Примітка

У звітах «Свобода у світі» оцінюється стан політичних прав і громадянських свобод на окремій географічній території незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб’єктів чи іноземних сил. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким, як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння. Для отримання більш детальної інформації див. методологію звіту та розділ «Поширені запитання».

Загальний огляд

На початку 2014 року російські війська вторглися до автономного українського регіону Крим та швидко анексували його, включивши до складу Російської Федерації за результатами референдуму, який було широко засуджено як такий, що був проведений з порушенням норм міжнародного права. Окупаційна влада жорстко обмежує політичні та громадянські права, знищила незалежні ЗМІ та застосовує антитерористичне й інше законодавство проти політичних опонентів режиму. Значна кількість українців була депортована або в інший спосіб змушена залишити територію Криму. Багато представників корінної кримськотатарської меншини, які продовжують відкрито виступати проти російської окупації, зазнають жорстких репресій з боку органів влади.

Головні події 2023 року

• За повідомленнями, російські військові викрали в Херсонській області та насильно доправили українського журналіста та активіста Сергія Цигіпу до окупованого Криму, де його було засуджено до 13 років позбавлення волі за звинуваченнями в шпигунстві.  
• Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) задокументувало ще понад 100 випадків примусового переміщення до Криму осіб, затриманих на інших окупованих територіях України в період з липня 2022 року по червень 2023 року. Окупаційна влада відкриває нові слідчі ізолятори, які, за даними Кримської правозахисної групи (КПГ), призначені для жертв насильницьких зникнень.
•  Переслідування кримських татар за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі тривало. У серпні 23 кримських татар були затримані за звинуваченням у незаконному протесті після того, як вони спробували відвідати судове засідання у справі кримськотатарських активістів, яких звинувачують у тероризмі.
• У липні Росія прийняла закон – який в умовах окупації набув чинності у Криму – про заборону «медичних втручань, спрямованих на зміну статі людини». У листопаді Верховний суд Росії свої рішенням оголосив «міжнародний громадський рух ЛГБТ» «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність на території РФ; це рішення також стало чинним в окупованому Криму.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА: −2 / 40

A.        ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС: 0 / 12

A1.      Чи був чинний голова уряду або іншого головного національного органу обраний шляхом вільних і чесних виборів? 0 / 4

Згідно з адміністративно-територіальним поділом, запровадженим Москвою, Кримський півострів поділяється на Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь – портове місто з населенням понад 500 000 осіб. У Севастополі переважно функціонують такі самі політичні інститути, що й на решті території Криму.

Голова Республіки Крим обирається її законодавчим органом – Державною радою Криму – строком на п’ять років і не може займати цю посаду більше ніж два строки поспіль. Законодавчий орган обирає голову Республіки Крим з числа кандидатів, поданих президентом Російської Федерації. У жовтні 2014 року депутати Державної ради, провівши вибори, які не відповідали демократичним стандартам, одностайно обрали головою республіки Сергія Аксьонова. (Аксьонов очолював керівництво Криму з лютого 2014 року, коли група озброєних осіб змусила депутатів обрати його прем’єр-міністром під загрозою застосування зброї). Його було одноголосно переобрано на новий строк у 2019 році.

У 2018 році в Криму під жорстким контролем влади було проведено голосування на виборах президента РФ; водночас з моменту початку російської окупації в 2014 році жителі Криму не мали можливості брати участь у виборах президента України.

A2.      Чи були чинні представники національного законодавчого органу обрані шляхом вільних та чесних виборів? 0 / 4

До складу Державної ради, яка обирається строком на п’ять років, входить 75 депутатів. Дві третини з них обираються за партійним списком, а одна третина – в одномандатних округах. До участі у виборах до законодавчого органу в 2014 та 2019 роках за розробленою в Росії конституцією Криму були допущені лише ті кандидати, які підтримували російську окупацію, тоді як проукраїнським партіям заборонили брати участь у виборах. Правляча партія РФ «Єдина Росія» втратила частину підтримки в 2019 році, отримавши 60 місць у парламенті, порівняно з 70 на попередніх виборах. Ультранаціоналістична Ліберально-демократична партія Росії отримала 10 місць, а Комуністична партія – 5.

У 2016 та 2021 роках в Криму відбулися недемократичні вибори до Державної думи РФ, у той час як жителі Криму позбавлені можливості брати участь у виборах до Верховної Ради України та місцевих виборах з моменту початку російської окупації в 2014 році. 12 місць в українському парламенті від Криму залишаються вакантними.

A3.      Чи є виборче законодавство та виборчий процес справедливими, і чи забезпечується їх неупереджена реалізація компетентними органами з організації та проведення виборів? 0 / 4

Російська окупаційна влада налаштувала виборчу систему на забезпечення максимального контролю з боку Москви. Вибір законодавцями голови уряду обмежується кандидатами, запропонованими російським президентом. На виборах до законодавчого органу опозиційним силам відмовляють у реєстрації ще до початку голосування, що залишає виборцям вибір – або утриматися від голосування, або підтримати проросійських кандидатів.

B. ПОЛІТИЧНИЙ ПЛЮРАЛІЗМ ТА УЧАСТЬ: 0 / 16

B1.      Чи мають право громадяни об’єднуватися в різні політичні партії або інші конкурентні політичні групи за власним вибором, і чи є система вільною від незаконних перепон для утворення і припинення діяльності таких конкурентних партій та груп? 0 / 4

Українські політичні партії перебувають під забороною, що дозволяє партії «Єдина Росія» та іншим схваленим Кремлем фракціям домінувати в політичній системі. Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ), місцева поліція та загони проросійської «самооборони» вдаються до залякувань і переслідувань аби придушити можливість будь-якої політичної мобілізації проти чинного уряду чи російської анексії Криму.

Політичні активісти, які підтримують територіальну цілісність України або пов'язані з російськими опозиційними діячами, такими як Олексій Навальний, стикаються з поліцейським стеженням, арештами та засудженнями до тривалих термінів ув'язнення в російських виправних колоніях. У 2022 році російський парламент прийняв нові закони, які криміналізували поширення «неправдивої інформації» або критичні висловлювання про збройні сили РФ, фактично оголосивши поза законом антивоєнні виступи та піддавши політичних дисидентів ще одній формі репресій. У березні 2023 року Державна рада Криму ухвалила поправку, яка дозволяє звільняти чиновників, якщо їх було визнано «іноземними агентами» відповідно до російського законодавства. Поправка також забороняє тим, кого визнано «іноземним агентом», здійснювати пожертви для політичних партій.

B2.      Чи має опозиція реальну можливість збільшити рівень своєї підтримки або отримати владу шляхом виборів? 0 / 4

Оскільки українським політичним партіям заборонено брати участь у виборах, а Російська влада жорстко контролює політичну та електоральну системи, в Криму відсутня можливість формування, конкуренції чи приходу до влади реальної політичної опозиції.

B3.      Чи є політичний вибір громадян вільним від домінування позаполітичних сил або політичних сил, які користуються позаполітичними засобами? 0 / 4

Главу уряду Сергія Аксьонова спочатку було призначено на посаду російськими силовими структурами, а подальші вибори відбулися під пильним контролем з боку російського уряду, що здійснював тиск на громадян з метою примусу до голосування. З-поміж інших порушень, під час виборів президента Росії в 2018 році та місцевих виборів у 2019 році працівникам державного сектору погрожували звільненням з роботи в разі, якщо вони не братимуть участі в голосуванні. Під час виборів до Держдуми в 2021 році директори шкіл отримали вказівки чинити тиск на своїх підлеглих, щоб ті зареєструвалися для голосування і віддали свій голос за «Єдину Росію».

B4.      Чи мають різні категорії населення (включно з представниками етнічних, расових, релігійних, ґендерних груп, ЛГБТ+ спільноти та інших груп) повні політичні права та виборчі можливості? 0 / 4

Окупаційна влада відмовляє у повній реалізації політичних прав усім жителям Криму, але до кримських татар та етнічних українців ставиться з особливою підозрою, тож вони стають об’єктами більш жорстких переслідувань, ніж етнічні росіяни.

У 2014 році органами влади було закрито штаб-квартиру Меджлісу – представницького органу кримських татар. Відтоді було заборонено в’їзд на територію півострова чинному голові Меджлісу Рефату Чубарову та лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. У 2016 році Меджліс було офіційно заборонено рішенням Верховного суду Криму. Деякі громадські діячі, пов'язані з Меджлісом, були заочно засуджені підконтрольними Росії судами, а інші були заарештовані та ув'язнені. У 2022 році першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова було засуджено до 17 років позбавлення волі.

Заборона українських політичних партій майже позбавила етнічних українців вагомого представництва, а посилення репресій після повномасштабного вторгнення Москви в Україну в 2022 році зробило публічне вираження української політичної ідентичності ще більш небезпечним.

Жінки формально мають рівні політичні права, однак на практиці залишаються недостатньо представленими на керівних посадах; урядовці погано розуміють проблеми гендерної рівності та проявляють слабку зацікавленість в їхньому вирішенні. Після виборів, що відбулися у 2019 року, жінки отримали 21% місць у Державній раді.

Російська влада поширює анти-ЛГБТ+ пропаганду та регулярно погрожує ЛГБТ+ спільноті агресивною гомофобною риторикою; повідомляється про насильницькі напади на представників ЛГБТ+ та осіб, які сприймаються як ЛГБТ+. У листопаді 2023 року Верховний суд Росії визнав «міжнародний громадський рух ЛГБТ» «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність на території РФ, включно з окупованим Кримом. Як наслідок, ЛГБТ+ активісти та всі, хто міг представляти їхні політичні інтереси, були загнані в підпілля або були змушені поїхати.

C. ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДУ: 0 / 12

C1.      Чи визначають політику уряду вільно обраний його голова і представники національного законодавчого органу? 0 / 4

Усі важливі політичні рішення приймаються у Москві і реалізуються або представниками російського президента Путіна в Криму, або місцевою владою, яка не була вільно обрана та є підзвітною Кремлю.

C2.      Чи є заходи щодо запобігання корупції серед посадових осіб дієвими та ефективними? 0 / 4

У Криму широко поширена корупція, яка існує на найвищих щаблях влади. Спроби розслідувань і судового переслідування корупції не є належними. Деякі представники підтримуваної Росією влади, зокрема Аксьонов і спікер Державної Ради Володимир Константинов, за інформацією, мають зв'язки з організованою злочинністю.

За останні роки російська ФСБ заарештувала низку кримських чиновників у рамках показної кампанії з протидії незаконному збагаченню. Значна кількість цих арештів стала реакцією на повідомлення про розкрадання представниками місцевої влади коштів РФ, що виділяються на підтримку окупації. Однак деякі з арештів використовувалися як інструмент у рамках внутрішньої боротьби між кримськими та російськими держслужбовцями за контроль над ресурсами півострова. У липні 2023 року московський суд визнав винною в отриманні хабара під час перебування на посаді колишнього міністра культури Криму; її було засуджено до 10 років позбавлення волі. Того ж місяця за підозрою в отриманні хабара від російської компанії в рамках угоди про закупівлі було затримано заступника начальника та двох співробітників управління Федеральної служби виконання покарань у Криму.

C3.      Чи функціонує уряд відкрито та прозоро? 0 / 4

Зважаючи на суворий контроль над ЗМІ та невелику кількість інших способів контролювати діяльність службовців, жителям складно отримати інформацію про функціонування власного уряду. Бюджетні процеси є непрозорими, а участь громадянського суспільства, діяльність якого регулюється низкою заборон, є обмеженою.

З початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року російська влада обмежила доступ до основної інформації про війну, зокрема про точну кількість втрат. Дані про мобілізацію і призов у Криму не оприлюднюються. Майже відсутня інформація про санаторії та літні табори, де утримуються українські діти з окупованих територій; інформація про медичні заклади, де лікуються поранені військовослужбовці, також приховується.

ДОДАТКОВЕ ДИСКРЕЦІЙНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ

Чи здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи? –2 / 0

З початку окупації російський уряд вжив рішучих заходів для зміцнення домінування етнічних росіян на півострові та маргіналізації української та кримськотатарської громад. Виключення української мови зі шкільних програм і закриття більшості українських православних храмів з 2014 року є свідченнями такого намагання русифікувати населення півострова.

Політичні переслідування призвели до відтоку етнічних українців і кримських татар, а багато тих, хто вирішив зберегти українське громадянство після 2014 року, коли Москва в порушення норм міжнародного права запровадила політику масової російської натуралізації для всіх мешканців Криму, були депортовані.

Внаслідок політики російських і місцевих проросійських урядовців та їхніх дій у Криму сотні тисяч людей з Росії, включно з російськими військовими, цивільним персоналом та їхніми родинами переїхали на півострів. Також до Криму прибули люди, вимушено переміщені через бойові дії та погіршення економічної ситуації на сході Україні, де проживає багато етнічних росіян. Тим часом, десятки тисяч кримчан були примусово призвані до російських збройних сил з 2014 року, і багато з них були відправлені на військову службу далеко за межами півострова, що є порушенням норм міжнародного права на окупованих територіях.

У вересні 2022 року президент Росії підписав указ про початок часткової мобілізації громадян, які перебувають у запасі, а також тих, хто проходив службу в лавах ЗС РФ. Дія цього указу також поширювалася на територію Криму. Внаслідок цього невідома кількість етнічних українців і кримських татар була мобілізована й відправлена воювати та гинути на материкову частину України.

ГРОМАДЯНСЬКІ СВОБОДИ: 4 / 60 (−2)

D. СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ПЕРЕКОНАНЬ: 0 / 16

D1.      Чи існують вільні та незалежні ЗМІ? 0 / 4

Свободу ЗМІ в Криму жорстко обмежено. На додаток до інших обмежувальних норм російського законодавства, положення кримінального кодексу передбачає позбавлення волі за публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії, що трактується як заборона висловлювань проти анексії, в тому числі й у медіа. У березні 2022 року Путін підписав закон, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років за дискредитацію або поширення «неправдивої» інформації про використання російських збройних сил та їхню діяльність.

Незалежні та проукраїнські ЗМІ не працюють на півострові відкрито. Окупаційна влада відрізала в Криму доступ до українського телебачення, а кримські інтернет-провайдери повинні дотримуватися драконівських норм російського законодавства про ЗМІ. У 2023 році російська влада продовжувала блокувати низку українських новинних сайтів і втручалася в сигнали українських радіостанцій, транслюючи російські програми на тих самих частотах.

За останні роки низка незалежних і громадянських журналістів були засуджені до позбавлення волі у в’язницях та колоніях за безпідставними звинуваченнями, іноді після свого «зникнення» за допомогою влади. У 2021 році громадянський журналіст Амет Сулейманов був засуджений за нібито тероризм і приналежність до організації «Хізб ут-Тахрір» – панісламістського руху, що прагне створення всесвітнього халіфату, але відкидає насильницькі методи його досягнення, який заборонений в РФ, але не в Україні. Спочатку через хворобу серця Сулейманов був відправлений під домашній арешт, але в квітні 2023 року його взяли під варту і, за повідомленнями, перевели до виправної колонії на території Росії. Його сім'я повідомила, що йому відмовляли в ліках і належній медичній допомозі, і що таке переведення рівносильне смертному вироку для нього.

Щонайменше один журналіст був викрадений на нещодавно окупованих територіях України та засуджений у Криму. У жовтні 2023 року організація «Кримська правозахисна група» (КПГ) та «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» повідомили, що журналіста та активіста Сергія Цигіпу було викрадено російськими військовими в Херсонській області та засуджено Верховним судом Криму до 13 років позбавлення волі. Його звинуватили у шпигунстві на користь Служби безпеки України та засудили на закритому судовому засіданні.

D2.      Чи мають особи право вільно сповідувати свою релігію або не сповідувати жодної релігії у суспільному і приватному житті? 0 / 4

Після анексії в 2014 році окупаційна влада примусила релігійні організації перереєструватися відповідно до нового законодавства, і в такий спосіб значно зменшила кількість зареєстрованих груп. Окупаційна влада також конфіскувала численні об’єкти нерухомості в Криму, що належали Православній Церкві України (ПЦУ). Реєстрацію всіх 22 громад «Свідків Єгови» було скасовано після того, як у 2017 році Верховний суд РФ постановив, що це об’єднання є порушником законодавства про боротьбу з екстремізмом. У 2020 році місцеві суди почали засуджувати до позбавлення волі послідовників «Свідків Єгови» за їхню діяльність. Більшість мусульман у Криму – кримські татари, і мечетям, пов'язаним із цією громадою, у реєстрації було відмовлено. Мусульмани також зіткнулися з дискримінацією на рівні законодавства та звинуваченнями у приналежності до «Хізб ут-Тахрір». Тим, кого переслідують за приналежність до цієї організації в Криму, відмовляють у дотриманні належних правових процедур, при цьому влада часто спирається на свідчення анонімних свідків, серед яких є агенти ФСБ. У 2023 році кримським татарам продовжували загрожувати арешти та ув'язнення на цих підставах.

D3.      Чи існують академічні свободи і чи не зазнає освітня система впливу широкої політичної пропаганди? 0 / 4

Школи працюють за російською навчальною програмою. Учні в Криму зазнають впливу російської військової пропаганди. В останні роки частина з них пройшла початкову військову підготовку.

Викладання українською мовою практично повністю скасовано. Рішенням, винесеним у 2017 році, Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію забезпечити доступ до освіти українською мовою, однак місцева влада зобов’язання не виконала. Доступ до освіти кримськотатарською мовою є більш стабільним і лише незначною мірою скоротився з 2014 року.

Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року окупаційна влада почала звільняти та переслідувати вчителів у Криму за нібито дискредитацію російських збройних сил, що виражалася, наприклад, в антивоєнній позиції чи спростуванні офіційних пропагандистських заяв. У березні 2023 року колишній викладач Білогірського технічного коледжу був оштрафований на 100 000 рублів (1100 доларів) за «неодноразову дискредитацію російських збройних сил» у дописах в Інтернеті та в навчальній аудиторії. Його щонайменше двічі заарештовували за подібні дії та звільнили в 2022 році. За даними правозахисних груп, про викладача владі першими повідомили його учні, і з грудня 2022 року він знаходився під домашнім арештом.

D4.      Чи мають громадяни право вільно висловлювати свої особисті погляди з політичних чи інших гострих питань, не побоюючись стати об’єктом стеження чи розправи? 0 / 4

За наявними повідомленнями, ФСБ заохочує місцевих жителів доносити на осіб, які висловлюються проти анексії Криму в 2014 році або вторгнення в Україну в лютому 2022 року, а атмосфера страху й залякування значно сприяє уникненню обговорення політичних питань у приватних розмовах. Відомо, що владою здійснюється моніторинг коментарів у соціальних мережах. ФСБ часто відкриває кримінальні провадження проти осіб, які критикують окупацію та утиски кримських татар.

Після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році російська влада фактично заборонила критичне обговорення війни або ймовірних воєнних злочинів, що скоюють російські військовослужбовці. У грудні 2023 року КПГ повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення нею було задокументовано щонайменше 468 випадків адміністративних судових справ у Криму за «дискредитацію російських збройних сил»; з них у 418 випадках було винесено рішення про адміністративне покарання (штрафи або адміністративні арешти).

E. ПРАВА НА СВОБОДУ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ: 1 / 12

E1.      Чи існує свобода зібрань? 0 / 4

Свобода зібрань значною мірою обмежена. Публічні заходи не можуть проводитися без дозволу влади, і кримський уряд відводить для їх проведення спеціальні місця. У наданні дозволів на проведення демонстрацій часто відмовляють, а якщо протести все ж відбуваються, їхніх учасників нерідко заарештовують. Іноді співробітники поліції завчасно вручають активістам попередження з погрозами адміністративного або кримінального переслідування за проведення несанкціонованих заходів. Відомо, що такі попередження отримували кримськотатарські активісти напередодні річниці депортації кримськотатарського народу 1944 року та перед Днем кримськотатарського прапора.

У 2022 році відбулася серія нечисленних та одиночних протестів проти війни в Україні, учасники яких були затримані за нібито дискредитацію російських збройних сил. У серпні 2023 року 23 кримських татар були затримані та звинувачені в несанкціонованому протесті після спроби відвідати судове засідання у справі кількох кримськотатарських активістів, яким висунули звинувачення у тероризмі.

E2.      Чи забезпечується свобода неурядових організацій, зокрема тих, що займаються захистом прав людини, а також діяльністю у галузі державного управління? 0 / 4

Окупаційна влада, включно з ФСБ, проводить репресії проти всіх незалежних політичних і громадських організацій. Громадські організації (ГО) підпадають під дію жорстких російських законів, які допускають втручання держави в діяльність ГО та забороняють їхнє фінансування з іноземних джерел. Лідери ГО регулярно стають жертвами переслідувань та арештів за свою діяльність.

Організації ЛГБТ+ офіційно вважаються «екстремістськими» з листопада 2023 року, а їхня правозахисна діяльність у Криму стала неможливою.

E3.      Чи існує свобода профспілок та аналогічних професійних організацій? 1 / 4

Права профспілок формально захищені російським законодавством але обмежені на практиці. Роботодавці часто мають можливість вдаватися до дискримінаційних дій, спрямованих проти профспілок, та порушувати права, надані колективним трудовим договором. Окупаційна влада погрожувала націоналізувати майно, що належить профспілкам у Криму.

F. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: 0 / 16

F1.       Чи існує незалежна судова система? 0 / 4

У Криму, що перебуває під владою Москви, діє судова система РФ, якій бракує незалежності і яка фактично підпорядковується виконавчій владі. Російським законодавством заборонено подвійне громадянство держслужбовців, і кримські суддям після анексії Криму потрібно було отримати громадянство РФ, щоб зберегти свої посади.

В останні роки російських суддів почали переводити з РФ на роботу в Крим. Ці судді регулярно ухвалюють політично вмотивовані рішення щодо мешканців, які виступають проти анексії та війни проти України.

F2.       Чи забезпечується належне здійснення правосуддя у цивільних та кримінальних справах? 0 / 4

Після незаконної анексії 2014 року російська влада замінила українське законодавство законодавством Російської Федерації. Поправки до російського кримінального кодексу, внесені в 2020 році, дозволили посилити покарання для тих, кого звинувачують у «порушенні» територіальної цілісності Росії або «відчуженні» частини її території. Багатьох затриманих і ув'язнених продовжують переміщувати з окупованого Криму до Росії, що є порушенням норм міжнародного права, а кримчан продовжують судити у військових судах на території РФ. Також з 2022 року повідомлялося про окремі випадки захоплення активістів на нещодавно окупованих частинах України та перевезення їх для тримання під вартою та суду в Криму.

Поширеним явищем є свавільні арешти та затримання, жорсткі методи допитів, фальсифікація доказів, тиск, спрямований на відмову від допомоги адвокатів, та несправедливі судові процеси. У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зазначається, що військові суди надають значну перевагу стороні обвинувачення, а призначені державою адвокати часто не забезпечують ефективного захисту обвинувачених. Відмічено кілька випадків затримання спостерігачів під час спроб відвідати відкриті судові засідання у справах проти кримських татар.

Незалежні адвокати, які надають допомогу жертвам порушень прав людини, стикаються з адміністративними звинуваченнями, штрафами, позбавленням права займатися адвокатською діяльністю та іншими формами репресій.

F3.       Чи забезпечується захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свобода від воєн і заворушень? 0 / 4

Російська окупаційна влада широко застосовує до затриманих тортури та інші знущання. У доповіді УВКПЛ ООН за 2023 рік йдеться про те, що цей орган ООН задокументував «сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом» з боку російської влади та пенітенціарного персоналу в кримських в'язницях, а також отримав достовірні свідчення про «жорстоке побиття» українських цивільних в'язнів, яких було переведено до Криму. Жертви катувань практично позбавлені правового захисту, що дозволяє спецслужбам діяти безкарно.

Пенітенціарні заклади часто переповнені та не мають належних санітарних умов, а особи, які перебувають під вартою, не отримують необхідної медичної допомоги.

Після початку та під час повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року Крим використовувався як база для російських військових операцій на півдні України, які призвели до масштабних руйнувань і загибелі цивільного населення в українських населених пунктах. Збройні сили України відповіли серією ударів безпілотників і спецоперацій, спрямованих на військові бази та склади в Криму. У жовтні 2022 року в результаті вибуху, який, за повідомленнями, був спричинений замінованим вантажним автомобілем, загинуло щонайменше чотири особи, а також було серйозно пошкоджено міст через Керченську протоку, який з'єднує Крим з Росією. У червні 2023 року внаслідок підриву російськими військовими греблі Каховської гідроелектростанції зменшилися обсяги надходження питної води на півночі Криму.

F4.       Чи гарантують законодавство, політика та практики рівне ставлення до різних верств населення? 0 / 4

Водночас із дискримінацією та переслідуваннями на офіційному рівні, спрямованими проти етнічних українців і кримських татар, жінки зазнають фактичної дискримінації на робочому місці, а правова ситуація, в якій знаходяться ЛГБТ+ люди, тільки погіршилася під час російської окупації. Після 2014 року Крим почав підпадати під дію закону РФ, прийнятого в 2013 році, яким було заборонено поширення інформації, яка пропагує «нетрадиційні сексуальні стосунки», серед неповнолітніх, що значно обмежило діяльність ЛГБТ+ людей та організацій.

У грудні 2022 року російський закон заборонив поширення такої інформації також серед дорослих, а в листопаді 2023 року Верховний суд РФ визнав «міжнародний громадський рух ЛГБТ» «екстремістською організацією».

G. ОСОБИСТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРАВА ОСОБИ: 3 / 16 (−2)

G1.      Чи мають особи свободу пересування, включно з можливістю змінювати місце проживання, роботи чи навчання? 0 / 4

Окупаційна влада намагалася змусити мешканців Криму отримати російське громадянство та відмовитися від українських паспортів. Тим, хто цього не зробить, загрожує звільнення з роботи, позбавлення майнових прав, заборона виїзду на материкову частину України та за кордон, а також у кінцевому підсумку депортація в якості іноземних громадян.

Після початку вторгнення в лютому 2022 року через триваючі бойові дії стало майже неможливим потрапити безпосередньо з Криму на підконтрольну уряду територію України. Після того, як у вересні російський уряд розпочав мобілізацію резервістів, чоловіки могли виїхати з Криму лише з дозволу військових комісаріатів. Наступного місяця Путін підписав указ про введення різних ступенів обмеження свободи пересування залежно від загроз безпеці, що виникають у кожному регіоні. У Криму чиновники отримали повноваження примусово переселяти деяких мешканців та обмежувати в'їзд на півострів і виїзд з нього.

G2.      Чи мають особи можливість реалізовувати право володіння майном і створювати приватні підприємства без неправомірного втручання з боку державних чи недержавних суб’єктів? 1 / 4

Майнові права в Криму погано захищені, і російська окупація мала наслідком перерозподіл майна на користь російських і проросійських суб’єктів. Власність кримських татар, які повернулися на півострів у 90-х роках після масової депортації радянської епохи та звели будинки без офіційних дозволів, також є вразливою до конфіскації з боку російської влади.

У 2020 році Путін підписав указ про розширення заборони іноземцям володіти землею у прибережних районах Криму; цей указ також містив нові обмеження майнових прав, які не поширюються на жителів Криму з російськими паспортами. Згідно з указом, українські документи на право власності на землю із січня 2023 року втратили чинність, і кримчани були зобов'язані перереєструвати право власності відповідно до російського законодавства.

У жовтні 2022 року Державна рада Криму оголосила про націоналізацію підприємств і майна, що належать українським власникам; наступного місяця було націоналізовано понад 130 підприємств. Також у жовтні 2022 року російський указ ввів обмеження свободи пересування територією Криму з міркувань безпеки та окремо дозволив вилучення приватної власності для військових цілей.

G3.      Чи мають особи соціальні свободи особистості, включно зі свободою вибору партнера у шлюбі, свободою визначати розмір сім’ї, правом на захист від насильства в сім’ї та контролю зовнішнього вигляду? 1 / 4 (−1)

Домашнє насильство залишається серйозною проблемою в Криму, і російське законодавство не забезпечує його жертвам належного захисту. У 2017 році Путін підписав закон, який частково декриміналізує домашнє насильство в РФ, передбачаючи лише невеликі штрафи та короткостроковий адміністративний арешт за діяння, що не спричинили тяжких тілесних ушкоджень.

Російським законодавством не визнаються одностатеві шлюби або цивільні партнерства. У липні 2023 року Путін підписав закон, який заборонив «медичні втручання, спрямовані на зміну статі людини», а також зміну гендерного маркера особи в публічних записах або офіційних документах. У листопаді 2023 року Верховний суд РФ постановив, що «міжнародний громадський рух ЛГБТ» є «екстремістською організацією», а будь-яка участь у його діяльності або його фінансування карається позбавленням волі на строк до 12 років. Ці заходи в поєднанні з санкціонованою російською державою гомофобією зробили відкрите або явне вираження ЛГБТ+ ідентичності в Криму майже неможливим на практиці.

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 2 балів до 1, оскільки російський уряд запровадив нові законодавчі обмеження особистої незалежності трансгендерних людей, а Верховний суд Росії фактично заборонив будь-яке вираження ЛГБТ+ ідентичності як «екстремістське».

G4.      Чи мають особи рівні можливості та свободу від економічної експлуатації? 1 / 4 (−1)

Економічні можливості з часу окупації залишаються обмеженими у зв’язку з міжнародними санкціями, обмеженням торгівлі з материковою Україною та залежністю від торгівлі з Росією. Доступ жителів до товарів і послуг залишається утрудненим, а ключові галузі промисловості, такі як туризм і сільське господарство, знаходяться у стані стагнації. Так само як в Україні та Росії, робітники-мігранти, жінки та діти є вразливими до торгівлі людьми з метою примусової праці або сексуальної експлуатації.

Російські окупаційні війська почали призов мешканців Криму до збройних сил РФ задовго до повномасштабного вторгнення у 2022 році, і відтоді ця практика лише поширювалася. Призов і пов'язана з ним мобілізація резервістів порушують норми міжнародного права, згідно з якими такі дії вважаються примусовим призовом або примусовою працею. Організація Human Rights Watch повідомила, що в 2014-2021 роках до збройних сил РФ було призвано майже 30 000 чоловіків-кримчан, багато з яких були відправлені служити до Росії, і що за оцінкою української влади станом на липень 2023 року загальна кількість призовників з Криму склала 42 000 – 43 000 осіб.

За даними російської влади, понад 9 000 дітей з окупованих територій Донецької, Луганської та Херсонської областей України знаходилися у близько 30 літніх таборах у Криму в 2023 році. За повідомленнями правозахисних груп, цих дітей примушували брати участь у тренуваннях та ідеологічних заходах, метою яких була підготовка до майбутньої служби в російських збройних силах.

Зміни в рейтингу: Рейтинг погіршився з 2 балів до 1 через систематичну реалізацію програми примусового призову українців до російських збройних сил.