Президента.

 

ДОДАТКОВЕ ДИСКРЕЦІЙНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ 

 

Чи здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи? -2 / 0

 

Під час російської військової кампанії в Україні у 2022 році російська влада відкрито визнавала, що її метою є знищення української державності і підпорядкування значної частини, якщо не всієї, території країни Кремлю. Після відступу російських військ з Київщини, Харківщини та Херсонщини, які і серед інших територій, були виявлені численні свідоцтва злочинів, скоєних російськими військовими, включаючи вибіркові страти, зґвалтування та катування цивільних громадян.

За результатами незалежного правового аналізу, проведеного Інститутом стратегії і політики «New Lines», американським аналітичним центром, і канадською некомерційною організацією «Центр з прав людини ім. Рауля Валленберга», звіт щодо якого був підписаний 30 незалежними експертами, було зроблено висновок, що існують обґрунтовані підстави вважати, що російська держава несе відповідальність за «пряме та публічне підбурювання до скоєння геноциду», і що «схематичний характер звірств», скоєних російськими військовими, вказує на «намір знищити українську національну групу».

На окупованих територіях сходу та півдня України російські війська систематично знищували символи української державності та спадщини, зокрема історичні пам’ятки, музеї, церкви та вивіски з написами українською мовою. Російська окупаційна влада також знищувала українські книги й наказувала вчителям викладати дітям кремлівську версію історії, заперечувати існування української нації та виховувати в українських школярів російський патріотизм.

За оцінками української влади, протягом року до Росії було примусово вивезено 1,2 мільйона українців. Російська влада також відокремлювала українських дітей від батьків і викрадала дітей з українських дитячих будинків, лікарень та інших закладів, примусово вивозячи їх до Росії. У травні 2022 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який спростив процедуру усиновлення українських дітей росіянами; при цьому в Росії заборонено усиновлення дітей з інших країн. Російська влада також ввела грошові виплати за усиновлення дітей, які набули громадянство Росії. За оцінками російських ЗМІ, з окупованих територій України, включно зі Східним Донбасом, до Росії було вивезено близько 480 000 українських дітей.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 0 до −2 балів, оскільки російські сили на підконтрольних їм територіях намагалися знищити українську етнічну та національну ідентичність, частково шляхом захоплення або знищення культурних пам’яток і документів, покарання за використання української мови, а також викрадення й вивезення до Росії сотень тисяч українських дітей.

 

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 28 / 60 (-7)

 

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 9 / 16 (-2)

 

D1.      Чи існують вільні та незалежні ЗМІ? 2 / 4

 

Конституція гарантує свободу слова й вираження поглядів; при цьому наклеп не вважається кримінальним злочином. До війни 2022 року у медіа-просторі спостерігався значний плюралізм думок і піддавалися відкритій критиці влада й ситуація з розслідуваннями щодо впливових людей. Проте значна кількість ЗМІ перебувала у власності й під контролем бізнес-магнатів, які використовували їх як інструмент для просування власних інтересів. Було введено заборону на мовлення низки російських новинних ресурсів та в’їзд їх працівників на територію країни. Різними мовними законами встановлено вимоги до новинних ресурсів щодо створення певного обсягу контенту українською мовою. Заборонено доступ до низки російських новинних каналів, сайтів і платформ соціальних мереж; в усіх інших випадках громадяни України користуються необмеженим доступом до Інтернету.

На початку російського вторгнення в лютому 2022 року українська влада об’єднала всі телеканали в єдиний контрольований владою інформаційний марафон «Єдині новини», який цілодобово транслюється на всіх каналах в Україні. Наприкінці грудня 2022 року Зеленський підписав суперечливий закон, який розширив контроль влади над друкованими та онлайн-ЗМІ, нібито для запобігання потенційному поширенню російської пропаганди. Серед інших положень закон дозволяє владі без рішення суду закривати новинні сайти, які офіційно не зареєстровані як ЗМІ, і низка журналістських організацій назвали його «загрозою свободі слова», диктаторським і відступом від «стандартів Європейського Союзу».

Журналісти в Україні стали мішенями для російських окупантів і продовжують ризикувати життям під час виконання своїх професійних обов’язків. Серед журналістів, які загинули під час висвітлення вторгнення у 2022 році, були як українські, так і іноземні медійники.  За даними Інституту масової інформації (ІМІ), за час російського вторгнення в Україну загинуло 43 журналісти, з них 8 – під час виконання журналістської діяльності і 35 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів.  Комітет з питань захисту журналістів підтвердив загибель щонайменше 13 журналістів під час виконання службових обов’язків протягом року.

 

D2.      Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати ніякої релігії у суспільному і приватному житті? 3 / 4

 

Конституція і закон 1991 року визначають релігійні права, що існують в Україні; ці права загалом поважаються. Проте про прояви дискримінації продовжують заявляти невеликі релігійні групи. Продовжуються акти вандалізму щодо єврейських споруд та кладовищ. Висловлювання атеїстичних переконань може бути підставою для дискримінації.

У 2022 році українська влада заарештувала кілька десятків священнослужителів української гілки Російської православної церкви, однієї з двох найбільших православних церков країни, за звинуваченнями в тому, що вони допомагали російським військовим.

 

D3.      Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 2 / 4 (-1)

 

Законом, прийнятим у 2014 році, було значно послаблено контроль держави у галузі вищої освіти й надано вищим навчальним закладам значно більше свободи у розробці власних навчальних програм і розпорядженні власними фінансовими ресурсами. У 2017 році було прийнято закон, покликаний привести освітню систему країни у відповідність зі стандартами ЄС, проте він викликав критику через положення, які передбачали перехід до 2020 року на навчання українською мовою як основною мовою освітнього процесу у більшості комунальних закладів загальної середньої освіти, що вплине на значну кількість шкіл, в яких навчання ведеться мовами національних меншин.

На окупованих Росією територіях України окупаційна влада змушувала українських учителів викладати предмети за російською навчальною програмою. За повідомленнями вчителів, вони зазнавали погроз, залякувань, а в деяких випадках і катувань за відмову використовувати нав’язану Росією навчальну програму. Російська влада знищувала українські книги й наказувала вчителям навчати дітей кремлівської версії історії, заперечувати існування української нації й виховувати в українських школярів російський патріотизм. Частину вчителів було примусово відправлено на «перекваліфікацію» до Росії. Батькам, які відмовлялися віддавати дітей до шкіл на окупованих російськими військами територіях, погрожували штрафами та позбавленням батьківських прав. У вересні 2022 року російська влада повідомила про відкриття на окупованих територіях України 1422 шкіл для понад 320 тисяч дітей.

На територіях, які були успішно звільнені українськими військами, щодо українських вчителів, які співпрацювали з російською владою, було відкрито кримінальні провадження, оскільки до кримінального кодексу України були внесені зміни, згідно з якими навчання за російською програмою на окупованих територіях України розглядається як форма співпраці з ворогом.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 3 до 2 балів, оскільки російська влада примусово перевела школи на окупованих територіях на російські навчальні програми, а також погрожувала місцевим освітянам і затримувала їх, якщо вони не дотримувалися нових інструкцій.

 

D4.      Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 2 / 4 (-1)

 

Загалом українці відкрито та вільно висловлюють свої думки у приватних розмовах; поділ суспільства на два протилежні табори внаслідок років війни зумовив розбіжність політичних поглядів, особливо в питаннях особистої й національної ідентичності. Далеко не поодиноким явищем є гарячі перепалки в ефірі ЗМІ й випадки насильства щодо осіб, які висловлюють погляди, що вважаються суперечливими, що, ймовірно, призводить до самоцензури серед простих людей.

Через тиждень після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, українські депутати внесли зміни до Кримінального кодексу, додавши до нього положення щодо підстав для звинувачення в колабораціонізмі, зокрема таких, як публічне заперечення громадянином України агресії Росії, пропаганда держави-агресора чи образа честі і гідності українських військовослужбовців. Організації за свободу вираження поглядів та інші групи громадянського суспільства не змогли дати змістовну оцінку цьому проєкту змін чи прокоментувати його по суті. Порушення караються штрафом, позбавленням волі та позбавленням права «обіймати певні посади або займатися певною діяльністю» на строк до трьох років. Станом на кінець року було відкрито понад 2000 справ.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 3 до 2 балів, оскільки влада використовувала нечітко виписаний новий закон для переслідування громадян за звинуваченнями в колабораціонізмі з російськими військовими, публічному запереченні агресії Російської Федерації, поширенні російської пропаганди або образі честі і гідності українських військовослужбовців.

 

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 7 / 12 (-1)

 

E1.      Чи існує свобода зібрань? 3 / 4

 

Конституція гарантує право на мирні зібрання, проте вимагає від організаторів акцій завчасно попереджувати органи влади про проведення демонстрацій. В Україні відсутній закон, який би регламентував порядок проведення демонстрацій і, зокрема, передбачав свободу зібрань.

           Після російського вторгнення в лютому 2022 року українська влада ввела воєнний стан, внаслідок чого, серед інших наслідків, було обмежено конституційну гарантію свободи зібрань. Більшість громадських акцій протесту, які відбулися по всій країні у 2022 році, були проведені на знак протесту проти вторгнення.

 

E2.      Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, а також діяльністю у галузі державного управління? 2 / 4

 

Значна кількість громадських груп мають можливість впливати на прийняття рішень на різних щаблях влади. У 2022 році українське громадянське суспільство мобілізувало значні ресурси для підтримки оборонних та гуманітарних потреб України. Згідно з даними опитування, більше третини від загальної чисельності громадян України зголосилися допомогти співгромадянам або підтримати оборону.

Громадські організації зобов’язані розкривати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів і структуру власності відповідно до законодавства про боротьбу з відмиванням грошей; лідери багатьох груп охарактеризували цю вимогу як втручання в їхню діяльність. У 2022 році в умовах воєнного стану громадським організаціям було заборонено здійснення транскордонних банківських операцій. При цьому Верховна Рада звільнила від оподаткування громадські організації та окремих волонтерів, які перераховували благодійні кошти на користь учасників бойових дій та працівників цивільного захисту. Громадські активісти стикаються з залякуваннями та погрозами; при цьому не всі винні в цих злочинах притягаються до відповідальності правоохоронними органами.

 

E3.      Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 2 / 4 (-1)

 

У країні функціонують профспілки, однак страйки й протести з боку робітників відбуваються нечасто, оскільки найбільшому об’єднанню профспілок, що походить від трудової спілки радянської епохи, на практиці бракує незалежності від уряду та роботодавців. Власники заводів досі мають можливість примушувати своїх робітників голосувати за потрібних їм кандидатів.

У липні 2022 року, попри численні критичні зауваження міжнародної спільноти та національних профспілок, Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Кодексу законів про працю, який фактично позбавив працівників підприємств із чисельністю менше 250 осіб будь-якого правового захисту — надавши роботодавцю право визначати на власний розсуд систему оплати праці, робочий час, а також умови розірвання трудового договору. У серпні Зеленський схвалив ці зміни, в останній момент включивши до зазначеного закону застереження, під тиском з боку профспілок, що ця норма діятиме лише у період дії воєнного стану в країні. За оцінками, зазначені зміни торкнулися понад 70% робочої сили країни. Влада заявила, що новий кодекс має на меті полегшити труднощі, з якими стикаються компанії під час війни, але, зважаючи на те, що відповідний законопроєкт вперше було внесено до парламенту ще у 2021 році, дехто стверджував, що влада прикривається вторгненням для просування дерегуляції.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 3 до 2 балів, оскільки зміни до Кодексу законів про працю обмежили можливість профспілок представляти інтересів працівників і захищати їхні права у період дії воєнного стану. 

 

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 4 / 16 (-2)

 

F1.       Чи існує незалежна судова система? 1 / 4

 

Україна довгий час страждала від корумпованих і політизованих судів, й останні ініціативи з реформування судової системи сповільнились або не виправдали очікувань. У 2020 році Зеленський спробував розпустити Конституційний Суд після того, як той скасував деякі норми антикорупційного законодавства, та відсторонити від посади суддів, які перебували під слідством за обвинуваченнями в корупції, але ці спроби не увінчалися успіхом. У 2021 році Зеленський спробував призначити двох нових суддів Конституційного Суду, проте останній відмовився приводити їх до присяги. 

У червні 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на членство в ЄС. Однією з основних умов для збереження цього статусу є успішне проведення реформи Конституційного Суду, зокрема запровадження прозорого конкурсного процесу відбору суддів. У вересні Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про створення дорадчої групи експертів для відбору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду. Передбачалося, що до складу цієї групи увійдуть як українські, так і міжнародні експерти, проте до неї не планувалося включати представників українського громадянського суспільства.

 

F2.       Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 1 / 4

 

Попри існування гарантій належного здійснення правосуддя, на практиці особи, що мають фінансові ресурси і політичний вплив, можуть уникати судового переслідування за вчинені правопорушення. За інформацією онлайн-бази даних про пенітенціарні системи світу World Prison Brief, станом на жовтень 2021 року у слідчих ізоляторах перебувало 36% ув’язнених. Судді чинять перешкоди розслідуванню корупційних правопорушень високопосадовців, у тому числі корупції у судовій владі.

 

F3.       Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн і заворушень? 0 / 4 (-2)

 

Після того, як на початку квітня 2022 року Збройні сили України вигнали російські війська з Київської області, більшість бойових дій розгорнулася на сході та півдні України. Проте, починаючи з лютого, всі області України стали об’єктами невибіркових ракетних та артилерійських ударів з боку російських військ, які вчинялися як по військових об’єктах, так і по цивільній інфраструктурі. За оцінками, станом на кінець року під російською окупацією перебувало понад 15% території України (включно з Кримом). На окупованих територіях російські військові вчиняли численні порушення прав людини як цивільних осіб, так і комбатантів, зокрема свавільні затримання та насильницькі зникнення, катування, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, а також інші очевидні військові злочини. У квітні з’явилися докази того, що російські війська вчинили різанину мирного місцевого населення в Бучі. Оцінки кількості українських військових і мирних жителів, що загинули протягом року, дуже різнилися. За даними Британської телерадіомовної корпорації, в червні загинуло 3600 цивільних осіб; до кінця року ця цифра, ймовірно, значно зросла.

На початку російського вторгнення Верховна Рада вдалася до надзвичайного заходу, ухваливши закон, який надав можливість цивільним особам отримати вогнепальну зброю для чинення спротиву російській агресії. Тисячі одиниць вогнепальної зброї роздали мирним жителям Київщини, які вступили до лав територіальної оборони, щоб захистити столицю від наступу російських сил. Зважаючи на терміновість ситуації, значну кількість вогнепальної зброї не було належним чином взято на облік, а це означає, що влада не має точних даних щодо загальної кількості зброї, якою володіють цивільні особи. Станом на кінець року на розгляді Верховної Ради все ще перебував новий законопроєкт, спрямований на спрощення реєстрації вогнепальної зброї. Незаконний обіг зброї і боєприпасів з лінії фронту сприяв поширенню зброї по всій Україні, починаючи з 2014 року.

У відповідь на успішні контрнаступи Збройних сил України на півдні та північному сході країни, в останні місяці року російські війська почали інтенсивніше задавати ударів ракетами великої дальності по цивільній інфраструктурі по всій країні, внаслідок чого мільйони українців залишилися без електроенергії, опалення, води та належного житла.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 2 до 0 балів через вторгнення російських військ і ракетні та артилерійські удари, яких вони завдавали як по цивільних, так і по військових об’єктах.

 

F4.       Чи гарантують законодавство, політики та практики рівне ставлення до різних верств населення? 2 / 4

 

Законом 2012 року було запроваджено невичерпний перелік підстав, з яких заборонена дискримінація. Ґендерна дискримінація прямо заборонена конституцією. Однак заходи захисту від дискримінації здійснюються непослідовно. Представники ромської меншини та ЛГБТ+-особи на практиці зазнають значної дискримінації. Роми й ЛГБТ+-особи та групи загалом користуються захистом поліції чи судової системи від спрямованих проти них нападів лише під сильним тиском з боку громадянського суспільства або міжнародних спостерігачів. За повідомленнями правозахисних груп, роботодавці відкрито проявляють дискримінацію по відношенню до працівників за ознаками статі та віку.

Жінкам, які звільнилися з військової служби, важче отримати пенсію, адже до 2018 року їм було заборонено служити в Збройних силах України. Жінки, які служать в армії, також зазнають дискримінації, перебуваючи на військовій службі.

 

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 8 / 16 (-2)

 

G1.      Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 1 / 4 (-2)

 

Внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ, яке розпочалося в лютому 2022 року, протягом року близько третини українців були вимушені залишити свої домівки. Близько п’яти мільйонів шукали притулку за кордоном; за оцінками, близько 13 мільйонів людей залишаються в постраждалих від війни районах, з пошкодженою транспортною та іншою інфраструктурою й підвищеними ризиками безпеки, у тому числі близько 6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Біженці та переміщені особи, крім того, що позбавлені можливості працювати та навчатися через російське вторгнення, піддаються загрозі постраждати від протипіхотних мін і боєприпасів, що не розірвалися, що стримує їх від повернення додому й позначається на веденні сільськогосподарської діяльності.

Російські і пов’язані з Росією сили примусово переміщують українських цивільних осіб, у тому числі дітей, до Росії або окупованих Росією територій України, порушуючи міжнародне право. Вони також піддали тисячі українців принизливій і образливій перевірці безпеки, відомій як «фільтрація», відправивши тих, хто не пройшов ідеологічну перевірку, до таборів.

На початку березня 2022 року в Україні було введено в дію указ про загальну мобілізацію. Відповідно до нової норми більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за межі країни. Жорсткіші обмеження було введено у вересні, коли зазначену заборону було поширено на українських чоловіків-студентів іноземних вишів, що влада пояснювала масовою підробкою документів.

Крім норм щодо мобілізації свобода пересування загалом не обмежується на підконтрольних українській владі територіях. Проте недосконала система реєстрації місця проживання в Україні, яка вимагає від осіб наявності зареєстрованого місця проживання для того, щоб мати можливість отримувати важливі послуги, вже давно створює перешкоди для повної свободи пересування та працевлаштування.

 

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 3 до 1 бала через те, що мільйони людей стали вимушеними переселенцями внаслідок ескалації насильства, спричиненого вторгненням російських військ, а пов’язані з ним загрози, такі як міни, перешкоджали пересуванню цивільного населення всередині країни.

 

G2.      Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних суб’єктів? 2 / 4

 

В останні роки влада вжила заходів для послаблення регулювання приватного бізнесу, проте на бізнес-середовище впливає масштабна корупція. У липні 2021 року набув чинності закон про земельну реформу, яким було скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до цього закону наразі право купувати й продавати землі сільськогосподарського призначення мають лише фізичні особи-громадяни України; юридичні особи зможуть купувати такі землі з 2024 року, якщо їх учасниками є лише громадяни України.

 

G3.      Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 3 / 4

 

Влада загалом не обмежує соціальні свободи особистості, проте одностатеві шлюби в Україні і досі офіційно не визнаються. У зв’язку з триваючою російською військовою агресією набули нагальності заклики до легалізації одностатевих шлюбів в Україні, що дало б одностатевим партнерам поранених і загиблих військових такі ж права та пільги, що й гетеросексуальним парам. Оскільки Конституцію України, згідно з якою шлюб «ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», не можна змінювати під час війни, у 2022 році Зеленський попросив прем’єр-міністра напрацювати правовий механізм визнання цивільних партнерств, який би надавав одностатевим партнерам більшість прав шлюбу.

            Масштабним явищем залишається домашнє насильство, а працівники поліції неналежним чином реагують на поодинокі звернення осіб, які постраждали від таких правопорушень. Однак у липні 2022 року Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію, міжнародну угоду Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

 

G4.      Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 2 / 4

 

Продовжується практика торгівлі жінками в межах країни й за її кордоном для заняття проституцією. ВПС є особливо уразливими до сексуальної експлуатації та примусової праці.

У зв’язку з прийняттям змін до Кодексу законів про працю у липні 2022 року виникла загроза погіршення умов праці для працівників підприємств із чисельністю менше 250 осіб, адже нова редакція цього Кодексу позбавляє працівників правового захисту і надає роботодавцю право визначати на власний розсуд систему оплати праці, робочий час, а також умови розірвання трудового договору.