Примітка

У звіті «Свобода у світі» оцінюється рівень політичних прав та громадянських свобод на окремій географічній території, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб’єктів чи іноземних сил. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким, як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння. Для отримання детальнішої інформації див.  методологію звіту та розділ «Поширені запитання».

Загальний огляд

На початку 2014 року російські сили вторглись до автономного українського регіону Крим та швидко анексували його до складу Російської Федерації за результатами референдуму, який було широко засуджено як такий, що був проведений з порушенням міжнародного законодавства. Окупаційна влада жорстко обмежує політичні та громадянські права, знищила незалежні ЗМІ та застосовує антитерористичне й інше законодавство проти політичних опонентів режиму. Значну кількість українців було депортовано або в інший спосіб змушено залишити територію Криму. Представники корінної кримськотатарської меншини, багато хто з яких продовжує відкрито виступати проти російської окупації, зазнають жорстких репресій з боку органів влади.

Головні події 2020 року:

• У березні, у відповідь на пандемію COVID-19, кримська влада ввела суворі обмеження на проведення зібрань, але вони застосовувалися вибірково, оскільки військовий парад, що відбувся в червні на честь перемоги СРСР у Другій світовій війні, пройшов, за наявною інформацією, без особливих змін. У вересні медичні працівники звинуватили місцеву владу в поданні недостовірної інформації про кількість померлих від COVID-19.
• У вересні Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило доповідь щодо ситуації з правами людини в Криму, в якій вказало на такі порушення, як продовження свавільних затримань та обшуків, катування затриманих, втручання у роботу журналістів, порушення принципів належного здійснення правосуддя та інші серйозні правопорушення.
• У березні місцеві суди винесли перші вироки про тюремне ув’язнення «Свідків Єгови» за їхню релігійну діяльність, зокрема засудили одного з членів цієї релігійної організації до шести років позбавлення волі за спробу організації приходу. У вересні суд  задовольнив апеляцію прокуратури та виніс вирок про позбавлення волі іншого послідовника «Свідків Єгови».

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА: −2 / 40

A. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 0 / 12

A1.      Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних та чесних виборів? 0 / 4

Згідно з адміністративно-територіальним поділом, запровадженим Росією, Кримський півострів поділяється на Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, портове місто, населення якого складає близько 436 600 осіб. У Севастополі переважно функціонують такі ж політичні інститути, що й на решті території Криму.

Голова Республіки Крим обирається її законодавчим органом, Державною радою Криму, строком на п’ять років і не може займати цю посаду більше ніж два строки поспіль. Законодавчий орган обирає голову Республіки Крим з числа кандидатів, поданих президентом Російської Федерації. В жовтні 2014 року депутати Державної ради провівши вибори, які не відповідали демократичним стандартам, одностайно обрали головою республіки Сергія Аксьонова. (Аксьонов очолював керівництво Криму з лютого 2014 року, коли група озброєних осіб змусила депутатів обрати його прем’єр-міністром під загрозою застосування зброї). Його було одноголосно переобрано на новий строк у 2019 році.

Місія Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами зазначила, що голосування на виборах Президента України, які проводилися у два тури в березні та квітні 2019 року, не вдалось організувати в Криму.

A2.      Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних та чесних виборів? 0 / 4

До складу Державної ради, яка обирається строком на п’ять років, входить 75 депутатів. Дві третини депутатів обираються за партійним списком, а одна третина – в одномандатних округах. До участі у виборах до законодавчого органу у 2014 році за розробленою в Росії Конституцією були допущені лише ті партії, які підтримували російську окупацію, тоді як проукраїнським партіям було заборонено брати участь у виборах. Умови, в яких відбувалися вибори у вересні 2019 року, були схожими на ситуацію з попередніми виборами, хіба що керівна партія Росії «Єдина Росія» втратила частину підтримки, отримавши 60 місць у парламенті порівняно з 70 місцями на попередніх виборах. Ультранаціоналістична Ліберально-демократична партія Росії (ЛДПР) здобула 10 місць, а Комуністична партія – 5.

Місія ОБСЄ зі спостереження за виборами зазначила, що голосування на парламентських виборах в Україні в липні 2019 року не вдалось організувати в Криму. Аналогічним чином, жителі Криму не змогли взяти участь у місцевих виборах, що відбулися в Україні в жовтні 2020 року.

A3.      Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів 0 / 4

Російська окупаційна влада налаштувала виборчу систему на забезпечення максимального контролю з боку Москви. Вибір законодавцями голови уряду обмежується кандидатами, обраними російським Президентом. На виборах до законодавчого органу опозиційним силам відмовляють у реєстрації ще до початку голосування, що залишає виборцям вибір – утриматись від голосування чи підтримати проросійських кандидатів.

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 0 / 16

B1.      Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп? 0 / 4

Українські політичні партії перебувають під забороною, що дозволяє правлячій партії Росії та іншим схваленим Кремлем фракціям домінувати у політичній системі. Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ), місцева поліція та загони проросійської «самооборони» вдаються до залякувань та переслідувань з метою заглушити будь-яку політичну мобілізацію проти чинного уряду чи анексії Криму Росією.

Як і в Росії, влада на місцях послідовно вживає жорстких заходів щодо опозиційної політичної діяльності. Кримські татари продовжують висловлювати незгоду з російською окупацією та відкрито виступати проти неї, але ризикують стати об’єктами переслідувань, арештів та ув’язнення через свої дії. Інші опозиційні діячі також стикаються з залякуваннями та поліцейським стеженням. На початку 2018 року в Криму за звинуваченнями у тероризмі було затримано Євгенія Каракашева, опозиційного політичного активіста. В квітні 2019 року російський суд засудив його до 6 років позбавлення волі. У жовтні 2019 року в Криму було затримано проукраїнського активіста Олега Приходька, якому було висунуто звинувачення в тероризмі; станом на кінець 2020 року суд над ним ще тривав.

B2.      Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 0 / 4

Оскільки українським політичним партіям заборонено брати участь у виборах, а Росія жорстко контролює політичну та електоральну системи, в Криму відсутня можливість формування, конкуренції чи приходу до влади реальної політичної опозиції.

B3.      Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами? 0 / 4

Сергія Аксьонова, голову уряду, спочатку було призначено на посаду російськими силовими структурами, й подальші вибори відбулись під пильним контролем з боку російського уряду, що здійснював тиск на громадян з метою примусу до голосування. З-поміж інших порушень, під час російських парламентських виборів 2016 року працівникам державного та приватного сектору погрожували звільненням з роботи у випадку, якщо вони не братимуть участі у голосуванні. Під час президентських виборів у Росії в березні 2018 року та місцевих виборів у вересні 2019 року працівники державного сектору знову стикалися з погрозами звільнення з роботи за неучасть у голосуванні.

B4.      Чи мають різні категорії населення (включно з представниками етнічних, расових, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ+-спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 0 / 4

Російська окупаційна влада відмовляє у повній реалізації політичних прав всім жителям Криму, але до кримських татар та етнічних українців ставляться з особливою підозрою, і вони стають об’єктами більш жорстких переслідувань, ніж етнічні росіяни.

У 2014 році органами влади було закрито штаб-квартиру Меджлісу, представницького органу кримських татар. Відтоді було заборонено в’їзд до Криму чинному голові Меджлісу Рефату Чубарову і лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. У 2016 році Меджліс було офіційно заборонено рішенням Верховного суду Криму. У березні 2020 року Чубарова було звинувачено в організації масових заворушень у 2014 році, а в квітні було пред’явлено звинувачення Джемілєву – у «незаконному перетині державного кордону Російської Федерації». Станом на кінець року обидві справи ще перебували на розгляді.

Заборона українських політичних партій залишає етнічних українців без будь-якого вагомого представництва.

Жінки формально мають рівні політичні права, однак на практиці залишаються недостатньо представленими на керівних посадах, тоді як урядовці виявляють низьке розуміння проблем гендерної рівності та низьку зацікавленість у їх вирішенні. Після виборів, які відбулися у вересні 2019 року, жінки отримали 21% місць у Державній раді.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 0 / 12

C1.      Чи визначають політику уряду вільно обраний його голова і представники національного законодавчого органу? 0 / 4

Усі значні політичні рішення приймаються в Москві і виконуються представниками російського Президента Путіна в Криму або місцевою владою, яка не була вільно обрана і є підзвітною Кремлю.

C2.      Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 0 / 4

У Криму розповсюджена корупція, яка має місце на найвищих щаблях влади. Загалом, спроби розслідувань та судового переслідування корупції не є належними. Деякі представники підтримуваної Росією влади, включно з Аксьоновим, відомі своїми зв’язками з організованою злочинністю. В останні роки ФСБ Роcії арештувала низку кримських державних службовців у ході показової кампанії з протидії незаконному збагаченню; значна кількість арештів стала реакцією на повідомлення про привласнення місцевою владою коштів, виділених Росією на підтримку окупації. Однак деякі з арештів здійснювалися в рамках внутрішньої боротьби між кримськими та російськими службовцями за контроль над ресурсами півострова.

C3.      Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 0 / 4

Зважаючи на суворий контроль над медіа та невелику кількість інших способів контролю за діяльністю службовців, жителям складно отримати інформацію щодо функціонування власного уряду. Бюджетні процеси є непрозорими, а внесок громадянського суспільства, яке, у свою чергу, перебуває під низкою заборон, є обмеженим.

Аналогічним чином, влада приховує справжню ситуацію з пандемією COVID-19. У вересні 2020 року медичні працівники в Криму повідомили, що окупаційна влада занижує статистику смертності від коронавірусу. У жовтні колишній голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що російська влада приховує об’єктивну картину захворюваності та смертності внаслідок пандемії, та повідомив, що медичні установи в Севастополі переповнені настільки, що деяким хворим відмовляють в госпіталізації.

 ДОДАТКОВЕ ДИСКРЕЦІЙНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ

Чи здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи? -2 / 0

З початку окупації російський уряд вжив рішучих кроків для зміцнення домінування етнічних росіян на півострові та маргіналізації української і кримськотатарської громад. Виключення української мови зі шкільних програм і закриття більшості храмів Української Православної Церкви з 2014 року є показовими прикладами спроби русифікації населення.

Політика російських та місцевих проросійських урядовців та їхні дії у Криму призвели до притоку сотень тисяч людей з Росії, включно з російськими військами, цивільним персоналом та їхніми родинами. Також до Криму прибули люди, вимушено переміщені через бойові дії та погіршення економічної ситуації у східній Україні, де проживає багато етнічних росіян. Українські громадяни з Криму були призвані на обов’язкову військову службу в російській армії, що є порушенням міжнародного законодавства. До 2020 року до лав російської армії було призвано більш ніж 25 000 кримчан, велику кількість яких було відправлено на військову службу далеко від Криму.

Одночасно з цим, політичні переслідування призвели до відтоку етнічних українців та кримських татар. У 2014 році Росія впровадила політику масової російської натуралізації всіх мешканців Криму всупереч міжнародному законодавству. Після того, як така політика вступила в дію, жителі Криму мали лише 18 днів на відмову від російського громадянства. Українських громадян, значна кількість яких довгий час проживала на півострові та мала там найближчих родичів, продовжують депортувати з Криму, часто через відмову від російського громадянства.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 9 / 60 (−1)

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 2 / 16 (−1)

D1.      Чи існують вільні та незалежні медіа? 0 / 4

Свободу ЗМІ у Криму значно обмежено. На додаток до інших обмежувальних норм російського законодавства, положення кримінального кодексу передбачає позбавленні волі за публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії, що трактується як заборона висловлювань проти анексії, в тому числі й у медіа.

Журналісти в Криму знаходяться під загрозою переслідувань, арештів та ув’язнення за виконання своєї роботи. У 2019 році кримськотатарського громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова було засуджено до двох з половиною років позбавлення волі за розміщений ним у 2013 році відеоролик в YouTube про діяльність панісламського руху «Хізб ут-Тахрір», який прагне створити халіфат, але не застосовує насильство для його досягнення; ця група на законних підставах діє в Україні, але визнана терористичною організацією в Росії. На своєму каналі в YouTube Мемедемінов останнім часом висвітлював репресії проти кримських татар. Мемедемінов вийшов на свободу з російської в’язниці у вересні 2020 року. У грудні місцевий суд заочно засудив до 19 років ув’язнення Ленура Іслямова, власника кримськотатарського телеканалу ATR, за «диверсію».

Незалежні та проукраїнські медіа більше не функціонують на півострові відкрито. У результаті розпочатого в 2015 році процесу реєстрації, який відбувався під наглядом Роскомнадзору, російського регулятора у сфері медіа та телекомунікацій, кількість медіа-ресурсів у Криму було фактично зменшено більш ніж на 90%. Окупаційна влада відрізала на території доступ до українського телебачення, а інтернет-провайдери у Криму повинні дотримуватися драконівських норм російського законодавства про ЗМІ. У 2020 році російська влада продовжила блокувати низку українських новинних сайтів, а також глушити сигнали українських радіостанцій, транслюючи російські радіопрограми на тих самих частотах. У доповіді УВКПЛ за 2020 рік зазначено, що російські правоохоронці продовжують втручатися у журналістську діяльність.

D2.      Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати ніякої релігії у суспільному і приватному житті? 0 / 4 (−1)

Окупаційна влада примусила релігійні організації перереєструватись відповідно до нового законодавства, у такий спосіб значно зменшивши кількість зареєстрованих груп. Реєстрацію всіх 22 приходів «Свідків Єгови» було скасовано після ухвалення рішення Верховним Судом Росії у 2017 році, яким було визнано факт порушення цим об’єднанням законодавства про боротьбу з екстремізмом. У березні 2020 року місцеві суди почали виносити вироки про тюремне ув’язнення послідовникам «Свідків Єгови» за їхню діяльність. Того ж місяця одного зі «Свідків Єгови» засудили до шести років позбавлення волі за спробу організації приходу. У вересні Верховний суд Криму задовольнив апеляцію прокуратури і засудив іншого «Свідка Єгови» до шести років колонії за його релігійну діяльність.

Мечетям, що мали зв’язки з кримськими татарами, було відмовлено у реєстрації, а мусульмани зазнають дискримінації на рівні законодавства. У 2020 році щонайменше 10 кримських татар було засуджено до позбавлення волі за звинуваченнями в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». У звіті місцевої громадської організації «Кримська правозахисна група», опублікованому в грудні 2020 року, окремо повідомлялося про позбавлення волі в листопаді 69 осіб за звинуваченнями в участі в «екстремістських» мусульманських організаціях.

Окупаційна влада конфіскувала численні об’єкти нерухомості в Криму, що належали Православній Церкві України (ПЦУ); у червні 2019 року де-факто суд ухвалив рішення про розірвання договору оренди приміщень відомого кафедрального собору в Сімферополі, який було укладено з українською владою; цей собор був останнім оплотом української церкви в Криму. (Раніше того ж року співробітники поліції затримали в Сімферополі українського архієпископа Климента, але через кілька годин його звільнили під тиском міжнародної спільноти.) У липні 2020 року влада наказала знести менший храм ПЦУ, розташований в Євпаторії.

Зміни в рейтингу: Рейтинг знизився з 1 до 0 балів через посилення переслідування мусульман, вірян Української православної церкви та «Свідків Єгови».

D3.      Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 1 / 4

Школи в Криму працюють за російською навчальною програмою. Школярі в Криму зазнають впливу російської військової пропаганди. В останні роки частина школярів пройшла військову підготовку. Викладання українською мовою було практично повністю скасовано. Рішенням, винесеним у 2017 році, Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію забезпечити доступ до освіти українською мовою, однак місцева влада не виконала це зобов’язання. Доступ до освіти кримськотатарською мовою є більш стабільним і лише незначною мірою скоротився з 2014 року.

D4.      Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 1 / 4

За наявними повідомленнями, ФСБ заохочує місцевих жителів доносити на осіб, які висловлюються проти анексії Криму, а атмосфера страху і залякування значно сприяє уникненню обговорення політичних питань у приватних розмовах. Відомо, що влада здійснює моніторинг коментарів у соціальних мережах. ФСБ часто відкриває кримінальні провадження проти осіб, які критикують окупацію та утиски кримських татар.

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 1 / 12

E1.      Чи існує свобода зібрань? 0 / 4

Свобода зібрань значною мірою обмежена. Публічні заходи не можуть проводитись без дозволу влади, і кримською владою відведено лише 366 місць, де можливе їх проведення. У наданні дозволу на проведення демонстрацій часто відмовляють, а у випадку, якщо протести все ж відбуваються, учасників нерідко заарештовують. Співробітники поліції іноді завчасно вручають активістам попередження з погрозами адміністративного або кримінального переслідування за проведення несанкціонованих заходів. Низку таких попереджень вручили кримськотатарським активістам перед роковинами депортації кримських татар за часів сталінського режиму та напередодні святкування Дня кримськотатарського прапора.

У березні 2020 року влада продовжила дію обмежень на проведення масових зібрань у відповідь на пандемію COVID-19, але застосовувала ці обмеження вибірково. Військовий парад, що відбувся в червні з нагоди 75-ї річниці перемоги СРСР у Другій світовій війні, пройшов без особливих змін. Натомість Венеру Мустафаєву, матір ув’язненого правозахисника Сервера Мустафаєва, звинуватили у порушенні обмежень, введених у зв’язку з COVID-19, через проведення нею одноосібної акції протесту в м. Бахчисарай у вересні, за що в грудні її було оштрафовано.

E2.      Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, а також діяльністю у галузі державного управління? 0 / 4

Де-факто влада, включно з ФСБ, проводить репресії проти всіх незалежних політичних і громадських організацій. Громадські організації (ГО) підпадають під дію жорстких російських законів, які допускають втручання держави в діяльність ГО і забороняють їх фінансування з іноземних джерел. Лідери ГО регулярно стають жертвами переслідувань та арештів через свою діяльність.

У вересні 2020 року до 14 років колонії суворого режиму було засуджено Сервера Мустафаєва, координатора ГО «Кримська солідарність», за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір».

E3.      Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 1 / 4

Права профспілок формально захищені російським законодавством, проте на практиці вони обмежені. Як і в Україні та Росії, роботодавці часто мають можливість вдаватися до дискримінаційних дій, спрямованих проти профспілок, та порушувати права, надані колективним трудовим договором. Проросійська влада погрожувала націоналізувати майно, що належало профспілкам у Криму.

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 0 / 16

F1.       Чи існує незалежна судова система? 0 / 4

В Криму, що перебуває під владою Москви, діє судова система РФ, якій бракує незалежності і яка фактично підпорядковується виконавчій владі. Російським законодавством заборонено подвійне громадянство держслужбовців, і кримські судді були вимушені отримати російське громадянство, щоб повернутися на свої посади після анексії Криму.

В останні роки російських суддів почали переводити з Росії на роботу в Крим. Ці судді регулярно ухвалюють політично вмотивовані рішення щодо мешканців, які виступають проти анексії.

F2.       Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 0 / 4

Російська влада замінила українське законодавство російським. У грудні 2020 року президент Росії Путін підписав зміни до кримінального кодексу, якими передбачено більш суворе покарання за «порушення» територіальної цілісності Росії або «відчуження» частини її території.

Місцева влада продовжує переміщати багатьох затриманих та ув’язнених з окупованого Криму до Росії, що є порушенням міжнародного законодавства; у доповіді УВКПЛ за 2020 рік зазначається, що справи проти осіб, обвинувачених у приналежності до заборонених релігійних груп, шпигунстві або здійсненні диверсій, часто розглядаються військовим судами РФ.

Поширеним явищем є свавільні арешти та затримання, жорсткі методи допитів, фальсифікація доказів, тиск, спрямований на відмову від допомоги адвокатів, та несправедливі судові процеси. У доповіді УВКПЛ зазначено, що під час проваджень у військових судах останні практично завжди стають на бік сторони обвинувачення, а також окремо вказано, що призначені державою захисники, які беруть участь у справах, що розглядаються в Криму, досить часто є не ефективними.

F3.       Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн та заворушень? 0 / 4

Російська окупаційна влада широко застосовує щодо затриманих тортури та інші знущання. У доповіді УВКПЛ за вересень 2020 року йдеться про випадки «імітації страти, побиття, ураження електричним струмом та сексуального насильства». Жертви катувань не мають правового захисту, що дозволяє силовикам діяти безкарно.

Пенітенціарні заклади часто переповнені та не мають належних санітарних умов, а особи, які перебувають під вартою, не отримують необхідної медичної допомоги; Сервер Мустафаєв та ще двоє заарештованих не отримали своєчасного медичного лікування після того, як захворіли на ГРВІ у березні 2020 року.

Напруга, що триває у відносинах між Росією та Україною, ставить під загрозу безпеку Криму. У листопаді 2018 року російські силовики атакували і захопили три українських судна в акваторії Чорного моря поблизу берегів Криму, коли ті намагались увійти в Азовське море через Керченську протоку. Після цього Росія взяла 24 українських військовослужбовців під варту; їх було звільнено з полону у вересні 2019 року в рамках обміну утримуваними особами. (Ще в травні Міжнародний трибунал з морського права ухвалив рішення, яким зобов’язав Росію звільнити моряків.) Росія продовжує проводити в Криму масштабні військові навчання.

F4.       Чи гарантують законодавство, політики та практики рівне ставлення до різних верств населення? 0 / 4

Додатково до дискримінації та переслідувань на офіційному рівні, спрямованих проти етнічних українців та кримських татар, жінки зазнають фактичної дискримінації на робочому місці, а правова ситуація, в якій знаходяться ЛГБТ+ люди, тільки погіршилась під час російської окупації. Після 2014 року Крим почав підпадати під дію російського закону 2013 року, яким було заборонено поширення інформації, яка пропагандує «нетрадиційні сексуальні стосунки», що значно обмежує діяльність ЛГБТ+ людей та організацій.

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 6 / 16

G1.      Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 1 / 4

Окупаційна влада намагалася змусити мешканців Криму прийняти російське громадянство і здати українські паспорти. Тим, хто цього не зробить, загрожує звільнення з роботи, позбавлення майнових прав, заборона виїзду на материкову частину України та за кордон, а також, у кінцевому підсумку, депортація як іноземних громадян.

G2.      Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних суб’єктів? 1 / 4

Майнові права в Криму погано захищені, і анексія Криму Росією мала наслідком перерозподіл майна на користь російських і проросійських суб’єктів. Після окупації майно багатьох українських компаній було конфісковане російською владою. У травні 2018 року суд у Гаазі зобов’язав Росію виплатити 159 млн. доларів США компенсації українським компаніям, майно яких було конфісковано. Власність кримських татар, які повернулися в 90-х рр., після масової депортації радянської епохи, та побудували домівки без дозволу, також є вразливою до конфіскації з боку російської влади.

У березні 2020 року Путін підписав указ, який забороняє іноземцям володіти земельними ділянками в окремих районах території Кримського півострова; указ також містить нові обмеження майнових прав, які не поширюються на жителів Криму, що мають російські паспорти.

G3.      Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 2 / 4

Домашнє насильство залишається серйозною проблемою в Криму, і російське законодавство не забезпечує належного захисту від нього. У 2017 році Путін підписав закон, що частково декриміналізує домашнє насильство в Росії, впроваджуючи лише невисокі штрафи та адміністративне затримання на короткий строк за діяння, що не спричинили тяжких тілесних ушкоджень. Російським законодавством не визнаються одностатеві шлюби або цивільні партнерства.

G4.      Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 2 / 4

Економічні можливості з часу окупації залишаються обмеженими у зв’язку з міжнародними санкціями, обмеженнями торгівлі з материковою Україною та залежністю від торгівлі з Росією. Проблеми забруднення довкілля в Криму пов’язані з викидом діоксиду сірки на хімічному заводі, що стався у 2018 році, внаслідок чого було евакуйовано 4 000 дітей з м. Армянська. Викиди були знову зафіксовані у 2019 році. Доступ жителів до товарів та послуг залишається ускладненим, а ключові галузі промисловості, такі як туризм та сільське господарство, знаходяться у стані стагнації.

Так само як в Україні та Росії, робітники-мігранти, жінки та діти є вразливими до торгівлі людьми з метою примусової праці або сексуальної експлуатації.